WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі питання адміністративного примусу щодо забезпечення справляння податків - Реферат

Деякі питання адміністративного примусу щодо забезпечення справляння податків - Реферат


Реферат на тему:
Деякі питання адміністративного примусу щодо забезпечення справляння податків
Своєчасне і повне виконання податкових зобов'язань є конституційним обов'язком кожної фізичної та юридичної особи. Однак з різних причин платнику податків не завжди вдається виконати фінансові зобов'язання перед державою, а деякі суб'єкти і свідомо ухиляються від участі в формуванні державної казни. У зв'язку з цим держава вимушена гарантувати надход-ження податкових платежів, застосовуючи до майна платників подат-ків передбачені законодавством заходи [1].
При порушенні платником податків своїх зобов'язань держава вживає заходи щодо відновлення своїх прав шляхом застосування штрафних (каральних), а в деяких випадках і санкцій правовідновлювального характеру.
Виконання податкового зобов'язання полягає у сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів. На жаль, платники податків не завжди добросовісно відносяться до виконання податкових зобов'язань, порушуючи норми чинного податкового за-конодавства, що стає підставою для притягнення їх до адміністративної, а в деяких випадках, кримінальної відповідальності.
Для попередження можливих протиправних дій з боку платників податків органи державної податкової служби традиційно застосовують адміністративно-примусові заходи, що супроводжуються наглядом, контролем, перевірками тощо. За рахунок цього створюються надійні умови для забезпечення наповнення державного та місцевих бюд-жетів, захищаються та охороняються інтереси держави.
Заходи адміністративного примусу - це зовнішня форма його прояву, що застосо-вуються уповноваженими органами виконавчої влади, контрольно-наглядовими органами з метою запобігання та припинення правопорушень і притягнення винних у їх вчиненні осіб до адміністративної відповідальності.
Це примусові заходи, що застосовуються до тих, хто не виконує обов'язків, порушує заборони, тобто здійснює неправомірні діяння [2]. Ці заходи забезпечують примусове припинення протиправної поведінки, недопущення та усунення її шкідливих наслідків, утримання самого правопорушника та інших осіб від подібних дій у майбутньому.
У теорії адміністративного права існує декілька класифікацій заходів адмі-ністративного примусу. Так, О. Бандурка, Ю. Битяк, С. Гончарук, С. Ківалов, А. Комзюк підтримують запропоновану М. Єропкіним класифікацію заходів адміністративного примусу на заходи адміністра-тивного запобігання, заходи адміністративного припинення та заходи адміністративного стягнення [3].
І. Галаган відокремлює заходи адміністративної відповідальності, припинення та запобігання [3]. Ця класифікація, на нашу думку, більш переконлива, оскільки до заходів адміністративної відповідальності включені заходи як адміністративних стягнень, так і впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
О. Альохін, С. Гончарук, А. Кармоліцький, Ю. Козлов, Л. Попов виділяють заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення як окрему групу заходів адміністративного примусу.
І. Голосніченко та Б. Росинський вважає їх різновидом заходів адміністративного припинення, оскільки вони застосовуються після початку правопорушення з метою його припинення [3].
На думку В.Е. Севрюгіна, заходи адміністративного припинення застосовуються у зв'язку з вчиненим правопорушенням і, як усі примусові заходи, є передбаченою законом реакцією на неправомірні дії. В одному випадку припиняється конкретна дія - не-правомірна поведінка. В інших - підставою застосування є конкретний адміністративний проступок. У третьому - систематичні порушення. Але в будь-якому разі ці заходи є засобом охорони суспільних відносин від наявних або можливих протиправних посягань [4]. Проте існує відмінність заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, яка полягає в тому, що вони повинні застосовуватися за чітко визначеною процесуальною формою [5]. Заходи адміністративно-процесуального забезпечення дозволяють встановити факт правопорушення, виявити особу правопоруш-ника, зібрати всі необхідні дані про проступок і скласти відповідні процесуальні документи [6]. Правом застосування заходів адміністративно-процесуального забезпе-чення наділені лише уповноважені на те органи державного управління, що полегшує нагляд і контроль за їх застосуванням. Безпідставне присвоєння повноважень щодо застосування заходів адміністративно-процесуального забезпечення є грубим порушенням законності.
Останнім часом вчені часто звертають увагу на питання, пов'язані із використанням заходів адміністративного примусу у різних сферах діяльності органів виконавчої влади. Проте застосування заходів адміністративного примусу в діяльності органів державної податкової служби до цього часу комплексно не вивчалося. Тому метою свого дослідження автор визначив аналіз способів та засобів, що застосовуються органами державної податкової служби України для запобігання та припинення правопорушень у сфері оподаткування.
З прийняттям Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками подат-ків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) органам ДПС України надано право застосовувати до недобросовісних платників податків такі способи забезпечення справляння податків, як податкова застава та адміністративний арешт активів.
Податкова застава та адміністративний арешт активів - найжорсткіші способи бороть-би із правопорушеннями у сфері оподаткування. Податкова застава - це досить специ-фічний спосіб забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання платника податків. На відміну від звичайної цивільно-правової застави, підставою для виникнення якої є договір і закон, податкова застава виникає лише на підставі закону, до того ж вона навіть не потребує письмового оформлення.
Законодавець визначив можливість застосування податкової застави до всіх недобросовісних платників податків, тобто до юридичних осіб, їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб-підприємців, а також фізичних осіб, які не мають статусу суб'єктів підприємницької діяльності, але на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати і/або сплачувати податки та збори, пеню та штрафні санкції [7].
З зазначеного видно, що податкова застава є процесуальним засобом справляння податків, а право виникнення податкової застави є специфічним. Підставами виникнення податкової застави є неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової декларації.
Податкова застава виникає також при несплаті у строки, встановлені законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації. У разі, якщо сума податкового зобов'язання визначена контролюючим органом, підставою для виникнення права податкової застави є надіслання першої податкової вимоги.
Виникнення права податкової застави супроводжується штрафними санкціями та пенею.
Предметом податкової застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене і на яке може бути звернено стягнення. Згідно з п.п. 8.2.2 ст. 8 Закону № 2181 предметом податкової застави можуть бути:
- будь-які види активів платника податків, що перебувають у його власності (повному господарському віданні) у день виникнення права податкової
Loading...

 
 

Цікаве