WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Забезпечення конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом (міжнародно-правові аспекти) - Реферат

Забезпечення конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом (міжнародно-правові аспекти) - Реферат

прийнятому 14 грудня 1990 р. резолюцією 45/117 Генеральної Асамблеї ООН Типовому договорі про взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя [5] передбачено, що взаємна правова допомога "повинна надаватись в проведенні розшуку і арешті майна" (п. 2d ст. 1).
У цьому ж договорі також правоохоронним органам рекомендується в межах, що допускаються національним законодавством, "виконувати прохання про розшук, конфіскацію і передачу запитуючій державі будь-яких матеріалів для використання в якості доказів, за умови дотримання прав добросовісних третіх сторін" (ст. 17).
Враховуючи, що питання конфіскації в законодавстві більшості країн світу концептуально відрізняються від питань, які, як прийнято вважати, не виходять за межі взаємної правової допомоги по кримінальних справах, згаданою вище резолюцією 45/117 прийнято Факультативний протокол до Типового договору про взаємну правову допомогу в галузі кримінального правосуддя, що стосується прибутків від злочинів [5, с. 297-298]. Вагомість цього протоколу полягає в тому, що в ньому сформульовано:
- поняття "прибутки від злочину", під якими необхідно розуміти власність, отриману або реалізовану, прямо чи опосередковано, внаслідок здійснення правопорушення, або інші вигоди, отримані в результаті правопорушення. (п. 1);
- порядок реалізації прохань запитуваної сторони про встановлення і розшук таких доходів, відповідно до яких запитувана держава повинна прийняти "міри по встановленню того, чи знаходяться які-небудь доходи від передбаченого злочину в межах її юрисдикції" (п. 2) і "дозволені її законодавством заходи з ціллю не допустити будь-які операції, передачу або використання цих доходів … до прийняття судом запитуваної держави остаточного рішення " (п. 4).
IX Конгрес ООН по попередженню злочинності і поводженню з правопорушниками відбувся в м. Каїрі з 29 квітня по 8 травня 1995 р. У його рішеннях щодо питання "Міжнародна співпраця і практична технічна допомога в зміцненні законності: сприяння здійсненню програми Організації Об'єднаних Націй у галузі попередження злочинності і кримінального правосуддя" підкреслено необхідність удосконалення типових договорів ООН про взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя. Зроблено важливий висновок про те, що у вирішенні проблем кримінального правосуддя настав час перейти від декларацій до конкретних дій.
Міжнародне співтовариство і надалі не збирається залишатись осторонь вирішення вказаних проблем. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 46 / 152 від 18 грудня 1991р. запроваджена "Програма ООН в галузі попередження злочинності і кримінального правосуддя", де підкреслено нагальну необхідність налагодження при розслідуванні злочинів "взаємної юридичної допомоги між державами" [6].
Існує думка про те, що в подальшому ООН з діючими під її керівництвом організаціями основну увагу будуть зосереджувати на розробці конкретних механізмів надання міжнародної правової допомоги при розслідуванні злочинів, у тому числі і щодо питань сприяння розшуку, арешту і конфіскації доходів від злочинної діяльності. Даний висновок базується на тому, що міжнародним співтовариством уже прийнято ряд норм загального характеру щодо даної проблеми, а в документах останнього часу відмічається тенденція до наповнення конкретним змістом норм рекомендаційного характеру, більш глибокого, з погляду практичних потреб, вивчення питань розшуку, арешту і конфіскації доходів від злочинної діяльності.
Так, на Міжнародній конференції по попередженню відмивання грошей і використання доходів від злочинної діяльності в боротьбі з ними, що відбулася під егідою ООН з 18 по 20 червня 1994 р. у м. Курмайєре (Італія), як ефективні заходи попередження злочинів економічного характеру названі конфіскаційні санкції та зняття банківської таємниці при їх розслідуванні. Враховуючи це, до широкого запровадження в практичну діяльність рекомендовано "розширення практики конфіскації активів і можливість використання таких тимчасових мір, як заморожування або арешт активів", які "повинні допускатись також і щодо доходів від злочинів, учинених за кордоном" [7].
При підготовці і проведенні 21-23 листопада 1994 р. в Неаполі (Італія) Всесвітньої конференції на рівні міністрів по організованій транснаціональній злочинності, проведені дослідження найбільш ефективних способів її припинення, в результаті чого було зроблено такі висновки:
"а) Із злочинами, які здійснюються з метою економічної наживи, можна успішно боротись за допомогою конфіскації отриманих прибутків або будь-якої іншої власності причетних осіб і організацій. У деяких правових системах важливе значення надається блокуванню, накладенню арешту і конфіскації активів, пов'язаних з незаконною діяльністю…
б) Необхідно, щоб процедури, пов'язані з заморожуванням, накладенням арешту і конфіскацією, мали широку сферу застосування і дозволяли здійснювати конфіскацію великої кількості майна правопорушників, для того, щоб позбавити їх усіх прибутків, отриманих у результаті злочинної діяльності. Додаткова перевага цієї практики пов'язана з можливістю для правоохоронних органів використати конфісковане майно або фінансові ресурси для активізації своєї діяльності, що може слугувати для них могутнім стимулом. Крім того, в міжнародних договорах може бути передбачено спільне використання таких ресурсів…
в) З урахуванням існуючих правових норм і практики протидії організованій злочинності доцільно здійснювати конфіскацію будь-якого майна, нажитого на виручку, отриману в результаті організованої злочинної діяльності, і будь-які активи, набуті на цю виручку, а також будь-яке майно, яке використовувалось або яке мали наміри використати будь-яким способом або в будь-якому обсязі для здійснення або сприяння здійсненню злочину, включаючи землю, будівлі та іншу приватнувласність" [8].
У результаті вивчення проблеми Конференцією рекомендовано всім країнам "прийняти міри стосовно злочинних доходів … шляхом прийняття законодавства, яке передбачає арешт і конфіскацію активів злочинного походження, … в зв'язку з чим буде необхідною активна міжнародна співпраця".
Сукупність міжнародних стандартів у сфері протидії злочинності і, зокрема, з питань, що стосуються доходів від злочинної діяльності, сформульовано не тільки в документах універсального характеру, які, як зазначалося вище, носять рекомендаційний характер, але і в основних джерелах міжнародного права, якими є міжнародні договори. Більшість з цих документів - це двосторонні, регіональні або універсальні договори про злочини і покарання за міжнародні злочини або злочини міжнародного характеру, про надання допомоги у кримінальних справах, про видачу та ін. … Серед джерел головна роль належить універсальним договорам, прийнятим у межах ООН або ще до її заснування.
Уперше положення, що стосуються спільної діяльності різних країн із конфіскації в зв'язку з злочинною діяльністю, знайшли своє відображення в Міжнародній конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків від 31 грудня 1929 р. [9]. Однак відповідно до неї статтями 3 та 11 конфіскації підлягають тільки підроблені грошові знаки, засоби та інші предмети, призначені для виготовлення підроблених грошових знаків або для зміни грошових знаків. Водночас ст. 16 Конвенції встановлює можливість застосування спрощеного характеру звернення за правовою допомогою при розслідуванні таких злочинів і її надання.
Відповідно до Єдиної конвенції про наркотичні речовини від 30 березня 1961 р. (вступила в силу для СРСР в 1964 р.) будь-які наркотичні речовини, засоби і предмети, обладнання, використані або призначені для здійснення злочинів, підлягають накладенню арешту і конфіскації (ст. 37).
Аналогічно в Конвенції про психотропні речовини від 21 лютого 1971 р. (у СРСР набула чинності в 1976 р.) вказано, що будь-яка психотропна речовина, а також будь-яке обладнання, використане або призначене для здійснення правопорушення, пов'язаного з незаконним оборотом наркотиків, підлягає вилученню і конфіскації.
Враховуючи, що незаконний обіг наркотиків забезпечує величезні прибутки і накопичення фінансових ресурсів, що дозволяє транснаціональним злочинним організаціям проникати в державні
Loading...

 
 

Цікаве