WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Організаційно-правові аспекти вдосконалення аудиторської діяльності в Україні - Реферат

Організаційно-правові аспекти вдосконалення аудиторської діяльності в Україні - Реферат

(визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України. Право на отримання сертифіката мають громадяни України, які здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Наявність певних знань з питань аудиту визначається шляхом проведення відповідного іспиту. Особи, які не склали іспиту, мають право повторно скласти його не раніш як через рік після прийняття рішення Аудиторською палатою України. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років. Члени Аудиторської палати України підлягають сертифікації у встановленому порядку. Особи, делеговані до Аудиторської палати України першого скликання, підлягають сертифікації з дотриманням вимог Закону про аудиторську діяльність, за винятком складання іспиту.
На нашу думку, слід погодитися із думкою віце-президента Спілки аудиторів України О. Редько щодо підвищення вимог до кандидатів в аудитори та до результатів підвищення кваліфікації [10].
Ліцензія (дозвіл) на заняття аудиторською діяльністю надається Аудиторською палатою України окремим аудиторам або аудиторським фірмам з дотриманням вимог Закону про аудиторську діяльність та інших законів України. Клопотання про отримання ліцензій подається до Аудиторської палати України після державної реєстрації аудиторської фірми або окремого аудитора як суб'єкта підприємницької діяльності. За видачу ліцензії справляється плата у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що спрямовується до державного бюджету. Термін чинності ліцензій не може перевищувати п'яти років.
Виходячи з аналізу положень Закону України про аудиторську діяльність та Статуту Аудиторської палати України, можна зробити висновок, що вона створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування, є юридичною особою, веде відповідний облік і звітність.
Формується Аудиторська палата України шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій. Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій делегуються за їх згодою професійною громадською організацією аудиторів України в кількості п'яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України та Міністерства юстиції України. Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.
Аудиторська палата України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України. Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідувач. Завідувач Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами. Термін повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищувати п'яти років. Персональний склад Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів. Ротація здійснюється на підставі визначення особистого рейтингу членів Аудиторської палати України шляхом таємного анкетування аудиторів України. Результати анкетування затверджуються Палатою. Призначення нових членів замість вибулих здійснюється у встановленому порядку.
Всі рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданні простою більшістю голосів за наявності двох третіх її членів, за винятком рішень, передбачених частиною другою статті 14 Закону. В окремих випадках рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий.
Засідання Аудиторської палати України веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени палати в алфавітному порядку їх прізвищ.
Члени Аудиторської палати України виконують свої обов'язки на громадських засадах, а матеріальні витрати на сертифікацію покриваються за рахунок осіб, які претендують на отримання сертифікатів.
Що стосується професійної громадської організації аудиторів України - Спілки аудиторів України, то вона повинна мати фіксоване індивідуальне членство в особі окремих аудиторів або їх колективів. Спілка аудиторів України може відкривати місцеві осередки за наявності в них не менше п'яти аудиторів, які є членами Спілки. Відкриття місцевих осередків не є обов'язковим. Значення Спілки полягає в тому, що вона має право вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти норм і стандартів аудиту. Статут Спілки аудиторів України затверджено 4 червня 1992 року [11].
Крім Спілки аудиторів України в Україні діють Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України, Асоціація бухгалтерів та аудиторів України (при Спілці економістів України), Ліга банківських аудиторів, Інститут внутрішніх аудиторів, але на думку деяких фахівців реально такі організації проблемами аудиту не займаються [10].
Аудитор може надавати аудиторські послуги індивідуально або як працівник аудиторської фірми. Він має право індивідуально надавати аудиторські послуги тільки з дня отримання ліцензії на підставі чинного сертифіката.
Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги з дня отримання ліцензії і за наявності в її складі хоча б одного аудитора, що має чинний сертифікат.
Водночас, чинне законодавство забороняє займатися наданням платних аудиторських послуг аудиторськими підрозділами ДПА, банків, органів державної виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад народних депутатів, контрольно-ревізійних установ, що мають державно-владні повноваження, а також окремим особам, які не мають ліцензії, сертифіката, або яким законами України заборонено здійснювати підприємницьку діяльність.
Співробітникам аудиторських підрозділів ДПС, КРУ тощо також не забороняється проведенняаудиторських перевірок у процесі виконання службових функцій у процесі здійснення контрольно-перевірочної чи ревізійної роботи, що входить у компетенцію тих чи інших державних установ.
Тобто слід відрізняти аудиторську діяльність, що надається як підприємницька послуга на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником, від аудиторської діяльності відповідних структурних підрозділів банків, ДПА та ін. Разом з тим, аудиторську діяльність як вид підприємництва не варто також ототожнювати з аудиторською перевіркою, як інструментом фінансового контролю. Перша має свій правовий режим, притаманний врегулюванню господарських відносин, друга - врегульовується нормами фінансового та адміністративного права. Спробу позавідомчих суб'єктів аудиторської діяльності ототожнити аудиторську перевірку як форму фінансового контролю і аудиторську діяльність, як вид підприємництва можна пояснити одним - спробою перебрати контрольно-аудиторські функції відповідних підрозділів державних органів, монополізувати цю форму фінансового контролю в інтересах комерційних аудиторських фірм. Подібного роду мотивація спрямована на освоєння й такого джерела доходів, як перевірочна діяльність органів дізнання та слідства. Зокрема, відповідно до п. 4 Методичних рекомендацій аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій як свідків, експертів або спеціалістів, схвалених рішенням Аудиторської палати України від
Loading...

 
 

Цікаве