WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → До питання правового статусу державної виконавчої служби - Реферат

До питання правового статусу державної виконавчої служби - Реферат


Реферат на тему:
До питання правового статусу державної виконавчої служби
Перш ніж аналізувати Державну виконавчу службу як орган виконавчої влади та здійснювану ним діяльність, необхідно розкрити більш загальне поняття - "орган держави". Це пов`язано з тим, що органи виконавчої влади є одним з різновидів органів держави. Тому лише після розкриття загальних рис, які притаманні всім без винятку державним органам, можна аналізувати органи виконавчої влади, і зокрема органи Державної виконавчої служби.
В навчальній та науковій літературі були викладені різні думки з приводу змісту поняття органу держави [1, c. 15-16], [2, с. 20-21]. На думку А.І. Денисова, державним органом називається певним чином організована група людей, яка діє у відповідній сфері, в межах своєї компетенції і бере участь у реалізації певних державних функцій [3, с. 215]. В.В. Копєйчиков визначив державний орган як такий, що має свою структуру і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців, який (орган) наділений державними владними повноваженнями, має притаманну йому структуру і здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції, відповідно до свого призначення [4, с. 79].
Більш широке трактування цієї категорії дає М.І. Байтін, який зазначив, що державний орган - це юридично оформлена, організаційно і господарсько відокремлена частина державного механізму, яка складається з державних службовців, наділена державно-владними повноваженнями і необхідними матеріальними засобами для здійснення в межах своєї компетенції певних завдань та функцій держави [5, с. 97].
Існують інші підходи до визначення поняття органу держави. При цьому або наголошується на тісному зв`язку даного поняття з поняттям державного апарату [6, с. 87], або робиться спроба виявити специфічні ознаки органу держави [7, с. 25]. Цілком зрозуміло, що визнання органу держави частиною державного апарату не може викликати заперечень. Дійсно, будь-які органи держави є складовими елементами державного апарату. Проте такий підхід до визначення поняття органу держави ще не дає можливості виявити його специфічні ознаки. Тому найбільш вірним, на наш погляд, вбачається інший підхід до вирішення питання щодо визначення поняття органу держави, коли увага акцентується на специфічних ознаках останнього.
В юридичній літературі диференціюють такі специфічні риси органу держави [8, с. 38-45], [9, с. 8-23]:
а) він є частиною державного апарату;
б) здійснює від імені держави її завдання і функції;
в) має владні повноваження;
г) має певну компетенцію;
д) має відповідну структуру;
е) має територіальний масштаб діяльності;
є) утворюється в порядку, встановленому законом;
ж) для нього є характерним наявність правових зв`язків його особистого складу.
Державний апарат являє собою систему органів держави, тобто органів, за допомогою яких здійснюється державна влада, функції відповідної держави [10, с. 67]. Іншими словами, політичне керівництво суспільством здійснюється за допомогою державного апарату, а державні органи є складовими останнього. Тому саме державні органи відіграють вирішальну роль у виконанні задач та функцій держави, а їх існування є нагально потрібним.
Важливим моментом є те, що державні органи, виконуючи функції і завдання держави, покликані виступати від її імені та в її інтересах. Звідси випливає необхідність надання цим органам повноважень державно-владного характеру, наявність яких дозволяє їм ефективно здійснювати відповідну діяльність. Це має важливе значення для розмежування повноважень, які виконуються органами держави і громадськими організаціями. Звичайно, не можна стверджувати, що владними повноваженнями в тій чи іншій формі володіють лише державні органи. Як справедливо зазначав Ю.М. Козлов, влада є поняттям не тільки державним [11, с. 9]. Вона повинна існувати в межах будь-якого організованого колективу. Однак її зміст і характер є різними в залежності від того, де і з якою метою ця влада здійснюється. Так, на відміну від державних органів, громадські організації виступають тільки від свого імені і в інтересах об`єднуваного ними колективу [12, c. 12].
Викладене дає можливість зробити висновок, що державно-владні повноваження органів держави значно відрізняються від владних повноважень громадських організацій та інших об'єднань громадян.
Отже, основними, найбільш специфічними ознаками органу держави є його належність до державного апарату і здійснення від імені держави її функцій. З цією метою він наділяється державно-владними повноваженнями.
Існує ще одна, на нашу думку, важлива ознака органу держави, яка не була вказана вище. Вперше на неї звернув увагу Г.І. Петров, який зазначав, що для з`ясування поняття органу держави суттєве значення має ознака, яка полягає в тому, що державні органи, на відміну від громадських організацій, здійснюють завдання і функції держави шляхом виконання певного виду державної діяльності [13, с. 83].
Враховуючи всі перелічені специфічні ознаки державного органу, можна зауважити, що він є частиною державного апарату, яка безпосередньо і від імені держави здійснює її завдання і функції шляхом виконання державно-владних повноважень у відповідній сфері державної діяльності.
Конституція України (ст.6) закріплює за органами держави відповідні сфери, а це значить, і певні різновиди державної влади, в межах яких дані органи здійснюють функції законодавчої, виконавчої та судової діяльності [14]. В зв`язку з цим виділяються такі види державних органів - законодавчий (Верховна Рада України), виконавчі та судові.
При цьому, як слушно відзначає В.Б.Авер'янов, поділяється не сама влада, а функціонально-структурний механізм її здійснення. На його думку, поділ влади означає в одному випадку виділення основних функціональних видів діяльності держави - законотворення, правозастосування і правосуддя, а в іншому - організаційний устрій держави як сукупність різних державних органів - законодавчих, виконавчих і судових - з притаманною їм компетенцією - сукупністю державно-владних повноважень [15, с.17]. Подібну точку зору висловлює російський дослідник Ю.М.Козлов, який охарактеризував як "чисто арифметичний, а тому формальний підхід, коли влада подрібнюється на елементи, що відповідають системі державних органів, яка складається з тих чи інших (нерідко суб'єктивних) причин" [16, с.6]. Взагалі, виходячи з класичного розуміння концепції поділу влади, виконавча влада може розглядатися як "правозастосовна влада, на яку покладається функція виконання законів і яка діє на підставі принципів пріоритету прав і свобод громадян, законності, демократизму" [17, с.72]. Аналогічне визначення виконавчої влади пропонує В.Є.Чиркин, розглядаючи її як "владу щодо виконання законів та їх реалізації будь-яким законним чином" [18, с.303].
У наведених визначеннях привертає до себе увагу наявність діалектичної єдності виконавчої та адміністративної (управлінської)функцій виконавчої влади, які важко чітко відокремити одну від одної.
Як зазначалось, органи виконавчої влади є, перш за все, державними органами, а тому їм притаманні всі
Loading...

 
 

Цікаве