WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Класифікація прав і законних інтересів особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину - Реферат

Класифікація прав і законних інтересів особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину - Реферат

відповідному грошовому виразі та інші речі матеріального світу. Відповідно до ст. 190 ЦК України майном вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. ЦК до речей відносить тварин(ст. 180), продукцію, плоди та доходи (ст. 189), гроші (грошові кошти) (ст. 192), валютні цінності (ст. 193), цінні папери (ст. 194).
Отже, майнові права - це права, що мають економічний зміст та еквівалентно-платний характер щодо належності, використання та споживання матеріальних благ. Особа, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину, може виступати носієм цих майнових прав, охорону яких орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані забезпечити (ч. 2 ст. 21 КПК). До майнових прав також належить право на працю та підприємницьку діяльність.
Термін "особисті немайнові права" вживається для позначення різноманітних суб'єктив-них прав, які належать особі. У даному випадку маються на увазі особисті немайнові права на блага, невіддільні від особи: життя, здоров'я; та ті, що мають значення для її соціального буття: особиста і сімейна таємниця, недоторканість приватного життя, житла і ділової репутації, честь, гідність, авторство тощо. Перелік особистих немайнових прав особи, визначених у законодавстві, не є вичерпним.
За цілями можна виокремити права підозрюваного, для того щоб: 1) знати суть підозри; 2) захищатися від підозри у вчиненні злочину всіма законними способами та засобами.
Стаття 43-1 КПК на перше місце серед прав підозрюваного ставить право знати, в чому він підозрюється. Це цілком зрозуміло, адже коли особу затримують, перша її мета - знати суть підозри. Орган дізнання або слідчий зобов'язаний повідомити підозрюваного, у вчиненні якого злочину він підозрюється, та вказати на юридичну кваліфікацію цього злочину. Про роз'яснення прав підозрюваного, зазначених у ст. 43-1 КПК, робиться відмітка у протоколі затримання. Без цього особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину, не може ефективно користуватися своїми правами.
Право підозрюваного захищатися від підозри зазначено у ст.ст. 55, 63 Конституції України та у ст. 43-1 КПК. Основним законним способом захищатися від підозри у вчиненні злочину є запрошення захисника і побачення з ним до першого допиту. Якщо підозрюваний бажає запросити захисника, але за відсутності коштів чи через інші об'єктивні причини не може цього зробити, особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор чи суд можуть призначити захисника у встановленому законом порядку через керівника адвокатського об'єднання.
На практиці особи, затримані як підозрювані, заявляють клопотання про надання їм конкретних адвокатів для участі в справі як їхніх захисників, однак такі клопотання не завжди задовольняються. Як свідчать матеріали судової практики, підозрюваним не завжди реально і у повному обсязі роз'ясняються права, передбачені ст.ст. 21, 43-1 КПК, часто це робиться формально. Має місце тенденція до роз'яснення цих прав так, щоб обмежити участь захисника у справі на початку її розслідування, особливо у перші години затримання особи за підозрою у вчиненні злочину. Зокрема, не роз'яснюється право мати захисника і побачення з ним до першого допиту. Трапляються випадки, коли на затриманих здійснюють психологічний вплив із метою одержання заяви про відмову від захисника [11, с. 283].
За суб'єктами реалізації, права підозрюваного можна розподілити на: 1) права, що можуть бути здійсненні виключно самим підозрюваним; 2) права, що можуть бути реалізовані як підозрюваним, так і його захисником чи законним представником неповнолітнього підозрюваного.
До прав, якими може скористатися виключно сам підозрюваний, відноситься право на відмову від захисника, право давати показання, право власноручно викласти показання тощо. Ці права є невіддільними від особистості підозрюваного і тому він не може доручити їхнє виконання іншим особам. Як і будь-яким іншим суб'єктивним правом, правом мати захисника підозрюваний може розпоряджатися на власний розсуд, тобто запросити захисника у встановлений законом час, на наступних етапах досудового розслідування чи взагалі відмовитися від нього (зрозуміло за винятком випадків, коли відмова від захисника є неприпустимою за законом (ст. 45 КПК).
Право подавати докази, заявляти клопотання та відводи, вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання, подавати скарги на дії і рішення осіб, які ведуть процес, право на забезпечення безпеки може бути здійснено як підозрюваним особисто, так і через захисника чи законного представника.
За моментом виникнення права підозрюваного поділяються на загальні і приватні. Перші з'являються у підозрюваного одразу, з моменту його затримання чи обрання щодо нього запобіжного заходу і постійно існують як складові його процесуально-правового статусу. Приватні права у підозрюваного з'являються у зв'язку з прийняттям певних процесуальних рішень стосовно нього, проведенням тих чи інших слідчих і процесуальних дій за його участю. Наприклад, права, передбачені ст. 197 КПК, виникають у підозрюваного, якщо у справі призначається судова експертиза.
Урахування запропонованої класифікації дозволяє висвітлити внутрішні зв'язки в системі прав і законних інтересів підозрюваного і звернути увагу на деяку їхню недосконалість через брак у нормативно-правовій регламентації, а подальші дослідження з використанням цього підходу, як уявляється, призведуть до оптимального визначення правового становища підозрюваного і створення системи ефективних гарантій охорони його прав і законних інтересів, особливо під час тримання особи в ізоляції.
Література:
1. Мартынчик Е.Г., Радьков В.П., Юрченко В.Е. Охрана прав и законных интересов личности в уголовном судопроизводстве. - Кишенев: Штиинца, 1982. - 188 с.
2. Шпотаківська О.В. Суспільні та особисті інтереси в кримінальному судочинстві: Автореферат дис. … канд. юрид. наук. - К.: НАВСУ, 2005. - 16 с.
3. Кондаков А.И. Логика. - М., 1954.
4. Юридична енциклопедія: В 6-ти томах. - Т. 3: "К-М". - К.: Укр. енциклопедія, 2001. - 789 с.
5. Українська Радянська Енциклопедія: У 12-ти томах. - Т. 5: Кантата-кулики / М.П. Бажан (голов. ред.) та ін. - 2-е вид. - К: Голов. ред. "УРЕ", 1980. - 568 с.
6. Кедров Б.М. Классификация наук. - М., 1961. - 472 с.
7. Аверченко А.К. Подозреваемый и реализация его прав в уголовном процессе: Автореферат дисс. … канд. юрид. наук. - Томск, 2001. - 20 с.
8. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР. - М.: Наука, 1974. - 246с.
9. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. - Амстердам-Київ, 1996. - 342 с.
10. Белый Н.А. Процессуальное положение подозреваемого в уголовном процессе: Дисс. … канд. юрид. наук. - К.: УАВД, 1994. - 192 с.
11. Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 687 с.
Loading...

 
 

Цікаве