WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародний досвід легалізації активів, з яких не сплачено податки - Реферат

Міжнародний досвід легалізації активів, з яких не сплачено податки - Реферат

Однією з причин було проведення численних амністій раніше, що стосується акції щодо репатріації активів 1997 року, то вона не супроводжувалася змінами до податкового кодексу і посиленням запобіжних заходів за порушення податкового законодавства. Багато західних аналітиків характерною помилкою Аргентини вважають одну з умов репатріації, що полягав у обов'язковому внеску репатрійованого капіталу до інвестиційних фондів для придбання устаткування і спорудження виробничих площ.
Найпомітніша спроба проведення податкової амністії в Росії в перші роки реформ пов'язана з Указом Президента Російської Федерації від 27 жовтня 1993 року № 1773 "Про проведення податкової амністії в 1993 році".
Метою проведення даної акції було наповнення бюджету з метою виконання соціальних програм уряду. Відповідно до Указу, час проведення акції був чітко лімітований - до 30 листопада 1993 р.
Даним нормативним актом було встановлено, що підприємства, установи і організації, а також фізичні особи, які задекларували свої несплачені податки і податкові платежі та внесли їх до республіканського бюджету, звільнялися від фінансових санкцій, передбачених податковим законодавством Російської Федерації.
Серед основних причин, що зумовили незадовільне проведення легалізації активів у Росії 1993 року, необхідно виділити, перш за все те, що держава фактично визнавала свою нездатність стягнути податки. Платникам податків пропонувалося заплатити належні платежі в повному обсязі без застосування фінансових і штрафних санкцій, тобто платникам пропонувалося легалізувати активи, сплативши всі належні податки.
Після невдачі 1993 року в Російській Федерації було ще декілька спроб щодо проведення легалізації активів та запропоновано цілий ряд законопроектів, які передбачали різні умови проведення даної акції. Проте жоден із запропонованих законопроектів не був прийнятий законодавчою владою. Лише в 2006 році Президентом Росії був підписаний Федеральний Закон "Про спрощений порядок декларування доходів фізичними особами". Даний Закон набуває чинності з 1 березня 2007 року та діє до 1 січня 2008 року. Він передбачає можливість легалізації фізичними особами активів, з яких не було сплачено належні податки.
Федеральний Закон "Про спрощений порядок декларування доходів фізичними особами" передбачає сплату незалежно від виду легалізованих активів 13-відсоткового деклараційного платежу.
З метою залучення до національної економіки додаткових фінансових коштів, що були раніше виведені з економічного обороту і не задекларовані в установленому порядку в 2001 році був прийнятий Закон Республіки Казахстан від 2 квітня 2001 року № 173-П "Про амністію громадян Республіки Казахстан у зв'язку з легалізацією ними грошей". Умови амністії розповсюджувалися на громадян, що зарахували кошти, раніше виведені з легального економічного обороту, на спеціальні рахунки в банки другого рівня, які входять до системи колективного гарантування (страхування) внесків (депозитів), шляхом внесення готівки в національній або в іноземній валюті, а також переказу власних коштів із персональ-них рахунків у іноземних банках.
Попередньо передбачалося проведення даної акції протягом двадцяти днів, проте пізніше даний термін було подовжено на десять днів, таким чином фактична тривалість акції з легалізації активів громадян Республіки Казахстан становила тридцять днів.
Громадянам, які вирішили легалізувати свої активи, надавалися державні гарантії недоторканності. Зокрема, відповідно до Закону, інформація про наявність спеціальних рахунків і кількість коштів на них не підлягала розголошенню, а наявність спеціального рахунку сама по собі не могла бути підставою для проведення будь-яких процесуальних дій, у тому числі для здійснення кримінального переслідування або застосування адміністра-тивного стягнення. Важливою рисою підходу, що був застосований в Республіці Казахстан, є те, що відповідно до Закону, суми, внесені на спеціальні рахунки для подальшої легалізації, не були включені до оподатковуваного доходу, тобто з сум, що легалізувалися, не сплачу-валися податки.
За період проведення акції до економіки Республіки Казахстан було повернено близько 480,2 млн дол., що є досить значним внеском. Результати проведення акції з легалізації активів у Республіці Казахстан показують, що фактично 90 відсотків усіх легалізованих активів були внутрішні кошти, і лише близько 10 відсотків - надходження із-за кордону. Таким чином, питання репатріації активів не було вирішено.
Вдала легалізація внутрішніх активів пройшла завдяки комплексу економічних і політичних реформ, що відбулися в державі, внаслідок чого відновилася довіра бізнесу до уряду. Проведення акції з легалізації активів у Республіці Казахстан було присвячено також і ухваленню Податкового кодексу держави.
5 липня 2006 року був прийнятий Закон Республіки Казахстан "Про амністію у зв'язку з легалізацією майна", із змінами та доповненнями від 16 листопада 2006 року. Закон регулює суспільні відносини, пов'язані з проведенням державою виключно разової акції з легалізації майна за допомогою звільнення громадян і юридичних осіб, що легалізували майно, від відповідальності, передбаченої законами Республіки Казахстан, за здійснення окремих злочинів і адміністративних правопорушень.
Термін дії акції щодо легалізації активів, з яких не сплачено податки, передбачено з 3 липня 2006 року до 1 квітня 2007 року. Законом передбачається звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності за несплату податків осіб, які самостійно легалізували свої активи та сплатили легалізаційний збір.
Світовий досвід показує, що ефективність проведення легалізації (репатріації) активів залежить від часу і термінів її проведення, виду податків, що "прощаються", і сум податкової заборгованості, ступеня залучення платників податків, а також інших супутніх організацій-но-адміністративних і законодавчих заходів.
У деяких країнах легалізація активів застосовується досить часто, що говорить про недосконалість податковогозаконодавства. Результати легалізації активів у таких країнах як Ірландія, Німеччина, Італія, Бельгія, Індія, свідчать про неоднозначність цього заходу. Існує вірогідність того, що додаткові надходження до бюджету, в період проведення акцій з легалізації активів не перекриють подальші загальні втрати податкових доходів через зниження податкової дисципліни.
Світовий досвід проведення легалізації активів, з яких не сплачено податки, показує, що для успішної реалізації даної акції необхідно виконати декілька обов'язкових умов. Перш за все, це короткостроковість проведення даної акції. По-друге, не рекомендується проводити податкові амністії, легалізації чи репатріації активів частіше, ніж один раз у десять років, щоб не знизити податкову правосвідомість і дисципліну платників податків. Однією з необхідних мотивацій під час проведення легалізації коштів, з яких не сплачено податки, є це посилення відповідальності за приховування таких активів. Як пропозиція для України, можливість введення разом із Законом про легалізацію активів, з яких не сплачено податки, Закону про податок на нерухомість. При чому, якщо об'єкт нерухомості за результатами звітного періоду не задекларовано, тобто приховано від оподаткування, він може бути визнаним безгосподарним і за принципом "окупації" перейти у власність держави.
Обов'язковою умовою проведення акції з легалізації активів, з яких не сплачено податки, повинна бути проведена широка рекламна, пропагандистська компанія, яка повинна забезпечити довіру потенційних легалізаторів до даної акції, при цьому повинні бути забезпечені належні державні гарантії.
Література:
1. Capital Flight and Third World debt. / D.R. Lessard and J. Williamson. - Wash.: Institute for International Economics, 1987. - 258 p. - C. 81, 83.
2. Тацій В. Правові засоби детінізації економіки // Вісник НАН України. - 2004. - № 1.
Loading...

 
 

Цікаве