WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Незаконне відшкодування податку на додану вартість за експортними операціями: проблеми кримінально-правової кваліфікації - Реферат

Незаконне відшкодування податку на додану вартість за експортними операціями: проблеми кримінально-правової кваліфікації - Реферат

виконуються, а потім товар поза митними постами повертається контрабандним шляхом на митну територію України, де і реалізується. Наприклад, у 1996-1997 рр. поширеними були факти оформлення фіктивного експорту спирту, а потім мало місце його ввезення на територію України та виготовлення контрафактних спиртних напоїв;
4) підприємство за готівковим розрахунком купує товар (продукцію) або протиправно заволодіває ним. Документально ж оформляється його придбання від фіктивної фірми. Таким чином, завищується сума ПДВ, "сплаченого" постачальнику. У подальшому оформляється фактичний експорт товарів (продукції). У податкову інспекцію подається значно завищений розрахунок на відшкодування ПДВ. Так за межі митної території держави експортується металолом за ціною дорогого обладнання. Такі випадки, наприклад, розслідувалися правоохоронними органами Російської Федерації. У серпні 2001 року МВС Росії закінчило розслідування діяльності окремих фінансових структур щодо відшкодування ПВД за фіктивним експортом. У розслідуванні фігурують понад 1,5 тис. фіктивних фірм, 40 банків Москви та Санкт-Петербурга, а також представники закордонних банків. Обсяги незаконного відшкодування становили близько 400 млн. доларів США. Фіктивні фірми були зареєстровані за підробленими документами, загубленими паспортами та з іншими подібними порушеннями. Значна кількість фірм була зареєстрована в зонах пільгового оподаткування Росії.
Зміст злочинної діяльності полягав у виконанні таких дій:
1) фіктивні підприємства постачали одне одному метал для наступного продажу за межі митної території (експортна операція, яка оподатковується за нульовою ставкою);
2) у документальних даних зазначався експорт алюмінію, а фактично вивозився дешевий метал;
3) нерідко операції виконувались лише на папері (метал не вивозився за межі митного кордону);
4) після оформлення фіктивних документів до податкової інспекції надавались розрахунки для отримання відшкодування ПВД;
5) ціна металу була завищена в 140 разів, завдяки цьому були завищені й суми ПДВ, які підлягали відшкодуванню з бюджету;
6) у скоєнні злочинів брали безпосередню участь співробітники банків (лише у "Петроаеробанку" м. Санкт-Петербурга було вилучено 1 млн. доларів США готівкою, отриманих у результаті операції фіктивного експорту) [4].
Розглянемо цей злочин із погляду кримінально-правової кваліфікації.
Перша особливість у кримінально-правовій кваліфікації злочину може бути виділена залежно від форми отримання податкового відшкодування ПДВ. Відшкодування ж можна провести шляхом безпосереднього перерахування коштів із бюджету держави (Державного казначейства) на розрахунковий рахунок суб'єкта-експортера. На таке відшкодування на підставі п. 8.1 ст. 8 Закону платник податку має право протягом 30 днів із дня подання відповідного розрахунку за наслідками податкового місяця. Якщо платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування з ПДВ у встановлені строки, відшкодування не надається, а його суми враховуються суб'єкту в розрахунок майбутніх періодів.
Інші форми бюджетного відшкодування такі:
1) погашення податкового векселя, який був виданий при ввезенні товарів на митну територію України (імпорт);
2) погашення заборгованості з ПДВ платника податків за минулі звітні періоди;
3) занесення сум ПДВ у рахунок платежів щодо погашення інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України (за добровільним рішенням платника податків).
Зазначені форми будуть впливати на кваліфікацію діянь у разі незаконного відшкодування ПДВ. Так, дії, пов'язані з незаконним експортним відшкодуванням та перерахуванням коштів з рахунків Держказначейства на рахунок суб'єкта підприємництва, підлягають кваліфікації (залежно від суми) як розкрадання шляхом шахрайства за відповідною частиною ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК), оскільки суб'єкт підприємництва не мав права на отримання цієї суми з бюджету.
У таких випадках повинні враховуватися особливості моменту закінчення злочину чи замаху на нього. Виходячи з юридичної конструкції злочинів проти власності, вони стають закінченими в момент заволодіння коштами або майном та за наявності можливості розпорядженням ними. Це означає, що сам факт перерахування коштів на розрахунковий рахунок суб'єкта ще не свідчить про закінчення злочину (в окремих випадках службові особи підприємства не знають, що на їх рахунок надійшли кошти).
Моментом закінчення злочину, що полягає в зарахуванні сум незаконного відшкодування ПДВ із бюджету на рахунок ліквідації заборгованості суб'єкта підприємництва з податку на додану вартість (або щодо інших податків, зборів, обов'язкових платежів), можна вважати виконання рішення податкових органів щодо погашення заборгованості.
На кваліфікацію зазначених діянь не впливає напрям спрямування коштів суб'єктом підприємництва. Вони можуть бути використані на особисті потреби, для виплати заробітної плати працівникам, на придбання продукції, підвищення рівня соціально-побутового забезпечення працівників підприємництва та ін. Це свідчить про те, що злочин проти власності може бути скоєний не лише з особистих корисливих мотивів, а і в інтересах третіх осіб.
Іншою формою незаконного відшкодування податку на додану вартість можуть бути випадки отримання коштів із бюджету службовими особами бюджетних організацій та використання їх відповідно до призначення підприємства (установи). На нашу думку, зазначені дії підлягають кваліфікації як зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК. Це можна пояснити відсутністю корисливого мотиву і тим, що кошти не виходять із-під контролю та цільового використання бюджетною організацією.
Нерідко правоохоронними органами встановлюються факти участі службових осіб податкових, митних органів, Держказначейства у злочинних фінансових схемах відшкодування ПДВ. Так, 14 серпня 1998 року начальник відділення держказначейства Ворошиловського району м. Донецька К. сприяла перерахуванню з бюджету на рахунки декількох підприємств понад 2 млн. грн. Фірми були фіктивними і на податковому обліку в районній податковій інспекції не значилися. Грошові кошти, перераховані на рахунки "фірм-метеликів", із використанням "ЛОРО-рахунків" були спрямовані до країн Балтії та США і отримані готівкою [5].
Залежно від змісту дії службових осіб можуть бути кваліфіковані як співучасть у розкраданні (ухиленні від сплати податків) та за сукупністю з іншими злочинами у сфері службової діяльності за наявності відповідних ознак (ст. 368, ст. 364 КК).
Зовсім по-іншому повинні кваліфікуватися факти незаконного експортного відшкодування ПДВ та використання коштів для погашення податкової заборгованості чи врахування сум податків у рахунок майбутніх звітних періодів, у тому числіза іншими видами податкових платежів. Зазначене підлягає кваліфікації як ухилення від сплати податків за відповідною частиною ст. 212 КК. У даному випадку суб'єкт підприємництва не отримує коштів із бюджету, а лише зменшує суми фактичного надходження податків до нього. Наприклад, суб'єкт підприємницької діяльності при імпортуванні товарів на митну
Loading...

 
 

Цікаве