WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Контролюючі та підконтрольні суб’єкти: поняття і види - Реферат

Контролюючі та підконтрольні суб’єкти: поняття і види - Реферат


Реферат на тему:
Контролюючі та підконтрольні суб'єкти: поняття і види
Держава не може належним чином реалізувати свою політику, не маючи у розпорядженні відповідних фінансових ресурсів, за рухом яких повинен здійснюватися контроль.
Складовою частиною контролю будь-якої держави є фінансовий контроль, завдяки якому забезпечується своєчасність і точність фінансового планування, повне, своєчасне наповнення дохідної частини бюджетів, розподіл, перерозподіл коштів та їх законне, ефективне використання.
Проблеми фінансового контролю у різні періоди досліджувалися багатьма вченими - як юристами, так і економістами: А.О. Альським [12], І.А. Андрєєвим [13], О.О. Анісімовим [14], М.Ф. Базасєм [15], Е.О. Вознесенським [16], О.М. Дорогих [19], О.І. Коняєвим [21], Н.О. Ковальовою [20], Н.Д. Погосяном [23], М.М. Ровинським [22], С.О. Шохіним [26] та іншими. Економісти свої наукові праці присвячували в основному організаційним питанням фінансового контролю, методиці й організації його здійснення. Представники юридичної науки розглядали фінансовий контроль як інститут фінансового права, приділяючи увагу його завданням і методам, виникненню і розвитку тощо.
Слід відмітити праці О.Ю. Грачевої [18], Л.А. Савченко [24], І.П. Устинової [25], що присвячені загальним питанням фінансового контролю та певною мірою розкривають правовий статус деяких суб'єктів державного фінансового контролю. Але вчені, досліджуючи повноваження органів, які наділені контрольними функціями, не класифікують їх, не-чітко визначають поняття "контролюючий суб'єкт", "контролюючий орган", "підконтрольний суб'єкт" та деякі інші.
На сьогодні у нормативних актах можна зустріти різноманітні поняття: "контрольний орган", "орган стягнення", "податковий орган" тощо, тлумачення яких не зовсім зрозумілі.
Недостатня розробленість теоретичних положень негативно впливає на взаємодію різноманітних органів, що здійснюють фінансовий контроль. Нині одним із основних напрямів державної фінансової політики є організація та функціонування чіткої системи фінансового контролю [11]. Все це вказує на необхідність зосередження уваги на понятті та видах контролюючих і підконтрольних суб'єктів. Цінність системи фінансового контролю дозволить повною мірою проводити глибокий аналіз та оцінку системи державного управління у сфері фінансової діяльності держави.
Правовий статус органів, які здійснюють фінансовий контроль, визначають нормативно-правові акти різної юридичної сили. Конституція України окреслює повноваження у сфері контролю таких державних органів, як Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України.
Відповідно до статті 85 Конституції Верховна Рада України здійснює парламентський контроль самостійно на пленарних засіданнях або через постійні комітети. Крім Конституції, повноваження парламенту у сфері контролю визначає Бюджетний кодекс України. Так, Верховна Рада України затверджує державний бюджет, вносить до нього зміни, приймає рішення щодо звіту про його виконання; слідкує за ходом виконання бюджету, заслуховуючи звіти про стан його виконання; здійснює контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету. Крім цього, Верховна Рада України щодо організації фінансового контролю має особливість: формує і приймає закони, що містять фінансово-контрольні норми. Комітети Верховної Ради України здійснюють контроль, розглядаючи проект державного бюджету та звіт про його виконання. Одним із основних компонентів, на який покладаються функції контролю у бюджетній сфері, є Комітет Верховної Ради України з питань бюджету. До його повноважень належить здійснення контролю за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України. Основними "напрямами" бюджетної політики на наступний бюджетний період є підготовка відповідного висновку, та відповідність законопроектів, поданих на розгляд Верховній Раді України, бюджетному законодавству (ст. 109 Бюджетного кодексу України).
Президент України як глава держави здійснює керівництво фінансовою діяльністю, підписує закони, що стосуються фінансової сфери, видає укази, в яких містяться фінансово-контрольні норми, бере участь в утворенні інституцій, наділених контрольними повноваженнями.
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади розробляє проект закону про державний бюджет, забезпечує його виконання та інше.
Центральним органом державної виконавчої влади є Міністерство фінансів України. На жаль, його правовий статус не визначається нормативно-правовим актом вищої юридичної сили. Слід підтримати думку Л.А. Савченко про те, що повноваження цього органу повинні бути визначені не Положенням, затвердженим Указом Президента України [6], а законом. Відповідно до зазначеного Положення Міністерство фінансів України розробляє, проводить та забезпечує єдину державну фінансову, бюджетну, податкову політику, спрямовану на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координа-цію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.
Органи місцевого самоврядування відповідно до Конституції України також наділені певними контрольними повноваженнями. Вони затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання тощо.
Фінансовий контроль з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, фінансової стійкості комерційних банків, захисту інтересів вкладників і кредиторів здійснює Національний банк України.
До органів із спеціальним статусом, що безпосередньо вважаються контролюючими органами або органами фінансового контролю, можна віднести: Рахункову палату України, органи державної податкової служби, Державну митну службу України, Державне казначейство, державну контрольно-ревізійну службу. Контрольні повноваження цих органів визначають спеціальні нормативно-правові акти.
Сформована структура органів фінансового контролю відповідає потребам сьогодення.
З метою розмежування повноважень органів, наділених контрольними функціями, особливу увагу необхідно приділити тлумаченню таких понять, як "органи фінансового контролю", "органи, що здійснюють фінансовий
Loading...

 
 

Цікаве