WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державний фінансовий контроль за діяльністю суб’єктів господарювання - Реферат

Державний фінансовий контроль за діяльністю суб’єктів господарювання - Реферат


Реферат на тему:
Державний фінансовий контроль за діяльністю суб'єктів господарювання
Державний контроль як функція державного управління розвивався як об'єктивна потреба держави в здійсненні ефективного нагляду за суспільними явищами в цілому та господарськими процесами в економіці зокрема. У його розвиток покладена традиція різноспрямованості контролюючих інститутів. Тобто для ефективного здійснення контролю та досягнення певної мети державою покладаються контрольні функції на різні органи в різних сферах і на різних рівнях.
Так, у Конституції України розмежовані повноваження органів законодавчої, виконавчої та судової влади [1, с. 7]. Відповідно на кожну з них покладені свої функції контролю та виділені сфери його здійснення.
Складність, суперечливість і динамізм сучасного розвитку держави потребують прискорення реформування всієї державно-управлінської системи, удосконалення контролю за використанням державних коштів, призначених для забезпечення вирішення найважливіших державних проблем.
Управлінська діяльність, як і кожний конкретний вид діяльності, за своєю суттю і результатами повинна бути ефективною - у цьому полягає її призначення. Вважаємо, що найбільш вдале тлумачення категорії "ефективність" надав В.В. Цвєтков, відповідно до якого у вузькому значенні ефективність - це результат, наслідок затрачених сил, діянь; у широкому - це відносини, що складаються в суспільстві щодо економії часу в усіх формах їх прояву в процесі функціонування робочої сили, економії, визначеною метою, основними економічними законами формації, а ефективність управління визначена ним як ефект (результат), зіставлений з витратами на його досягнення [2, с. 134].
Доведене нами твердження, що фінансовий контроль є функцією державного управління, дає підстави застосувати загальну модель визначення ефективності управління до названого контролю. Таким чином, сформулюємо поняття ефективності фінансового контролю як результату контрольної діяльності уповноважених суб'єктів, що зіставлений з різними витратами (грошовими, технічними, людськими та іншими) на його досягнення.
Рівень ефективності контрольної діяльності зумовлений складною взаємодією багатьох чинників - організаційного, технічного, політичного, соціально-психологічного та морально-ідеологічного характеру. Саме тому виникає об'єктивна необхідність визначити основні фактори, які впливають на ефективність фінансового контролю як функції державного управління.
Серед основних факторів, що впливають на ефективність фінансового контролю, передусім, виділимо правовий фактор, сутність якого полягає в наявності відповідної якісної правової бази. Саме право встановлює міру поведінки суб'єктів, забезпечує соціально-політичну, психологічну й організаційну спрямованість управлінського діяння, закріплює нормативно оформлену директивну основу управління, визначає права і обов'язки (компетенцію) державних органів, їхніх структурних підрозділів і службових осіб, встановлює правильне співвідношення між обсягом повноважень і відповідальністю апарату управління, закріплює найраціональніший процес управлінської діяльності, підтримує належну організованість і дисципліну учасників управлінського процесу. Ось чому без знання правового фактора не можна визначити і здійснити на практиці систему заходів з підвищення ефективності як державного управління в цілому, так і контролю як його функції.
У процесі застосування правових норм суб'єктами виконання державного бюджету і контролю за ним реалізується регулююча дія права, що сприяє розвитку ініціативи, творчого ставлення до виконання службових обов'язків. Висока якість правової регламентації фінансового контролю надає йому ознак законності, систематичності, стабільності та ефективності.
На підставі дослідження національної системи державного фінансового контролю вважаємо, що чинній законодавчій базі державного фінансового контролю України, на жаль, притаманні негативні риси: відсутності системності, повноти визначення правового статусу і компетенції суб'єктів контролю, наявності суперечностей і дублювання, - у зв'язку з цим вплив правового фактора на ефективність контролю у названій сфері в сучасних умовах у позитивному розумінні є обмеженим.
Нашим завданням є чітке розмежування повноважень, а отже, і контрольних функцій окремо взятих органів влади. На даний момент проблемним питанням у здійсненні державного контролю є дублювання контрольних функцій у державних службах.
Щодо контролю над господарською діяльністю суб'єктів господарювання, то тут питання досить законодавчо врегульоване і за своєю структурою широке.
Згідно з частиною 3 статтею 19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:
- збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;
- фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;
- цін і ціноутворення (з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги);
- монополізму та конкуренції (з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства);
- земельних відносин (за використанням і охороною земель);
- водних відносин і лісового господарства (за використанням і охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів);
- виробництва і праці (за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю);
- за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою;
- за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;
- споживання (за якістю і безпечністю продукції та послуг);
- зовнішньоекономічної діяльності (з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки).
Державна влада через органи реєстрації, патентування та ліцензування здійснює попередній контроль, який полягає в отриманні дозволу на певний вид діяльності при дотриманні певних умов здійснення даного виду діяльності. Попередній контроль дозволяє попередити порушення встановлених законодавством норм.
Поточний або оперативний контроль здійснюють у всіх сферах діяльності суб'єкта господарювання шляхом моніторингу, нагляду, вивчення. Поточний контроль дозволяє виправити порушення та запобігти виникнення їх у подальшому в найкоротші терміни в режимі безперервної діяльності суб'єкта господарювання.
Наступний контроль покликаний за результатами господарської діяльності визначити порушення суб'єктом господарювання нормативів, стандартів, норм чинного законодавства. Він дозволяє виявити вже допущені порушення, покласти відповідальність на посадових осіб,забезпечити їх якісне виправлення.
Якщо перші два види контролю органи державної влади здійснюють разом з іншими своїми функціями, інколи навіть не цілеспрямовано, то останній вид контролю має на меті конкретну ціль - виявлення порушень, їх виправлення та запобігання їх виникненню в подальшому.
Розглянемо ширше наступний контроль на прикладі контролю за фінансово-господарською діяльністю з боку державної податкової служби.
У Законі України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII одним із завдань органів ДПС є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Це забезпечується за допомогою планових і позапланових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (п. 5 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998 року за № 817/98).
Проаналізувавши зміни за останній період внесені в Закон України "Про державну податкову службу в Україні", можна сказати, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" від 12.01.2005 року за № 2322 - IV та Законом "Про внесення змін до
Loading...

 
 

Цікаве