WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційно-правові принципи державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні - Реферат

Організаційно-правові принципи державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні - Реферат

Тищенко М. називають такі: гласність; оперативність та економічність; дієвість; систематичність; професіоналізм і компетентність здійснення контрольної діяльності; пріоритетну спрямованість контролю на дотримання прав і законних інтересів громадян [3, с. 216]; Андрійко О., досліджуючи організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади, до принципів контролю відносить системність, систематичність, законність, дієвість, гласність і прозорість [2, с. 28]; Волович В. і Кузнєцов Н. вважають, що до принципів контрольної діяльності слід віднести ефективність, законність, доцільність, діловитість, підтримку позитивного досвіду [10, с. 75].
Розглядаючи організаційно-правові аспекти державного регулювання нотаріальноїдіяльності в Україні, Гулєвська Г. виходить із розуміння принципів, як керівних, основних ідей, свого роду фундаментальних засад організаційно-правового впливу держави на нотаріальну діяльність, та вважає доцільним виділити такі принципи, на яких повинно базуватися державне регулювання нотаріальної діяльності: законність (державні органи, що здійснюють державне регулювання нотаріальної діяльності, повинні діяти лише в межах наданих законодавством повноважень, на підставі закону та в межах, визначених нормативно-правовими актами); цілеспрямованість (направленість на досягнення основної мети - забезпечення ефективного функціонування системи нотаріату та сталого прогресивного розвитку нотаріальної діяльності); ефективність (забезпечення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат); збалансованість публічних і приватних інтересів (забезпечення балансу інтересів держави, що делегує повноваження контролю в сфері цивільного обігу та суб'єктивних прав окремих фізичних та юридичних осіб, створення умов для розпорядження власністю та її охорони); прозорість і врахування думки нотаріальної спільноти (відкритість, обов'язковий розгляд державними органами ініціатив, зауважень і пропозицій, наданих професійними об'єднаннями нотаріусів) [5, с. 80-81]. Слід позитивно оцінити запропоноване виділення таких принципів державного регулювання нотаріальної діяльності, як збалансованість публічних і приватних інтересів і прозорість та врахування думки нотаріальної спільноти, оскільки вони досить вдало відображають специфіку правової природи нотаріальної діяльності як об'єкта державного регулювання, так і відповідні особливості останнього.
Зазначимо, що проектом Закону України "Про нотаріат" передбачено такий перелік принципів організації та здійснення нотаріальної діяльності: законність, незалежність і неупередженість нотаріуса, дотримання нотаріальної таємниці, організаційна та економічна самостійності, оплатності нотаріальних дій; повної майнової відповідальності нотаріуса за наслідки своєї нотаріальної діяльності, державного регулювання здійснення нотаріальної діяльності, самоврядування нотаріусів. Отже, формулюючи принципи державного контролю за нотаріальною діяльністю, слід виходити з того, що першоосновою, базисом будуть поставати принципи державного контролю взагалі. Водночас необхідно враховувати і певні особливості прояву державного контролю за нотаріальною діяльністю, зумовлені специфікою об'єкта контролю.
З урахуванням вищенаведеного можна запропонувати виділення таких принципів державного контролю за нотаріальною діяльністю, як законність, об'єктивність, дотримання професійної етики, гласність, плановість, систематичність і регулярність, дієвість та оперативність, компетентність, методологічна спрямованість, результативність та ефективність.
Характерним для багатьох правових інститутів є закріплення принципу законності (так, принцип законності постає загальним принципом права, основним принципом державного управління та державного контролю), і традиційно розглядається як вимога до процесуальної діяльності контролюючих органів, яка повинна здійснюватися лише в межах наданих законом повноважень, та на підставах, визначених законом. Саме цей принцип і розкриває правову природу державного контролю. Державний контроль обов'язково повинен включати правову його складову, оскільки у разі її відсутності така діяльність стає свавіллям. Державні органи (посадові особи) повинні дотримуватися певних моделей поведінки, діяти у чітко визначених межах, що і робить їх діяльність чітко врегульованою, прозорою, доступною для контролю з боку інших суб'єктів.
Дуже важливим є також принцип об'єктивності, оскільки, як відомо, контроль досягає результату, тільки якщо у процесі здійснення контрольної діяльності не втрачається нічого суб'єктивного, отже, принцип об'єктивності безпосередньо пов'язується із неупередженістю осіб, які здійснюють контрольну діяльність. Мінімізувати вплив так званого "особистого фактора" досить складно, і завжди можливим залишається суб'єктивний підхід, однак сутність зазначеного вище принципу і полягає саме в центрі уваги при здійсненні діяльності на об'єктивні та реальні факти, що досягається, зокрема, шляхом покладення завдань контролю на осіб, які не зацікавлені в його результатах. Усе це є досить актуальним для державного контролю у сфері нотаріальної діяльності у умовах проведення таких заходів, як кваліфікаційні іспити, перевірки законності вчинення нотаріальних дій тощо.
Разом із принципом об'єктивності повинен реалізувати принцип дотримання професійної етики, що є необхідним за умов формування кваліфікаційних комісій нотаріату не тільки із представників органів юстиції, а й безпосередньо нотаріусів і представників органів професійного самоврядування, а також можливого залучення кваліфікованих нотаріусів до перевірок законності виконання приватними нотаріусами своїх обов'язків, що проводяться уповноваженими працівниками Міністерства юстиції України та органів юстиції на місцях.
Такі принципи, як гласність, плановість, оперативність, систематичність і регулярність, є традиційними та характерними для будь-якої державної контрольної діяльності, вони постають необхідними процесуальними вимогами здійснення державними органами контролю, спрямованими на забезпечення його максимальної ефективності та досягнення відповідних завдань. Як правило, вони опосередковано відображаються у підзаконних нормативно-правових актах,
Loading...

 
 

Цікаве