WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Економічні злочини як об’єкт спеціального криміналістичного дослідження - Реферат

Економічні злочини як об’єкт спеціального криміналістичного дослідження - Реферат

можна відносити до економічних такі діяння, як диверсія, шпигунство, тероризм тощо, оскільки вони, хоча і посягають на економічну систему, але детерміновані зо-всім іншими чинниками.
Оскільки злочинність взагалі певною мірою детермінована економічними факторами, то не можна стверджувати, що будь-який зумовлений ними злочин є власне економічним. Для визнання його таким необхідна наявність зв'язку із конкретними особливостями економічного, го-сподарського механізму. Вважаємо справедливоюдумку І.І. Рогова, згідно з якою, особа, яка вчинила економічний злочин, тією чи іншою мірою використовує ці особливості, а в іншому випадку - діяння не є економічним деліктом [13, с. 11]. Такий підхід зустрічаємо в роботі О.М. Яковлєва. Останній доводить, що, наприклад, грабіж і розбій з метою заволодіння чу-жим майном, хоча й заподіюють шкоду економічним відносинам власності, втім не є економічними злочинами з огляду на відсутність їх зв'язку з господарським механізмом [16].
Мета економічної злочинності мало чим відрізняється від цілей ведення легітимного, законослухняного підприємництва. Вона також полягає в одержанні прибутків, економічної користі, але її досягнення здійснюється з використанням незаконних прийомів і способів. На думку В.В. Колеснікова, здійснення економічної діяльності із використання незаконних методів може відбуватись у двох формах: по-перше, як легальна підприємницька діяльність, під час якої використовуються окремі незаконні операції (наприклад, ухилення від сплати податків); по-друге, це може бути цілком заборонена законом діяльність (наприклад, створення фіктивного підприємства) [14, с. 50]. В обох випадках обов'язковою родовою ознакою економічного делікту є зв'язок з певною економічною діяльністю, що відрізняє його від інших різновидів корисних злочинних діянь. У зв'язку з цим В.О. Образцов, виходячи із власної концепції, вважає, що основу економічного злочину становлять порушення правил нормативного хара-ктеру, які регулюють порядок і умови здійснення відповідної економічної діяльності й регламентують права та обов'язки її учасників (законів та підзаконних актів: державних стандартів, інструкцій, наказів тощо) [17]. Так, ухилення від сплати податків передбачає порушення податкового законодавства; фіктивне підприємництво - законодавства, що регламентує порядок здійснення підприємницької діяльності; незаконне одержання кредиту - законодавства у сфері банківського кредитування тощо.
Ще одна суттєва ознака економічних злочинів, що випливає з попередньої, - їх суб'єктом може бути лише особа, яка безпосередньо виконує господарські функції або "включена" в систему зв'язків і відносин, на які ці злочини посягають. Так, економічним злочином на практиці визна-ється не будь-яке розкрадання майна, а лише те, що вчинене працівником підприємства, який мав доступ до майна, або в разі, якщо майно було ввірене працівникові, або якщо особа виконувала адміністративно-розпорядницькі чи організаційно-господарські функції щодо майна. На думку В.О. Образцова, економічні злочини є окремим класом злочинів, еле-ментом загальнішого рівня класифікації - злочинів, пов'язаних з професійною діяльністю. Остання ознака важлива з погляду методики розслідування, незважаючи на істотні розбіжності в кримінально-правовій кваліфікації, виступає об'єднуючим фактором для усієї множини злочинів у сфері економічної діяльності [18]. Іншими словами, до економічних доцільно відносити лише такі злочини, які вчинюються в процесі економічної діяльності її суб'єктами - бізнесменами, службовцями управлінських, виробничих, комерційних структур, іншими суб'єктами бізнес-діяльності, які виконують професійні функції економічних агентів. Такий підхід до визначення суб'єкта економічного злочину дозволятиме окреслити чіткі межі для обліку і аналізу економічної злочинності, сконцентрувати увагу саме на "білих комірцях", які власне й утворюють її суб'єктний склад.
Що ж стосується злочинів у сфері економіки, то, як правильно зазначає Г.А. Матусовський, це поняття варто розглядати в більш широкому аспекті, охоплюючи не лише економічні злочини, але й інші суспільно-небезпечні діяння, які хоча і зазіхають на економічні відносини, але вчинюються не у зв'язку з виконанням професійних функцій у процесі здійснення економічної діяльності. Суб'єктами цих злочинів є "сторонні" особи: ті, які вчинюють їх "ззовні" (крадіжка, розбій, грабіж, вимагання тощо) або ті, що не беруть участі в легальній економічній діяльності, але завдають їй шкоди шахрайськими діями, іншими злочинами, пов'язаними з виготовленням предметів, що охороняються монополією держави, протидією законній економічній діяльності тощо [11, с. 25].
У характеристиці економічних злочинів особливого значення набуває їх зв'язок із певними економічними відносинами ринкового характеру, існуючою системою господарювання. Саме ця обставина в кожному конкретному випадку найбільш ускладнює розслідування та визначає специфіку заходів протидії. Необхідно зазначити, що кількість осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності, наприклад, за податкові злочини, приблизно у 30 разів менше, ніж за крадіжки різного роду [19]. Останній факт звичайно пояснюється тим, що економічні злочини "важко розкриваються", "по них важко притягувати до відповідальності" [19, с. 25, 149].
Аналіз правоохоронної практики дозволяє сформулювати загальне правило розкриття економічних злочинів. Воно передусім полягає в тому, що для встановлення характеру порушення зіставляють дані про те, як повинна здійснюватись певна економічна діяльність (операція, технологічний процес), і як вона здійснювалась у дійсності. Будь-який прояв результатів взаємодії події злочину з економічною системою набуває форми порушення існуючих зв'язків, системи економічних показників, правил нормативного характеру. Дослідження закономірностей, які при цьому мають місце, дозво-ляє побудувати класифікацію ознак злочинів при їх відображенні у системах економічної інформації та розробити економіко-криміналістичні методики, застосовані для розпізнання цих ознак. Разом з тим, будь-які економічні від-носини та пов'язані з ними злочинні дії знаходять закономірне відображення в оперативних, технологічних, бухгалтерських документах господарюючих суб'єктів, матеріалах перевірок органів державного контролю та нагляду. Остання обставина важлива з погляду спільності механізму слідоутворення в широкому розумінні, а звідти - напрямів організації й тактики розкриття та розслідування також надає право зарахувати економічні злочини до кри-міналістично однорідної групи деліктів, відокремивши від традиційних загальнокримінальних діянь корисного характеру. З метою формування окремих методик розслідування економічних злочинів потрібно виходити не лише з
Loading...

 
 

Цікаве