WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальнотеоретичний аспект сутності організаційної структури управління підрозділами податкової міліції як вирішальна передумова її оптимального форму - Реферат

Загальнотеоретичний аспект сутності організаційної структури управління підрозділами податкової міліції як вирішальна передумова її оптимального форму - Реферат


Реферат на тему:
Загальнотеоретичний аспект сутності організаційної структури управління підрозділами податкової міліції як вирішальна передумова її оптимального формування
Інтеграційні процеси, які сьогодні відбуваються у країнах Європи, необхідність об'єднання загальних зусиль держав демократичної орієнтації у вирішенні глобальних проблем людства (від попередження екологічних катастроф до протидії економічним кризам), вимагають від України, що перебуває на шляху розбудови суверенної, демократичної, правової дер-жави, пошуку нової моделі державного управління. Саме недосконалість моделі управління, яка дісталась нам у спадщину від командно-адмі-ністративної системи, є одним із вирішальних факторів, яким зумовлена економічна криза народного господарства, що не тільки не задовольняє і не відповідає нагальним вимогам сьогодення, а й безсумнівно перешкоджає розвитку нових соціально-економічних відносин в оновленому суспільстві.
Історичні умови, в яких відбувається становлення України, призвели до необхідності переорієнтації державного управління, посилення соціальної спрямованості, коли його завданням і кінцевою метою є вирішення загальнолюдських проблем, а в основі керівних принципів стають загальнолюдські цінності. Це беззаперечно стосується і невід'ємної складової частини державного управління - управління органами державної податкової служби України, зокрема і податковою міліцією, діяльність якої також змінює свою спрямованість: від виконання фіскальної функції до встановлення партнерських взаємовідносин із платниками податків.
Шлях до підвищення ефективності функціонування будь-якої соці-альної системи лежить тільки через формування оптимальної моделі уп-равління нею. На вирішення такого завдання з метою подолання негативних процесів у суспільстві саме й спрямована адміністративна реформа, що триває в усіх сферах державного управління, зокрема у правоохоронній діяльності.
Забезпечення якості управління підрозділами податкової міліції, у свою чергу, неможливе без удосконалення та перебудови його організаційної структури. Адже вдало, науково обґрунтовано створена організаційна структура управління соціальною системою забезпечує стійкість зв'язків між безліччю компонентів системи, її цілісність, а значить - її ефективність.
Побудова оптимальної організаційної структури управління податко-вою міліцією вимагає у першу чергу з'ясування її загальнотеоретичної сутності, використання у цьому досягнень як вітчизняних, так і зарубіжних науковців.
Проблемам організації державного управління, також і у сфері пра-воохоронної діяльності, у науковій літературі у різні часи приділялась значна увага. Дослідження цих питань знайшли місце у роботах Г.В. Ата-манчука, В.Б. Аверьянова, В.Г. Афанасьєва, О.М. Бандурки, В.Д. Малкова та інших вчених і фахівців у галузі управління. Особливий інтерес ви-кликають наукові розробки останнього часу В.М. Плішкіна, Н.Р. Нижник, О.А. Машкова, що пов'язано з однією з найсуттєвіших тенденцій у розвитку і вдосконаленні управління - становленням системного підходу.
Проте, не зважаючи на наявність значної кількості досліджень, їх багатогранність та авторитетність, науковці не мають одностайності при визначенні сутності організаційної структури управління, а також пов'яза-них із нею понять, як-то - "організація", "структура" тощо.
Так, за теорією менеджменту під організаційною структурою управ-ління (ОСУ) розуміється упорядкована сукупність стійких взаємозалежних елементів, що забезпечують функціонування та розвиток системи як єдиного цілого. ОСУ визначається також як форма розподілу та кооперації управлінської діяльності, у рамках якої здійснюється процес управління за відповідними функціями, спрямованими на вирішення поставлених завдань і досягнення намічених цілей. З цих позицій структура управління уявляється у вигляді системи оптимального розподілу функціональних обов'язків, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між адміністративними органами, що входять до її складу, та працюючими в ній людьми. Така позиція була притаманна і фахівцям із теорії управління виробництвом радянського періоду.
Близьке до неї, але зовсім не ідентичне, визначення, яке дають у своїй монографії О.Ф. Штанько та Л.І. Громовенко. За ними організаційна структура управління (у даному випадку ОВС) - це внутрішня його будова, що включає склад взаємопов'язаних та взаємодіючих структурних підрозділів (посадових осіб), між якими у певному порядку розподілено функції та повноваження, а також відповідальність за результати їх виконання.
Дещо іншу позицію займає В.М. Плішкін, який під організаційною структурою управління розуміє сукупність управлінських ланок, взаємо-пов'язаних організаційно-адміністративними відносинами .
Така різноманітність наукових поглядів при з'ясуванні поняття управлінської категорії "організаційна структура управління" свідчить про необхідність ще раз повернутися до питання характеристики її загально-теоретичної сутності.
На наш погляд, при цьому доцільно спочатку визначитись з такими більш загальними категоріями, як "система", "організація", "структура", "організаційна структура".
У різних галузях науки поняття "система" має досить широке тлумачення. Системою інколи називають сукупність тих чи інших ком-понентів, зв'язки яких між собою значно сильніші, ніж зв'язки самої цієї сукупності або окремих її елементів з компонентами іншої системи, зокрема і зовнішнього середовища. Таке визначення системи дає загальне поняття про неї, проте є далеко не повним, оскільки розкриває тільки одну із сторін її сутності - цілісність, відокремленість від інших утворень.
На думку ж В.М. Садовського, який одним із перших у вітчизняній науковій літературі дав визначення "системи", повне поняття про систему повинно включати в себе такі суттєві властивості, що відрізняють її від несистемних утворень:
- система є цілісним комплексом взаємопов'язаних елементів;
- особлива єдність системи з навколишнім середовищем;
- будь-яка система, як правило, є компонентом системи вищого порядку;
- елементи будь-якої системи, у свою чергу, є системами нижчого порядку.
Наявність стійких зв'язків та взаємодія між компонентами системи роблять її цілісним утворенням, що має нові властивості, нехарактерні для окремих елементів системи. Таким чином, за В.М. Садовським, під системою необхідно розуміти упорядковану певним чином множинність взаємопов'язаних між собою елементів, які утворюють цілісну єдність. Основними її ознаками є: множинність елементів (не менше двох); існування зв'язків; цілісний характер даного утворення.
Залежно від структурних складових (технічні пристрої, біологічні організми, суспільні утворення) виділяються механічні, біологічні, соціальні системи. Прикладом останньої може бути система підрозділів податкової міліції, яка є підсистемою органів державної податкової служби України.
Соціальна система відрізняється наявністю мети, що об'єднує людей.На відміну від інших типів систем, які отримали програму своєї поведінки із зовні, вона є самоурегульованою, що характерно суспільству на будь-якому етапі розвитку.
Збереження якісної цілісності системи, забезпечення її розвитку та удосконалення, отримання корисного ефекту її функціонування досягається управлінням нею, основне завдання якого полягає у найбільш доцільному
Loading...

 
 

Цікаве