WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Деякі особливості контрольної діяльності органів ДПС України - Реферат

Деякі особливості контрольної діяльності органів ДПС України - Реферат


Реферат на тему:
Деякі особливості контрольної діяльності органів ДПС України
Діяльність Української держави базується на принципах законності, плановості, гласності, закріплених Конституцією України. Важливою контролюючою структурою, що здійснює державний фінансовий контроль, є державна податкова служба, функціонування якої - невід'ємна складова правової природи державного контролю.
Правова природа державного фінансового контролю проявляється у тому, що органи державної влади, їх посадові особи при здійсненні контролю діють у межах, визначених правовими нормами, на підставі норм права і відповідно до них. Таким чином, державний контроль здійснюється у чітких межах, визначається чинними нормами права і завжди викликає певні юридичні наслідки. Це свідчить про те, що в основі його виникнення і в процесі здійснення лежать правові засади [1, 13].
Органи державної влади як колективні суб'єкти фінансового права, і відповідно податкового права, виступають як уповноважені державних органів [9, 93]. У зв'язку з тим, що ці органи наділяються компетенцією у сфері її фінансової діяльності, вони знаходяться в постійно триваючих відносинах з нею і уповноважені виражати державну волю у встановлених державою межах.
Доцільно зазначити, що слово "компетенція" походить від латинського "competentia" (відповідність, узгодженість), та "competere" (взаємно прагнути, відповідати, підходити) [24, 196]. Компетенція - коло повноважень будь-якої організації, установи або особи [4, 445].
У правовій науці не існує загального визначення компетенції: її тлумачать більш або менш широко, включаючи до її складу більше або менше елементів. Серед них називають права й обов'язки, функції, предмет відання та ін. або називають лише права й обов'язки, підкреслюючи їх обов'язковий зв'язок з функціями та предметом відання [21, 52].
Наділення компетенцією таких суб'єктів права, як держава і державні органи, обумовлює обов'язковість певної їх діяльності.
С.С. Алєксєєв [2, 152] ототожнює компетенцію з активною правосуб'єктністю державного органу у сфері відносин, заснованих на владі і підпорядкуванні сторін.
На нашу думку, існує нерозривний зв'язок прав і обов'язків, що входять до компетенції державних органів взагалі. І справедливо зазначають дослідники, що компетенція державного органу окреслюється шляхом вказівки на функції, покладені на нього в тій чи іншій сфері діяльності [12, 45].
Д.В. Вінницький [5, 127-131] застосовує таке поняття, як "податкова компетенція", особливістю якої є наступні ознаки: по-перше, податкова компетенція державного органу не передбачає, як правило, широкої оперативної самостійності і наявності можливості діяти на власний розсуд, як це характерно, наприклад, для конституційно-правового регулювання; по-друге, податкова компетенція виступає як цілісне явище і її носіями є винятково державні органи і суспільно-територіальні утворення. Вчений визначає податкову компетенцію як здатність державного органу виступати у податкових правовідносинах.
Чинне законодавство України не містить визначення терміна "податкові правовідносини". У теорії фінансового права не існує єдності щодо визначення як поняття, так і особливостей податкових правовідносин. Але оскільки система норм права виділяє податкові правовідносини із суспільних відносин, то вони відповідно мають певні особливості.
Метою даної роботи є спроба охарактеризувати різні підходи розуміння податкового та фінансового контролю.
На нашу думку, для вивчення сутності фінансового контролю органів державної податкової служби необхідно звернутися до основоположних явищ: до феномену контролю та аналізу податкових правовідносин.
Як зазначає Р.О. Халфіна [20, 81], цінність правовідносин полягає у тому, що вони означають конкретні, реальні відносини, які мають певну правову форму і є результатом реалізації норми.
С.Д. Ципкін [22, 28] визначив податкові правовідносини як такі, що виникають при сплаті податків підприємствами, організаціями і громадяна-ми, у яких сторони беруть участь як носії прав і обов'язків, встановлених законом.
Т.Є. Кушнарьова і М.П. Кучерявенко [11, 9-10] виділяють три особливості, притаманні податковим правовідносинам, а саме: цільову системність податкових правовідносин, підпорядковану певній меті - встановленню і стягненню податків; формальну визначеність, яка полягає в тому, що правовідносини регулюють чітко визначені зв'язки, що складають-ся між суб'єктами (завжди одним із суб'єктів податкових правовідносин є держава, при цьому визначене також коло інших суб'єктів податкових правовідносин і перелік їх прав і обов'язків); податкові надходження, що складають основу грошового фонду держави і забезпечуються державним примусом.
Податкові правовідносини є різновидом фінансових правовідносин. Сфера фінансової діяльності держави має свої завдання, на виконання яких спрямовані фінансово-контрольні правовідносини. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одним із головних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Існують різні думки про місце та значення контролю. У першу чергу контроль дозволяє суб'єкту отримати інформацію про результати діяльності об'єкта, про помилки та ситуації, що можуть призвести до невиконання певних обов'язків, попередити небажані наслідки, скоригувати свою діяльність.
Для вивчення сутності фінансового контролю мають велике значення роботи М.Ф. Базась, А.В. Бризгаліна, Л.К. Воронової, О.Ю. Грачової, Н.Д. Еріашвілі, М.В. Карасевої, М.П. Кучерявенка, Л.А. Савченко, П.С. Пацурківського, Ю.А. Ровенського, Н.І. Хімічевої, І.П. Устинової, С.Д. Ципкіна та ін.
Важливість рішучої боротьби зі різноманітними порушеннями державної фінансової дисципліни обумовлює необхідність систематичної перевірки виконання всіх її вимог, які становлять одне з основних завдань фінансового контролю [15, 71].
Фінансовий контроль є складною багатоаспектною категорією. Єди-ного підходу до визначення фінансового контролю у науковій літературі немає. На думку Е.О. Вознесенського, фінансовий контроль - це діяльність державних і громадських органів, яка полягає у перевірці обґрунтованості процесів формування й використання централізованих і децентралізованих коштів [6, 55].
У реальній дійсності не існує контролю взагалі, а є контроль конкретного змісту і конкретних форм [3, 23].
З одного боку, фінансовий контроль є функцією державного управ-ління, щодо якого він виступає засобом, інструментом реалізації політики держави, з іншого - сам фінансовий контроль можна розглядати як управлінську діяльність, яка має свої методи, способи, форми реалізації. Розкриттю сутності контролю допомагає розгляд його в усіх аспектах свого прояву.
Ураховуючисучасний стан розвитку держави і ті функції, які виконує фінансовий контроль, вважаємо, що фінансовий контроль - це все-таки діяльність, яка має відповідну мету. І такою метою є сприяння реалізації фінансової політики, своєчасній мобілізації фінансових ресурсів та ефектив-ному їх використанню [16, 25-26].
І.Б. Стефанюк [18, 4] визначає фінансовий контроль як систему активних дій, що здійснюються органами державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та громадянами України щодо контролю за функціонуванням будь-якого об'єкта управління у частині утворення, розподілу і використання ним фінансових ресурсів із метою оцінки економічної ефективності господарської діяльності, виявлення і блокування у ній відхилень, що перешкоджають законному й ефективному використанню майна і коштів, розширеному відтворенню
Loading...

 
 

Цікаве