WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників податків - Реферат

Особливості непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників податків - Реферат

законодавством не передбачено мінімального розміру припустимої розбіжності між сумами, відображеними платником у документації і розрахованими податковим органом із застосуванням непрямих методів перед виставлянням вимоги про сплату податку з відповідної різниці. Адже це дає підстави для притягнення платника податків до відповідальності за несплату податку, якщо різниця буде становити усього кілька десятків гривень. Крім того, відсутність такої межі робить неефективною діяльність податкової служби, коли для визначення різниці у кілька гривень використовуються колосальні фінансові та трудові ресурси під час збору інформації. Корисно буде врахувати досвід застосування непрямих методів у Франції, де визначення податкової бази з прибуткового податку на підставі "зовнішніх ознак" застосовується, лише "якщо оцінка, проведена на підставі спеціальної шкали, показує дохід більше 275 тис. франків. Крім того, необхідною умовою є те, щоб отримана оцінка перевищувала як мінімум на третину задекларований платником податків дохід у поточному і попередньому роках [6, 96]".
Ще однією специфічною ознакою національних непрямих методів є те, що згідно з п. 19.3.6 ст. 19 Закону № 2181 до 1 січня 2005 року дієправило: якщо платник податків відмовляється погодити податкове зобов'язання, розраховане податковим органом з використанням непрямих методів, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання даної суми податкового зобов'язання. При цьому податковий орган сам повинен довести, що нарахування було зроблено належним чином.
Такий підхід є нетиповим для міжнародного досвіду використання непрямих методів. Як уже говорилося вище, суди узаконили використання непрямих методів як для цивільних,. так і для кримінальних справ. Однак, як зазначає, наприклад, Верховний Суд США, "будь-який непрямий метод повинен бути точним і потрібно мати докази можливого джерела доходу, що підлягає оподаткуванню. Не слід повсякденно користуватися непрямими методами для донарахувань податків, а тільки у тих випадках, коли записи платника не відображають усі його операції [8]".
За загальним правилом, судове оскарження, а також тягар доведення помилковості розрахунків податкових органів у суді лежить на платнику податків. Наприклад, у США, платник повинен доводити свою правоту у цивільних (адміністративних) справах. Щодо кримінальних справ, то тут уже податкова інспекція повинна документувати й доводити суму прихованого доходу.
Проведений аналіз українського законодавства з питань застосування непрямих методів визначення розміру податкових зобов'язань платників податків, а також практики застосування даного інституту у інших країнах, дозволяє зробити такі висновки.
По-перше, національним законодавством не встановлений мінімальний розмір припустимої розбіжності між сумами, відображеними платником у документації і розрахованими податковим органом із застосуванням непрямих методів перед вставлянням вимоги про сплату податку з відповідної різниці. Це дає підстави для притягнення платника податків до відповідальності за несплату податку, якщо різниця складе усього кілька десятків гривень. На думку автора, така різниця повинна становити не менше 1/3, як це має місце, наприклад, у Франції.
По-друге, законодавством не вирішене питання правомірності посилання фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності при застосуванні непрямих методів на те, що їхній дохід був накопичений у минулому, в тому числі і до періоду початку декларування доходів (до 1993 року), або що кошти були позичені у родичів, що не є підприємцями. Перевірити цю інформацію практично неможливо, тому що на момент введення непрямих методів не було проведено суцільного декларування майнового стану фізичних осіб.
По-третє, відсутність достатньої судової практики та реальної можливості притягнення посадових осіб органів державної податкової служби до відповідальності за необґрунтоване застосування непрямих методів на практиці створює додаткові проблеми як платникам, так і податковим органам. Основною гарантією захисту прав і законних інтересів платників податків, на нашу думку, повинно стати законодавче закріплення чіткого та дієвого механізму відповідальності посадових осіб податкових органів. Наявність такого механізму буде стримуючим фактором для необґрунтованого застосування до платників податків заходів, у законності або результативності яких у податкових органів є сумніви. Дане питання потребує вирішення у першу чергу.
Таким чином, можна зробити висновок, що в цілому застосування непрямих методів в Україні є доцільним і виправданим, але без вирішення вищевикладених проблем буде малоефективним, може супроводжуватися зловживаннями з боку податкових органів і порушенням прав платників податків.
Література:
1. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 10.
2. Методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 № 697 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 22 (14.06.2002). - Ст. 1066.
3. Методичні рекомендації визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами: Наказ Державної податкової адміністрації України від 5 липня 2002 р. № 312 // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. - 2002. - № 41. - жовтень.
4. Вахітов Р., Репа А. Непрямі методи визначення податкових зобов'язань. Дебет-кредит // Школа бухгалтера. - 2002. - № 36. - С. 38-40.
5. Воловик Е.М. Метод косвенного определения доходов налогоплательщиков на основе расчета выхода продукции по объему использованного сырья или метод процентного содержания // Налоговый вестник. - 2000. - 21 апреля.
6. Проблемы налоговой системы России: теория, опыт, реформа: Сборник научных трудов / Под ред. М. Алексеева, С. Синельникова. - М.: Институт экономики переходного периода, 2000.
7. http://www.tax-nalog.km.ru ("Енциклопедія податків").
8. http://www.loc.gov (Бібліотека Конгресу США).
9. http://www.scaleplus.law.gov.au (Законодавство Австралії).
10. http://www.magnus.dk (Правова база даних Магнус (Magnus) Данія).
11. http://www.rada.kiev.ua (Офіційний сайт Верховної Ради України).
Loading...

 
 

Цікаве