WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Еволюція поняття ”податок” - Реферат

Еволюція поняття ”податок” - Реферат

втручатись у діяльність, відведену приватній ініціативі. Але разом з тим він підкреслює, що є ряд благ, виробництво яких на себе не можуть взяти приватні особи. Їх виробляє суспільство, вони складають спеці-альність держави, а тому в обмін на це особи повинні сплачувати податки.
Німецький вчений Гок, вивчаючи податок, називає його обов'язком, а зовсім не платою за послуги державі, бо, на його думку, держава - це атмосфера, яка нас оточує. Вона діє на нас, навіть якщо ми не бачимо її присутності. Отже, люди сплачують податки, виконуючи обов'язок, для збереження того великого цілого, до якого належить платник.
Французькі автори Леруа Больє, Струм називають податки засобом покриття потреб держави.
Необхідно зазначити, що і російська наука не стояла осторонь від проблем, пов'язаних з природою оподаткування, визначенням податку та інших питань у даній галузі. Початок ХІХ ст. характеризується розвитком російської фінансової науки. У 1810 році Державною Радою Росії була затверджена програма фінансових перетворень держави - знаменитий " План фінансів", автором якого був видатний російський економіст і державний діяч М.М. Сперанський. У 1818 році з'явилася перша фундаментальна праця в галузі оподаткування - "Досвід теорії податків", автором якої виступив видатний російський економіст М.І. Тургенєв. Усі ба-гатства народні, - вважав М. Тургенєв, - витікають із двох головних джерел: сили природи і сили людської. Але для отримання багатства із цих джерел потрібні кошти. Ці кошти знаходяться в різних знаряддях, будівлях, грошах тощо. Цінність цих знарядь, будівель, грошей називається капіталом. А він і є одним із джерел податків. Чіткого визначення податку М. Тургенєв не дає, але з характеристики ним податку зрозуміло, що це відрахування із прибутків від землі, із прибутків від капіталів, із прибутків від праці. М. Тургенєв дає таку класифікацію податків:
- податки із прибутків від землі;
- податки із прибутків від капіталу;
- податки з самого капіталу;
- податки з заробітної плати;
- податки з усіх джерел доходу;
- податки на споживання ( акцизи на сіль, тютюн, алкогольні напої тощо);
- надзвичайні податки [5, с. 238-239].
При цьому М. Тургенєв закликав до дуже обережного поводження з податками. Високі податки негативно впливають навіть на сім'ї з середнім достатком. Виходячи із цього, він вважав, що предмети, необхідні для життя, повинні бути вільними від податків.
Після перемоги в 1917 році соціалістичної революції в Росії стався значний спад у фінансовій сфері. Розладнаність економіки призвела до того, що основним джерелом доходів центральних органів Радянської влади стає грошова емісія, а місцеві органи влади існували за рахунок контрибуцій. Від повного краху державу врятувало введення в 1921 році нової економічної політики, яка прийшла на зміну політиці "воєнного комунізму". Продрозверстка, яка була основною формою вилучення у сільського населення продукції для забезпечення потреб міста і армії, замінили продовольчим податком. Але система оподаткування, що склалася, мала слабкий податковий апарат, характеризувалася майже повною відсутністю даних для визначення фінансового положення різних категорій платників податків, відсутністю будь-якої теоретичної бази.
У подальшому фінансова система Радянського Союзу еволюціонувала в напрямі діаметрально протилежному до процесу загальносвітового розвитку. Від податків вона перейшла до адміністративних методів вилучення прибутків. У ст. 14 Конституції СРСР було записано, що відповідно до принципу соціалізму "Від кожного - по здібностях, кожному по праці" держава здійснює контроль за мірою праці і споживання [6, с. 3]. Вона визначає розмір податку на доходи, що підлягають оподаткуванню, виступаючи у фінансових відносинах як суб'єкт влади. Відповідно до цього було визначено і поняття податку. Податки в СРСР - це платежі, що вно-сяться в державний бюджет на основі актів вищого органу державної влади або його Президії юридичними особами і громадянами безоплатно, у визначених розмірах і в установлені строки, для задоволення загальнодержавних потреб [7, с. 277].
Повна централізація грошових засобів і відсутність будь-якої самостійності підприємств у вирішенні фінансових питань поступово підводили країну до фінансової кризи.
Після проголошення Україною незалежності почалася кропітка робота зі створення власної податкової системи. Податкова система є дуже складним явищем, яке відображає діалектичне поєднання об'єктивного і суб'єктивного начал. Об'єктивне начало зумовлене об'єктивністю самих податків і виражається в тому, що податкова система повинна базуватися на певних на-укових засадах. Вагомий вклад у розробку власної концепції системи оподаткування вніс Закон України "Про систему оподаткування", прийнятий Верховною Радою України 25 червня 1991 року. У статті 2 названого закону дано визначення податку. Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем до бюджетів та до державних цільових фондів розуміється внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України [1].
Поняття "податок" розглядають у широкому та вузькому значеннях. У широкому розумінні під податком розуміють будь-які відрахування для фінансування державних видатків (податки, збори, платежі).
У вузькому - певний різновид обов'язкових відрахувань, який наділений певними, характерними лише йому ознаками.
У законодавстві, спеціальній літературі та практиці оподаткування поряд із категорією "податок" використовуються поняття "мито", "збір", "акциз", "відрахування", "плата", " платіж" тощо.
З позицій держави немає суттєвого значення, як називається той чи інший платіж, головне для неї - його повне і своєчасне надходження.
Для законодавця ці терміни з юридичного погляду є рівнозначними, вони є синонімами, оскільки мають одне і те ж значення, а різноманітність їх назв пояснюється практикою, що склалася. Потрібно відзначити, що між цими поняттями існують певні відмінності суто теоретичного характеру.
Розуміння і чітке визначення терміна "податок" в усіх аспектах є надзвичайно важливим, тому що сприяє правильному застосуванню норм законодавства, дає можливість визначити обсяг повноважень суб'єктів податкових відносин.
Література:
1. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.91.
2. Все начиналось с десятины: этот многоликий налоговый мир. - М.: Издательская группа "Прогресс / Универс ", 1992.
3. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Соцэкгиз, 1935.
4. Антология экономической классики. - М.: Эконов ключ, 1993.
5. Тургенєв Н. Опыт теории налогов. - Спб.: В типографии Н. Греча, 1818.
6. Конституция (Основной Закон) СССР. - М.: Политиздат, 1978.
7. Советское финансовое право: Учебник. - М.: Юрид. лит., 1987.
8. Пушкарьова В.М. История финансовой мысли и политикиналогов. - М.: ИНФРА - М, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве