WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обмеження волі як вид покарання за злочини проти державних фінансів: проблеми ефективності - Реферат

Обмеження волі як вид покарання за злочини проти державних фінансів: проблеми ефективності - Реферат

видається нам цілком обґрунтованим, оскільки його реалізація дозволяє запобігти заподіянню не лише тяжкої шкоди, але й такої, що взагалі не може бути усунена. Щодо злочинів проти державних фінансів, то у переважній більшості випадків характер і ступінь їх суспільної небезпечності, а також шкода, яка заподіюється суспільним відносинам при їх вчиненні, не дає підстав для визначення пріоритетним напрямом досягнення мети загального попередження порівняно з метою спеціального попередження. Тобто один лише ступінь тяжкості цих злочинів не може бути підставою для встановлення з метою лише загального попередження суворих покарань за їх вчинення.
Конкретно-історичні умови життя українського суспільства на час криміналізації переважної більшості злочинів проти державних фінансів, що відбувалася на початку 90-х років минулого сторіччя, давали певні підстави для визнання пріоритетною мети загального попередження перед метою спеціального попередження. Варто пам'ятати про те, що на той період старі соціалістичні економічні відносини вже було зруйновано, а економічні відносини ринкового типу лише зароджувалися, а тому вимагали захисту від досить розповсюджених і небезпечних посягань. У правосвідомості населення більшість таких посягань не асоціювалась з учиненням злочинів, їх негативна оцінка була недостатньою. Так, відсутність традицій щодо сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів з усіх наявних доходів тягла за собою несприйняття кримінально караного ухилення від оподаткування як діяння, що є злочинним. Все це відбувалося на фоні різкого росту злочинності, падіння рівня життя основної частини населення, поширення безробіття та інших негативних соціальних явищ. Враховуючи викладені со-ціальні умови, в яких здійснювалася криміналізація злочинів проти державних фінансів, можна зробити висновок, що на той час встановлення суворих санкцій за їх вчинення було досить обґрунтованим, оскільки досягнення мети загального попередження цих злочинів необхідне для становлення держави і можливості завдяки державним фінансам виконувати належні державі функції. На сьогодні соціально-економічні умови в Україні зазнали суттєвих змін. Останнім часом спостерігається ріст економіки, збільшення реальних доходів і рівня життя населення, покращання соціального захисту осіб, які його потребують. За таких умов, на нашу думку, досягнення мети загального попередження при встановленні покарання за злочини проти державних фінансів сьогодні не можна визнавати вирішальною і першочерговою порівняно з досягненням мети спеціального попередження.
Таким чином, із зазначеного вище видно, що при здійсненні пенализації злочинів проти державних фінансів потрібно виходити із необхідності досягнення таких цілей покарання, як спеціальне попередження, до складу якого входять виправлення засуджених і запобігання вчиненню ними нових злочинів, а також загальне попередження. У сучасних умовах соціально-економічного розвитку України мета спеціального попередження повинна визнаватися першочерговою щодо мети загального попередження.
Саме з цих позицій варто підходити й до визначення ефективності обмеження волі за злочини проти державних фінансів, питома вага яких в санкціях за ці злочини становить 45 %. Цей вид покарання в Україні вперше було введено з прийняттям нового КК у 2001 р. Відповідно до ст. 61 КК він полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Враховуючи нетривалий строк дії нового КК, практика застосування обмеження волі за злочини проти державних фінансів поки що є недостатньою для проведення будь-яких узагальнень. Але деякі попередні прогнози щодо ефективності застосування цього виду покарання за злочини проти державних фінансів можна зробити виходячи із практики застосування дуже подібних до обмеження волі видів покарань, передбачених КК 1960 р., - позбавлення волі у колоніях-поселеннях та умовного засудження з обов'язковим залученням до праці, що встановлювалося ст. 25-1 КК 1960 р., дію якої було призупинено 16 травня 1992 р.
На нашу думку, рішення законодавця щодо досить широкого застосування за злочини проти державних фінансів покарання у вигляді позбавлення волі не можна визнати переконливим. По-перше, виконання цього покарання передбачає тривалий кримінально-правовий вплив на засудженого (від 1 до 5 років). Але у більшості випадків особи, які вчиняють такі злочини, потребують не морального, а лише юридичного виправлення. Зважаючи на це, застосування до них покарань, пов'язаних із тривалим кримінально-правовим впливом, не є ефективним з погляду досягнення мети спеціальної превенції. Такі покарання можна визнати ефективними лише з погляду досягнення мети загальної превенції, однак, як уже зазначалось, це не є обґрунтованим. По-друге, обмеження волі пов'язане з примусовим виключенням засудженого із звичного для нього середовища, що обумовлено необхідністю виїзду з місця проживання до кримінально-виконавчих установ відкритого типу, проживання не менш ніж 6 місяців у гуртожитку, розташованому на території таких установ. За таких умов не можна виключити кримінального зараження злочинним середовищем осіб, які вчинили злочини проти державних фінансів, погіршення або руйнування сімейних стосунків та інші негативні соціальні наслідки. По-третє, залучення таких осіб до некваліфікованої праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на державних або інших форм власності підприємствах є нераціональним. Специфіка злочинів проти державних фінансів полягає у тому, що переважна більшість таких осіб, які їх вчинили, мають вищу або середню спеціальну освіту, достатній рівень кваліфікації, раніше працювали на посадах керівників, головних бухгалтерів підприємств або займалися приватним підприємництвом.
Таким чином, наведені аргументи дають підстави прогнозувати низьку ефективність покарання у вигляді обмеження волі за злочини проти державних фінансів, що обумовлює: по-перше, необхідність враховувати цю обставину при призначенні судами покарання за злочини проти державних фінансів; по-друге, під час майбутнього реформування кримінального зако-нодавства у санкціях розглянутих статей КК, цей вид покарання значною мірою повинен поступитися арешту або позбавленню права займати певні посади або займатися певнимвидом діяльності.
Література:
1. Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаниях. - М.: Юриздат, 1939. - 223 с.
2. Беляев Н.А. Цели наказания и средства их достижения. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. - 248 с.
3. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы. - М.: Юрид. лит., 1973. - 287 с.
4. Козлов А.П. Механизм построения уголовно-правовых санкций: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08. - М., 1991. - 38 с.
5. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. - М.: НОРМА, 2000. - 400 с.
6. Ной И.С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1962 . - 156 с.
7. Ной И.С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве (Понятие и цели на-казания): Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08. - Л., 1963. - 35 с.
8. Познышев С.В. Основные вопросы учения о наказании. - М.: Университетская типография, Страстной бульвар, 1904. - 411 с.
9. Таганцев Н.С. Русское уголовное право: Лекции. Часть общая. В 2 т. - Т. 2. - М.: Наука, 1994. - 393 с.
10. Шаргородский М.Д. Наказание, его цели и эффективность. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1973. - 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве