WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародне співробітництво в боротьбі із злочинами в сфері зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Міжнародне співробітництво в боротьбі із злочинами в сфері зовнішньоекономічної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Міжнародне співробітництво в боротьбі із злочинами в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність відповідно до норм Закону України "Про зовнішньо-економічну діяльність" являє собою діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудовану на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами [1]. Об'єктивно зовнішньоекономічна діяльність (далі - ЗЕД) включає іноземних контрагентів або здійснення операцій на території іноземних держав, що створює труднощі за їхнім контролем і додаткові можливості для правопорушень. Ці обставини зумовлюють криміналізацію цього виду господарської діяльності, появу нових видів злочинів транснаціонального характеру. Українські підприємства, використовуючи прогалини в законодавстві, ухиляються від сплати податків за допомогою різноманітних схем, легалізують незаконно отримані прибутки, отримують незаконне відшкодування податку на додану вартість із бюджету держави. Водночас зовнішньоекономічна діяльність є одним з найважливіших сегментів української економіки, що активно розвивається, це зумовлено інтенсифікацією зовнішньоекономічних зв'язків між підприємствами України, Східної та Західної Європи.
Як зазначають спеціалісти, основними чинниками, що знижують ефективність роботи правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю є:
- суперечності та прогалини в нормативній базі, що регулює економічні, фінансові та інші відносини, у тому числі відсутність будь-яких обов'язків щодо боротьби із "відмиванням грошей" у недержавних підприємствах, установах та організаціях;
- неузгодженість дій правоохоронних і контролюючих органів в економічній сфері (зокрема відсутність чіткого механізму передачі відповідних відомостей правоохоронним органам) та, як наслідок цього, мало ефективна діяльність правоохоронних органів щодо виявлення зазначених злочинів;
- транснаціональний характер багатьох злочинів, що вчиняються в сфері економіки, відсутність належної правової бази, що регулює взаємодію України з іншими державами та ін. [2, c. 29].
Злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності є порівняно новими для правоохоронних органів України. Це пов'язано насамперед із історичними обставинами. До проголошення Україною незалежності та закріплення рівного статусу приватної власності ЗЕД залишалася пріоритетною діяльністю державних підприємств. Відповідно правоохоронні органи не могли накопичувати досвід боротьби із злочинами в цій сфері, не мали досвідчених фахівців із питань боротьби з "відмиванням коштів", ухиленням від оподаткування, фіктивними експортно-імпортними операціями, порушеннями валютного законодавства під час здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Так, ця проблема вивчалася вченими в таких галузях правничої науки, як кримінальне право і кримінологія (Ю.В. Баулін, О.О. Дудоров, М.І. Хавронюк, О.Г. Кальман, В.М. Попович), криміналістика (А.Ф. Волобуєв, В.А. Журавель, В.В. Лисенко), управління (В.Т. Білоус, Ю.Я. Грошовик) та ін. Зазначені вчені розробили кримінально-правові, кримінологічні та криміналістичні основи боротьби із злочинами у сфері ЗЕД. Однак, на нашу думку, основне місце в системі заходів протидії цьому виду злочинності належить саме міжнародному співробітництву. У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі проблеми міжнародного співробітництва у боротьбі із злочинністю вивчалися О.І.Виноградовою, Л.Н. Галенською, В.П. Зиміним, Є.Г. Ляховим, Ю.А.Решетовим та ін., які розробили загальнотеоретичні засади міжнародного співробітництва правоохоронних органів.
Спираючись на досягнення вказаних учених, у цій статті буде зроблено спробу аналізу організаційно-правових засад міжнародного співробітництва у боротьбі із злочинами в сфері ЗЕД.
Транскордонний характер зовнішньоекономічних операцій позначає транснаціональний характер злочинів у цій сфері, що відповідно вимагає співробітництва правоохоронних органів України та інших держав, координації їхньої діяльності щодо виявлення та попередження злочинів у сфері ЗЕД. Міжнародне співробітництво правоохоронних органів будується на правових та організаційних засадах. До першої відносяться міжнародні договори, як двосторонні так і багатосторонні. Прикладом багатосторонньої угоди є Конвенція ООН проти транснаціональної організованної злочинності 2000 р., конвенції про правову допомогу, укладені в межах Співдружності незалежних держав (далі - СНД). До двосторонніх конвенцій відносяться міжнародні договори, укладені Україною з різноманітних питань боротьби із злочинністю із іншими державами.
До організаційних засад міжнародного правоохоронного співробітництва потрібно віднести міжнародні організації (універсальні та регіональні), учасником яких і є Україна. Чільне місце в системі таких організацій належить Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполу.
Зазначимо, що, крім міжнародного рівня організаційно-правових засад співробітництва правоохоронних органів, існує і національний, регулятивну основу якого складає внутрішньодержавне законодавство, наприклад, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", підзаконні нормативно-правові акти тощо.
Міжнародне співробітництво в сфері боротьби із злочинністю базується на принципах, які вже сформувалися в науковій літературі (О.І. Виноградова) [7]:
1) взаємна повага до національного суверенітету і неухильне дотримання норм національного законодавства та міжнародного права;
2) невтручання в питання політичного, військового, релігійного або расового характеру;
3) добросовісне виконання зобов'язань щодо міжнародного права;
4) недоторканість кордонів, територіальної цілісності;
5) повага прав людини та ін.
Ці принципи включають як загальні, закріплені Статутом ООН, так і спеціальні, що закріплюються в міжнародних конвенціях.
До інституційної основи національного рівня співробітництва слід віднести національні органи, на які покладені обов'язки координації діяльності органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, таким органом є Генеральна прокуратура України. Крім того, в структурі Міністерства внутрішніх справ перебуває Національне центральне бюро (далі - НЦБ) Інтерполу в Україні.
Аналізу діяльності останнього варто приділити окрему увагу, оскільки саме співробітництво правоохоронних служб у межах Інтерполу залишається досить ефективним з огляду на широку кількість учасників даної організації - близько 180 держав. За кількістю держав-членів Інтерпол поступається лише Організації Об'єднаних Націй. Крім того, інформація про конкретні показники діяльності цього підрозділу свідчить про ефективність міжнародного співробітництва у боротьбі із злочинами у сфері ЗЕД. Україна вступила до Інтерполу в 1992 р. на 61 сесіїГенеральної асамблеї Інтерполу, 25 березня 1993 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 220,
Loading...

 
 

Цікаве