WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі питання адміністративного примусу щодо забезпечення справляння податків - Реферат

Деякі питання адміністративного примусу щодо забезпечення справляння податків - Реферат

застави. При цьому під активами необхідно розуміти кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання;
- будь-які інші активи, на які платник податків набуде права власності в майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань чи податкового боргу. Прикладом можуть бути активи, які платник податків отримає в майбутньому після виконання будь-яких договірних зобов'язань.
Необхідно зазначити, що платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу у державних реєстрах рухомого чи нерухомого майна. У свою чергу, на податковий орган покладається обов'язок безоплатної державної реєстрації такої податкової застави у від-повідному державному реєстрі застав, за умови, якщо строк дії податкової застави перевищує 10 днів.
Законом передбачено своєрідний механізм припинення податкової застави.
Одним із способів звільнити свої активи від податкової застави є сплата повної суми податкового боргу і надання податковому органу копії платіжного документа, що засвідчує цей факт. Основним моментом є те, що сплатити необхідно всю суму податкового боргу, тому що часткова оплата не звільняє активи від податкової застави.
Податкова застава припиняється, якщо податковий борг визнається безнадійним. При цьому день визнання податкового боргу безнадійним є днем припинення податкової застави. Аналогічна ситуація виникає в тому випадку, коли податковий орган одержує довідку про смерть фізичної особи-платника податків. Винятком з цього правила є перехід активів такої фі-зичної особи за правом спадщини у власність інших громадян. Підставою для звільнення активів із-під податкової застави, у разі смерті фізичної особи, є одержане податковим органом повідомлення відділу реєстрації актів громадянського стану, складене за встановленою формою.
Активи платника також звільняються з-під податкової застави, якщо минули строки позовної давності щодо податкового боргу. Згідно зі ст. 15 Закону України № 2181 строк позовної давності щодо платежів до бюджету становить 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо таку податкову декларацію було подано піз-ніше - за днем її фактичного подання.
Одним із способів припинення або ж уникнення податкової застави є використання процедури податкової поруки. Підставою для неї є нотаріально засвідчений договір поруки.
Активи звільняються з-під податкової застави при адміністративному чи судовому оскарженні, якщо справа вирішена на користь платника податків. Підставою для звільнення буде рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування податкових зобов'язань або їх частини.
Активи платника податків звільняються з податкової застави у випадку прийняття відповідного рішення судом (арбітражним судом) у межах процедур, визначених законодавством щодо питань банкрутства.
Право податкової застави призупиняється на строк дії арешту активів платника податків. Підставою є прийняте керівником податкового органу рішення про застосування арешту активів платника податків.
Ще одним видом адміністративно-процесуального забезпечення справляння податків є адміністративний арешт. На думку А. Селіванова, це винятковий захід застосування державного примусу. Якщо за Законом платник податків не забезпечений гарантованим грошовим резервом, що дає підстави брати на себе відповідальність за погашення податкового зобов'язання або податкового боргу, застосовується адміністративний арешт активів [7]. Його застосування можливе і у випадку невиконання платником податків зобов'язання зі сплати податків та за наявності у органів достатніх підстав вважати, що ця особа має намір і робить спроби зникнути або ж приховати своє майно. Арешт майна може бути застосований до будь-яких активів юридичної особи. Щодо фізичної особи, арешт можна застосувати до будь-яких її активів, крім тих, що не підлягають арешту згідно із додатком до Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-ХІV [9].
Закон передбачає винятковий перелік обставин, при з'ясуванні яких може бути застосовано адміністративний арешт, зокрема, якщо платник податків має податковий борг і виїжджає за кордон. Закон не розрізняє понять тимчасового виїзду або виїзду на постійне місце проживання, тому за наявності податкового боргу фізичні особи можуть не планувати відпочинок за кордон. Відсутність у платника податків свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, необхідних ліцензій, патентів тощо також може призвести до застосування адміністративного арешту активів. Особливий порядок арешту активів передбачений при порушенні правил виготовлення, зберігання, переміщення або реалізації товарів, перелік яких встановлено митним законодавством. Строк адміністративного арешту активів не повинен перевищувати 96 годин з моменту винесення рішення, не враховуючи години вихідних та святкових днів. Для продовження строку адміністративного арешту активів керівник податкового органу повинен звернутися до суду.
Випадки, коли активи звільняються з-під адміністративного арешту, передбачені у п. 9.5 ст. 9 такі:
- скасування рішення керівника органу про такий арешт;
- погашення податкового боргу платника податків;
- ліквідація платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури бан-крутства;
- закінчення граничного строку накладання адміністративного арешту;
- прийняття рішення судом призупинити адміністративний арешт згідно з вимогами законодавства з питань банкрутства тощо [7].
Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що податкова застава та адміністративний арешт застосовуються у примусовому порядку незалежно від волі платника податків, з метою припинення протиправної поведінки платника податків та усунення шкідливих наслідків шляхом примусового стягнення податкового боргу.
Крім того, на нашу думку, в законодавстві необхідно обговорити строки продовження адміністративного арешту в судовому порядку.
Література:
1. Щербакова О.Е. Государственно-власное принуждение за совершение налогового правонарушения: постановка проблемы // Приложение к журналу "ЮРИСТ". - 2003. - № 4.
2. Бахрах Д.Н. Административная ответственность: Учебное пособие. - М., 1999. - С. 8.
3. Коломієць Т. Класифікація заходів адміністративно-правового примусу // Право України. - 2003. - № 2. - С. 105-111.
4. Севрюгин В. Проблеми административного права: Уч. пособие. - Тюмень: ТВШ МВД РФ, ТГУ, 1994. - 90 с.
5. Голосніченко І.П. Адміністративнеправо України (основні категорії і поняття): По-сібник. - Ірпінь, 1998. - 432 с. - С .40.
6. Жуковський А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений. Вопросы теории и практики. - Харьков: ООО "Одиссей", 2000. - 224 с. - С. 28.
7. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та дер-жавними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181 // Відомості ВРУ. - 2001. - №10. - ст. 44.
8. Селиванов А. Адміністрування податків: нові проблеми в адміністративному та фінансовому праві України // Право України. - 2002. - № 2. - С. 34-38.
9. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІ // Відомості ВРУ. - 1999. - № 24. - ст. 207.
Loading...

 
 

Цікаве