WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Критерії становлення і формування інформаційної культури як об’єкта інформаційного права - Реферат

Критерії становлення і формування інформаційної культури як об’єкта інформаційного права - Реферат

набутої іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а необхідно оволодіти такою технологією роботи з інформацією, коли рішення готуються і приймаються на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати визначений рівень культури при роботі з інформацією.
В останні роки поряд з поняттям "інформаційна культура" часто використовуються такі як: "комп'ютерна грамотність", "інформаційна культура користувача персонального комп'ютера", "інформаційна культура фахівця".
Слід зазначити, що зміст поняття "інформаційна культура" набагато ширший, ніж інші зазначені поняття, воно точніше відображає взаємодію окремої особистості з навколишнім інформаційним середовищем й інформаційним простором.
Якщо зміст поняття "комп'ютерна грамотність" містить у собі визначені загальні знання, що стосуються інформаційної техніки і технології, комп'ютерів, їхніх можливостей і меж використання для вирішення різних професійних завдань, а також основи знань і практичних навичок роботи з персональним комп'ютером, то зміст поняття "інформаційна культура" припускає наявність у людини сучасного суспільства виробленої звички одержувати знання з використанням можливостей сучасних комп'ютерних технологій так, як ми сьогодні одержуємо через книги.
Атаян А.М. вважає, що інформаційна культура трактується як розуміння ролі соціальної, наукової та інших видів інформації та інформаційного забезпечення як у професійній діяльності, так і в аспекті загальнолюдських, гуманістичних цінностей; уявлення про головні способи та напрями використання засобів інформатики, інформаційних технологій у розвитку суспільства [6].
Органов А.А. та Хангельдиева І.Г. під інформаційною культурою розуміють якісну характеристику життєдіяльності людини передусім у сфері отримання, передачі, зберігання і використання інформації, де пріоритетними є загальнолюдські цінності [7].
Найбільш повне визначення, на нашу думку, дав український вчений В.С. Цимбалюк: "Інформаційна культура - це якісна оцінка за певними критеріями (умовами) рівня функціонування структурних одиниць суспільства (окремих індивідів, підрозділів та конкретної соціальної системи в цілому, як сфери суспільних відносин) щодо скеровування технологічного забезпечення отримання, передачі, зберігання і використання інформації щодо досягнення узгоджених і визначених нормативно у суспільстві цілей завдань, інтересів, потреб" [8].
Аналізуючи інформаційну культуру, В.С. Цимбалюк показує багатогранність даного поняття і розглядає його в різних площинах системи суспільних відносин. При цьому виділяючи за суб'єктивним критерієм:
- інформаційну культуру особи;
- корпоративну інформаційну культуру (різних соціальних організацій);
- інформаційну культуру суспільства і держави (у особі їх органів);
- інформаційну культуру цивілізацій.
За об'єктними організаційно-правовими критеріями:
- як сферу суспільних відносин;
- як міжгалузевий інститут інформаційного права;
- як синтетичну наукову дисципліну;
- як навчальну дисципліну;
- як організаційно-управлінську категорію.
На жаль, рівень інформаційної культури більшості людей у нашій країні дуже низький. З одного боку, це пояснюється усе ще недостатнім впровадженням інформаційних технологій в усі сфери життя і діяльності людини. А з іншого - відсутністю системи підготовки кваліфікованих користувачів інформаційних систем і споживачів інформації.
До речі, необхідно зазначити, що в Указі Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України" від 6 грудня 2001 року № 1193/2001 Міністерству освіти і науки доручено підготувати навчальні програми для середніх і вищих навчальних закладів з навчальної дисципліни "Інформаційна культура".
Варто зазначити, що в школах Росії вже близько десяти років ведеться викладання спеціального предмета "Інформаційна культура".
Для вільної орієнтації в інформаційному потоці сучасний студент повинен мати інформаційну культуру як одну зі складових загальної культури. Інформаційна культура пов'язана із соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в таких аспектах:
- у конкретних навичках використання технічних засобів (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж);
- у здатності використовувати у своїй діяльності комп'ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти;
- в умінні одержувати інформацію з різних джерел: як з періодичної преси, так і з електронних комунікацій, представляти її в зрозумілому вигляді та вміти її ефективно використовувати;
- у володінні основами аналітичної переробки інформації;
- в умінні працювати з різною інформацією;
- у знанні особливостей інформаційних потоків у своїй сфері діяльності.
Для студентів інформаційні технології відкривають доступ до інформації, а значить, створюють зовсім нові можливості для здобуття професійних знань і для творчості, залучають до цінностей світової культури і тощо. Від цього залежить рівень освіченості такультури суспільства в цілому в найближчому майбутньому.
Студенти здобувають знання й уміння, що характеризують поняття інформаційної культури сучасної людини. Інформаційний світогляд починається з розуміння ролі інформації в житті суспільства. Сучасний студент повинен розуміти важливість інформації і завдання збереження, систематизації та передачі інформації, розуміти особливу роль комп'ютерів у вирішенні цих завдань.
Основою інформаційної підготовки студентів є їхнє уміння ефективно вести пошук інформації, грамотно працювати з інформаційно-пошуковими системами. Тому формування інформаційної культури студентів - дуже важливе завдання на сьогодні.
Один із шляхів розв'язання даної проблеми, ми бачимо, у введенні курсу "Інформаційна культура" з попередньою розробкою відповідного навчально-методичного забезпечення, виданням навчальної літератури. Тим самим можна було б підготувати студентів, які матимуть високу інформаційну культуру та вмітимуть застосовувати нові інформаційні технології в процесі навчання, а в подальшому можуть стати висококваліфікованими фахівцями.
Таким чином, інформаційна культура є cистемоутворюючим фактором, акселератором процесів управління знаннями, оскільки це:
- дозволяє здійснювати обмін знаннями;
- обмін можливий тільки за наявності єдиної інформаційної мови;
- завдяки єдиній мові формується комунікативне середовище, орієнтоване на спільну діяльність, спільний результат, співробітництво;
- дійснюється особистісний ріст, зокрема в аспекті інформаційної компетенції співробітників.
Підсумовуючи, можна зазначити нагальну необхідність у найближчому майбутньому введення спеціальної навчальної дисципліни "Інформаційна культура" в навчальні плани всіх вищих навчальних закладів, особливо тих, які спеціалізуються на юридичній, управлінській та економічній направленості.
Література:
1. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: орга-нізаційно-правові питання теорії і практики: Монографія / За ред. Р.А. Калюжного та В.О. Шамрая. - К.: АДПС України, 2002. - 296 с.
2. Вступ до інформаційного культури та інформаційного права /За заг. ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного. - Ужгород: ІВА, 2003. - 240 с.
3. Європа на шляху до інформаційного суспільства: матеріали європейської Комісії 1994-1995 рр. / Укладачі: В. Павлович, А. Цвігну. - К.: ДКЗІ, 2000.
4. Про національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.98 № 74/98-ВР /www.liga.net.
5. Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади: Указ Президента України від 14 липня 2000 р. № 887/2000. Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні: Указ Президента України від 31 липня 2000 р. № 928/2000 /www.liga.net.
6. Атаян А. Информационная культура. Проблемы формирования //http://ito.edu.ru/1999/I/1/.
7. Органов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры: Учебное пособие для вузов. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001.
8. Цимбалюк В. Проблеми формування інституту інформаційної культури в теорії інформаційного права України // Правова інформатика. - 2003. - № 1. - С. 31-36.
9. Твердохліб М.Г. Інформаційне забезпечення менеджменту: Навч. посібник. - Вид. 2-ге доповнене та перероблене. - К.: КНЕУ, 2002. - 224 с.
Loading...

 
 

Цікаве