WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційно-правові аспекти взаємодії податкової міліції з Інтерполом - Реферат

Організаційно-правові аспекти взаємодії податкової міліції з Інтерполом - Реферат

Інтерполу зарубіжних країн з питань отримання довідкової та комерційної інформації для подальшого використання її у процесі розслідування кримінальних справ, що підслідні слідчим податкової міліції. Проблеми виникають насамперед через відмінність законодавства країн-респондентів, у сфері надання подібного роду інформації та нашого вітчизняного законодавства, викликано це тим, що у більшості європейських країн та США співвідношення участі приватного та державного капіталу в економіці протилежна до співвідношення капіталів у нашій економіці. Тому законодавство цих держав спрямоване головним чином на обмеження державного регулювання і захист комерційної інформації від поліцейського втручання, тому для одержання такої інформації необхідно мати серйозні підстави, а в деяких випадках рішення суду тієї країни, у якій знаходиться та зареєстровано підприємство чи фірма, складність цієї процедури зумовлює в окремих випадках неефективність використання каналів Інтерполу. Останнім часом у деяких країнах (наприклад, Польщі та Латвії) спостерігається тенденція до законодавчого обмеження доступу правоохоронців до комерційної інформації. До інших факторів, що, безумовно, впливають на ефективність виконання Інтерполом своїх функцій, відносяться: якість і рівень підготовленості запитів, що надсилаються до Укрбюро Інтерполу - запити містять недостатньо відомостей, що вважаються підставами для звернення у відповідні НЦБ зарубіжних країн, часто доводиться стикатись з нерозумінням основних засад співробітництва між різними країнами. Якщо говорити про додержання цих принципів, то з боку правоохоронних органів України взагалі та податкової міліції зокрема, як правило, є незнання національного законодавства країни, у яку надсилається звернення та поверхневі знання міжнародного права. Так, запити, отримані з ДПА України, у більшості випадків мають спрямованість на перспективу, тобто у тексті запиту конкретні факти протиправної діяльності відсутні, але вони не виключаються, а це обумовлює обмеженість чи повну відсутність інформації, яка надходить у відповідь на запит. Очевидне зростання кількості таких запитів зумовлено певними внутрішньодержавними чинниками, що вимагають від правоохоронних органів активногореагування. Однак треба пам'ятати, що постійно зростаючий відсоток подібних запитів у інформаційному просторі між Укрбюро Інтерполу та НЦБ Інтерполу інших країн провокує неувагу до них з боку правоохоронних органів - членів Міжнародної організації кримінальної поліції. Запити податкових органів зазвичай ґрунтуються на ініціативі перевіряючого підрозділу та не містять відповідних фактичних, правових підстав для подальшого звернення із цим запитом до правоохоронних органів зарубіжних країн. Крім цього, юридична кваліфікація діяння відповідно до вітчизняного законодавства також певною мірою не сприймається об'єктивно іноземними партнерами. Прикладом цього є особливості подання ініціаторами запиту фабули справи, у якому, як правило, не міститься всіх необхідних даних щодо власника юридичної особи (підприємства, фірми), в такому випадку іноземні правоохоронні органи сприймають даний запит як розслідування, спрямоване проти конкретної особи - приватного підприємця, виникають прикрі колізії у розумінні такої уваги до приватного бізнесу з боку правоохоронних органів України при її обґрунтуванні підозрою у перевищенні службових повноважень, зловживанні владою, розтратою, розкраданням державного майна. За наявності вказаних обставин у перевірці каналами Інтерполу відмовляється або ж запит надсилається до вищих орга-нів юстиції країни респондента для прийняття рішення про правомірність відповіді на такий запит.
На сьогодні необхідно винести на спільну нараду керівництва ДПА та МВС України ряд питань, які стосуються запровадження спільної статистичної звітності НЦБ Інтерполу в Україні та ДПА щодо реалізації інформації, отриманої каналами Інтерполу по кримінальних, оперативно-розшукових справах, матеріалах зустрічних перевірок. Це дасть змогу ефективніше реагувати керівникам вказаних відомств на зміну показників у тій чи іншій сфері взаємовідносин. Також важливим питанням у зв'язку з цим є створення при НЦБ чи при ДПА України додаткового дорадчо-перевірочного, який міг би вчасно та цілеспрямовано надавати працівникам конкретних підрозділів податкової міліції та адміністрації допомогу з підготовки запитів для НЦБ Інтерполу в Україні.
Література:
1. Білоус В.Т. Координація національних і міжнародних правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. - 2003. - №1(19). - С.120-121.
2. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // ВВР. - 191. - № 6. - Ст. 37.
3. Овчинский В.С. Интерпол (в вопросах и ответах). - М.: ИНФРА. - М., 2001. - 320 с.
4. Талалаев А.Н., Тункин Г.И., Шестаков Л.Н. Международное право: Учебник. - М.: Юрид. лит., 1999. - 560 с.
5. Лисенко В. Взаємодія податкових органів України з правоохоронними органами іноземних держав щодо протидії податковим злочинам та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. - 2003.-№1(15). - С. 120-130
6. Степаненко К. Взаємодія міліції з поліцейськими організаціями іноземних країн // Право України. - 2003. - № 3. - С. 148-152.
7. Про міліцію: Закон України // ВВР. - 1991. - № 4. - Ст. 20.
8. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України // ВВР. - 1992. - № 22. - Ст. 303.
9. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України // ВВР. - 1993. - № 35. - Ст. 358.
10. Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів: Міжвідомчий наказ // Офіційний вісник України. - 1997. - № 9. - Ст. 77.
Loading...

 
 

Цікаве