WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Децентралізація публічної влади: досвід Чеської Республіки - Реферат

Децентралізація публічної влади: досвід Чеської Республіки - Реферат

кількості мешканців краю: якщо жителів нараховується до 600 тис., то членів повинно бути 9, якщо кількість жителів перевищує вказану кількість - 11.
Згідно зі ст. 59 Закону рада готує проекти і подання до засідання крайового представництва і вживає заходів щодо виконання рішень, прийнятих ним. До її повноважень також належить: а) забезпечення господарювання згідно зі схваленим бюджетом, контроль за господарюванням згідно з ним, вжиття бюджетних заходів у обсязі, визначеному представництвом; б) встановлення кількості службовців краю, прийнятих до крайового управління, організаційних структур та обсягу коштів на винагороду таких працівників; в) запропозицією управляючого крайового управління призначення і звільнення керівників підрозділів крайового управління; г) заснування і ліквідація відповідно до потреб комісій ради, призначення і звільнення їх голів і членів; д) встановлення крайовому управлінню завдань у галузі самостійних повноважень і контроль за їх виконанням тощо.
Голова краю, відповідно до ст. 61 вказаного Закону, представляє край у зовнішніх стосунках. Ця посадова особа обирається крайовим представництвом серед своїх членів. Головою краю та його заступником може бути лише громадянин Чеської Республіки. За наслідки своєї діяльності обидві посадові особи відповідають перед представництвом. До повноважень голови належить вирішення таких питань: а) спільно з заступником голови підписує нормативні акти краю; б) за попередньою згодою міністра внутрішніх справ призначає і звільняє управляючого; в) встановлює розмір винагороди управляючого; г) на основі повноважень, визначених законом, утворює для виконання делегованих повноважень окремі органи; д) відповідає за вчасне проведення перевірки господарювання за календарний рік; е) відповідає за стан поінформованості громадян про діяльність краю; є) виконує інші завдання в самостійній чи делегованій сферах компетенції, якщо має уповноваження від крайового представництва, ради чи безпосередньо із Закону.
Крайове управління, згідно зі ст. 66 Закону, здійснює завдання у сфері самостійних повноважень краю, визначених для нього представництвом, і сприяє діяльності комітетів і комісій представництва. Цей орган складається з управляючого (керівника) та службовців, залучених ним до цього органу. Відповідно до ст. 69 Закону управляючий не може займати посади у політичних партіях і рухах, крім того, не може суміщати свою посаду з посадами депутата чи сенатора Парламенту ЧР, члена представництва вищої територіальної самоврядної одиниці.
До повноважень цього органу входить: 1) перевірка розпоряджень, виданих окружними управліннями і магістратами міст Брно, Острава і Плзень в адміністративних справах, якщо законом це повноваження не буде передано іншому органу чи Закон визначить інакше; 2) встановлення санкцій згідно з Законом; 3) забезпечення створення та експлуатації інформаційної системи, спільної з інформаційними системами адміністративних управлінь; 4) участь у професійній підготовці службовців окружних і муніципальних управлінь для виконання ними вимог іспиту спеціальної фахової придатності; 5) організація контролю з окремих питань діяльності окружних управлінь, оцінка цієї діяльності, подання пропозицій відповідному міністерству або Уряду для вжиття необхідних заходів; 6) контроль за дотриманням рішень Уряду в діяльності окружних управлінь і надання ними фахової допомоги муніципалітетам; 7) організація консультацій керівникам окружних управлінь, що функціонують в краї тощо.
Уперше крайові представництва та інші органи крайового управління були сформовані після виборів членів крайових представництв, які відбулися 12 листопада 2000 р. Застосування Закону про краї протягом півтора років призвело до необхідності внесення змін до нього. 27 листопада 2001 р. законодавчою новелою краям було заборонено давати "крайовим майном гарантії зобов'язань фізичних осіб і юридичних осіб, засновником яких він не виступає" [5].
Порядок виборів членів крайового представництва врегульовується іншим законодавчим актом - Законом про вибори членів крайового представництва (№ 130/2000) [6]. Відповідно до його ст. 1 члени цього представницького органу обираються на 4-річний термін повноважень на основі виборчої системи пропорційного представництва. Членом крайового представництва може бути обраний кожен виборець, який є правоздатним і не відбуває за вироком суду кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі. Положеннями ст. 5 цього Закону визначалося, що посада члена крайового представництва є несумісною з такими посадами: 1) посадою в міністерстві або іншому органі центрального державного представництва; 2) посадою службовця краю, призначеного до крайового представництва, з посадою службовця муніципалітету, призначеного до муніципального управління; 3) посадою статутного представника юридичної особи, заснованої краєм або в якій край бере майнову участь. Висувати списки кандидатів має право зареєстровані відповідно до закону політичні партії і рухи чи їх коаліції. Мандати членів представництва розподіляються лише між тими політичними партіями, рухами чи їх коаліціями, які при голосування здобули не менше ніж 5 відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Крайова реформа в Чеській Республіці була завершена 16 травня 2001 р., коли Парламентом було схвалено Конституційний закон про внесення змін і доповнень до Конституційного закону 1997 р. "Про створення вищих територіальних самоврядних одиниць та про зміну Конституційного закону ЧНР №1/1993 у Зб. зак., тобто Конституції Чеської Республіки" [7]. Цим законодавчим актом змінювалися назви чотирьох країв: Будейовіцький - на Південночеський, Їглавський - на Вісачинський, Брненський - на Південно-моравський та Моравський - на Моравськослезький.
Проблема функціонування державного управління на рівні округу. До 2000 р., як уже зазначалося, статус окружних управлінь, їх структура та основні завдання були врегульовані Законом "Про окружні управління, врегулювання їх повноважень і про деякі інші, пов'язані з ними заходи" (№ 425/1990 р.). На "перехідний період" реформи публічного управління було вирішено зберегти ці місцеві органи державної виконавчої влади, хоч і з меншим обсягом повноважень, до того часу, поки сповна запрацює механізм самоврядування на крайовому рівні (до закінчення терміну двох
Loading...

 
 

Цікаве