WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Забезпечення конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом (міжнародно-правові аспекти) - Реферат

Забезпечення конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом (міжнародно-правові аспекти) - Реферат

механізми, законну торговельну і фінансову діяльність, 20 грудня 1988 року була прийнята Конвенція про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин [10], головним завданням якої було позбавлення незаконних торговців наркотиками доходів від злочинної діяльності та свободи їх переміщення.
Дана Конвенція має особливе значення, оскільки є першим міжнародно-правовим документом обов'язкового характеру для країн, що приєдналися, в якому, з погляду світової спільноти, дано визначення поняттям "доходи", "власність", "заморожування" або "накладення арешту" (ст. 1).
Зазначена Конвенція стала для учасників першим обов'язковим універсальним міжнародним договором, що визначає правову природу, зміст, мету і основи регламентації міжнародного розшуку, арешту й конфіскації коштів і майна, отриманих злочинним шляхом.
Важливим правовим актом, спрямованим на проведення спільної кримінальної політики, на захист суспільства, боротьбу з тяжкими злочинами, що стали зростаючою міжнародною проблемою і вимагають застосування сучасних і ефективних методів на міжнародному рівні стала Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом [12], підписана 8.11.1990 р. в Страсбурзі.
Держави - члени Ради Європи та інші держави, які підписали цю Конвенцію, вважають, що при здійсненні кримінального переслідування правопорушників необхідно створити життєздатну систему міжнародного співробітництва, забезпечити взаємодію судово-слідчих органів різних держав, та спільними зусиллями позбавляти злочинців доходів, одержаних злочинним шляхом.
Одночасно в ст. 13 Конвенції передбачено, що Сторона, яка отримала клопотання про конфіскацію засобів або доходів, розташованих на її території, "забезпечує виконання постанови, ухваленої судом запитуючої Сторони про конфіскацію, щодо таких засобів чи доходів, або передає це клопотання своїм компетентним органам з метою отримання постанови про конфіскацію і, в разі одержання такої постанови, виконує її".
Відповідно до ст. 15 запитувана сторона розпоряджається будь-якою конфіскованою власністю відповідно до свого внутрішнього законодавства, якщо зацікавлені сторони не дійдуть іншої згоди.
Розглядаючи питання співробітництва правоохоронних органів України з відповідними органами зарубіжних держав у розшуку, арешті та забезпеченні конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом доцільно звернути увагу на порядок виконання на території України європейських конвенцій з питань кримінального судочинства, а також взаємодію цих органів з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов'язаної з попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України.
У першу чергу привертає до себе увагу Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства [11, с. 274], де зазначено вичерпний перелік європейських конвенцій, що набули чинності для України, а також визначено механізм виконання Конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом.
Крім вищезазначеної, необхідно звернути увагу на Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів [11, с. 320], в якій визначено порядок та особливості взаємодії з правоохоронними органами зарубіжних держав під час проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій з окремих категорій злочинів і в першу чергу тих, які живлять організовану злочинність.
Вагомий вплив на розвиток співробітництва правоохоронних органів різних країн мають рішення та рекомендації міжурядових організації спеціальної компетенції.
Однією з таких організацій, документи якої становлять інтерес для міжнародного розшуку, арешту та конфіскації отриманих злочинним шляхом грошових сум і майна є Financia1 Action Task Force of Money Laundering (скорочено FATF) - Спеціальна фінансова комісія з проблем "відмивання" грошей. Вона заснована у липні 1989 р. у Парижі на 15-й зустрічі на вищому рівні глав держав та урядів ведучих індустріальних держав світу ("великої сімки" - Америки, Японії, ФРН, Франції, Великобританії, Італії, Канади) як міжурядова організація, основною метою якої є розробка та сприяння політиці держав, направленій на боротьбу з "відмиванням" грошей.
У лютому 1990 р. FATF був поданий перший звіт про масштаб проблеми, виявлені способи "відмивання" грошей. Крім того, в звіті булозапропоновано програму боротьби з цим явищем, у вигляді 40 рекомендацій.
Після цього вона двічі переглядалась з урахуванням практики їхнього застосування, сьогодні діють "Сорок рекомендацій спеціальної фінансової комісії з проблем "відмивання" грошей" у редакції від 28 червня 1996 р.
Відповідно до цієї програми в Україні було прийнято Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28 листопада 2002 р. № 249, який регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямований на боротьбу з фінансуванням тероризму.
Сукупність вищезгаданих документів являє собою міжнародно-правову основу міжнародного співробітництва в розшуку, арешті та конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом. Як член світової співдружності, Україна та її правоохоронні органи вправі використовувати всі ці міжнародно-правові документи при розслідуванні злочинів, арешту та конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом.
Аналізуючи такі документи можна зробити висновок, що правоохоронні органи України здійснюють співробітництво з відповідними органами зарубіжних держав щодо розшуку, арешту і забезпечення конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом, тобто наявна "спеціальна конфіскація", і майже нічого не зазначено про конфіскацію майна, як додаткове покарання, що застосовується як кримінальне покарання, тому що саме спеціальна конфіскація передбачена і вже протягом багатьох років застосовується у більшості країн Європи і світу. Однак заміна в Україні конфіскації майна на спеціальну конфіскацію потребує спеціальних наукових досліджень.
З метою покращання взаємодії правоохоронних органів України з відповідними органами зарубіжних держав, виходячи із теоретичних досліджень вітчизняної науки, а також враховуючи досвід зарубіжних країн, необхідно прискорити приведення українського законодавства у відповідність з міжнародними вимогами та стандартами Європейського Союзу, а також ширше використовувати передові комп'ютерні інформаційні технології в своїй діяльності.
Література:
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.
2. Баранов А., Брыжко В., Базанов Ю. Права человека и защита персональных данных. - Харьков: ХПГ - Фолио при содействии Национального фонда поддержки демократии США, 2000. - 280 с.
3. Про приєднання України до Статуту Ради Європи: Закон України від 31 жовтня 1995р. № 398/95.
4. Декларація основних принципів правосуддя, для жертв злочинності і зловживання владою" // Международные акты о правах человека: Сборник документов. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА - М: 1998. - С. 165-170.
5. Типовий договір про взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя // Резолюції і рішення, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН на сорок пятій сесії. Офіційні звіти. - Нью-Йорк, 1991. - Т. 1. - С. 291-298.
6. Див. Документ ООН A/ RES/46/152, 7 april, 1992, p. 6
7. Див. Документ ООН E/CONF. 88/7, 12 July, 1994, p. 5-8.
8. Див. Документ ООН E/CONF. 88/3, 25 August 1994, p. 13-14.
9. Собр. зак. Союза СССР 1932 г. - отд. II. - № 6. - С. 62.
10. Див.: Ведомости Съезда народных депутатов и Верховного Совета СССР, 1990. - № 41. - С. 842. (Відома як "Віденьська Конвенція 1988 р.").
11. Зібрання міжнародних конвенцій про взаємну правову допомогу. - Харків: "Еспада" - 2001. - С. 18.
Loading...

 
 

Цікаве