WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі проблеми допиту обвинуваченого та підозрюваного у кримінальному судочинстві - Реферат

Деякі проблеми допиту обвинуваченого та підозрюваного у кримінальному судочинстві - Реферат


Реферат на тему:
Деякі проблеми допиту обвинуваченого та підозрюваного у кримінальному судочинстві
Сучасний стан боротьби зі злочинністю вимагає розробки нових аспектів організації розслідування, зокрема щодо провадження окремих слідчих дій. Одним із найпоширеніших серед них є допит як спосіб одержання інформації, який має величезне доказове значення.
Більше 80 % матеріалів кримінальних справ складають показання свідків, потерпілих, обвинувачених і підозрюваних, що певною мірою обумовлює значимість цієї дії, за допомогою якої отримуються дані, що сприяють розкриттю і розслідуванню злочинів.
Але місце та значення допиту у забезпеченні якості та результативності розслідування визначається не стільки кількісними показниками, скільки умінням слідчого грамотно побудувати і провести допит. Різний соціальний і професійний статус допитуваних, особливості їх психіки потребують від слідчих знань психології, які зумовлюють характер спілкування та тактику проведення допиту.
Допит під час проведення розслідування - це процес отримання показань від особи, яка має дані, що мають значення для розслідування кримінальної справи. Допит - це одна з найбільш складних слідчих дій. Складність допиту полягає в тому, що в багатьох випадках перед слідчим стоїть особа, яка не бажає говорити правду або взагалі давати показання.
Мета допиту полягає в отриманні повних та об'єктивних показань, які відображують їх дійсність. Ці показання є джерелом доказів, а дані, що в них знаходяться, - доказами. Якщо говорити про показання підозрюваного та обвинуваченого, то це ще й засіб захисту від підозри чи обвинувачення, який необхідно враховувати під час оцінки допиту як слідчої дії.
Підозрюваний та обвинувачений не обов'язково можуть бути зло-чинцями. Тому вирішуючи основне питання у справі, чи скоєно цей злочин даною особою, необхідно враховувати його психологію.
Якщо процесуальний стан підозрюваного та обвинуваченого має істотні відмінності, то у психологічному аспекті ці відмінності є менш важливими. У підозрюваного дуже часто відбувається зміна стану, яка су-проводжується появою впевненості в собі та бажанням активно протидіяти слідству або навпаки виникненням депресивного стану, розгубленості тощо.
На відміну від підозрюваного, обвинувачений має дані про наявність доказів у слідства, але на досудовому слідстві підозрюваний та обвину-вачений інколи мають подібний психологічний стан та особливості поведінки.
Психічний стан, мотиви злочинних дій, особисті якості допитуваних визначають їх поведінку на досудовому слідстві та психологічний підхід до них з боку слідчого, вибір найбільш ефективних тактичних та психологічних прийомів. На допиті обвинувачений може мати різні почуття.
Особа, яка скоїла злочин, боїться викриття та покарання. Це діє на психіку пригнічуюче, може навіть певним чином подавити волю особи, яка допитується; знизити можливості правильної оцінки обставин справи та привести обвинуваченого у депресивний стан. Страх виникає у особи, яка скоїла злочин, ще задовго до притягнення його до кримінальної відпові-дальності. Такий психологічний стан заважає встановленню контакту з особою, яка допитується, та знижує ефективність тактичних прийомів допиту.
Для окремих обвинувачених характерний страх щодо втрати ними соціального, службового та матеріального положення. Тому на допиті такий обвинувачений частіше за все не бажає давати правдиві показання. У даному випадку слідчий повинен подолати цей психологічний стан допитуваного.
Для отримання від обвинуваченого або підозрюваного правдивих, достовірних та повних показань необхідно застосовувати такі тактичні прийоми:
- встановлення контакту с особою, яка допитується;
- аналіз показань у процесі допиту з метою встановлення їх досто-вірності, правдивості, повноти та позиції допитуваного;
- психологічний вплив у процесі допиту, який повинен безпосередньо бути направленим на встановлення брехні та отримання правдивих показань. Для правильного підходу до розробки та оцінки тактичних прийомів допиту обвинуваченого та підозрюваного з метою отримання від них правдивих показань необхідно виходити з таких положень:
а) завдання допиту обвинуваченого та підозрюваного полягає в отриманні від них не визнання своєї вини у скоєні злочину, а правдивих, повних та об'єктивних показань, які б допомогли встановленню істини у справі;
б) дані, що складають показання обвинуваченого та підозрюваного, також і ті, в яких вони визнають себе винними, згідно з існуючим кри-мінально-процесуальним законодавством (ст. 73-74 КПК України) по-требують перевірки;
в) визнання обвинуваченим та підозрюваним своєї вини недостатньо для того, щоб вважати їх винними у скоєні злочину, тому що їх винність з погляду слідчого повинна бути доказана сукупністю доказів, зібраних у справі;
г) допит обвинуваченого та підозрюваного повинен проводитися з дотриманням кримінально-процесуального законодавства, але в той же час із застосуванням тактичних прийомів із метою отримання правдивих показань;
д) показання обвинуваченого та підозрюваного є не тільки джерелом доказів (ст. 65 КПК України), але й засобом здійснення ними права на захист, передбаченого ст. 43, 43-1 КПК України.
Необхідно зазначити, що ефективність допиту підозрюваного та обвинуваченого залежить від того, в якому психологічному стані вони знаходилися, а також від визнання ними своєї вини у
Loading...

 
 

Цікаве