WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим - Реферат

Державне управління сферою рекреаційного обслуговування в Автономній Республіці Крим - Реферат

відпочинку перших осіб України. Для цього використовується існуюча інфраструктура. Він залишається місцем міжнародних зустріч державних діячів.
Крим, орієнтований на рекреаційне обслуговування населення СРСР, став обслуговувати, в основному, тільки населення України. З лібералізацією цін кількість відпочиваючих на курортах Криму стала скорочуватися. Відповідно скоротилася і частка бажаючих відпочивати з-поміж населення країн СНД, що було пов'язано з розширенням рекреаційних можливостей за рахунок зарубіжних країн (Болгарія, Туреччина, Греція, Румунія, Іспанія, Італія та ін.). Зросли вимоги до рівня рекреаційних послуг. При цьому рівень кримського, раніше елітного, сервісу залишився на рівні часів Радянського Союзу.
Наслідком кризової ситуації в рекреаційній сфері в Криму стало те, що життєдіяльність регіону почала носити яскраво виражений сезонний характер. Кількість відпочиваючих уже у 1996 році скоротилася майже в три рази порівняно з середнім показником за часів Радянського Союзу. Це негативно позначилося, у першу чергу, на бюджеті АРК і життєвому рівні населення.
Деградаційні процеси в сфері рекреаційного обслуговування призвели до стану, коли для його відновлення і подальшого розвитку сфери стали потрібні колосальні інвестиції, на які Україна сама фактично неспроможна.
Ще одною предметною стороною ситуації, що склалася, стала наявність у курортній зоні Криму не тільки міжвідомчої власності, але і де-факто власності інших країн СНГ.
На початку ХХІ століття поряд з частковим покращанням економічної ситуації відбулися позитивні зміни і в сфері рекреаційного обслуговування АРК: поступово збільшується кількість відпочиваючих, зростає коефіцієнт заповнення установ санаторно-курортного і туристського комплексу, зростає обсяг рекреаційних і додаткових послуг на одного відпочиваючого.
Зміна соціально-політичної ситуації і економічних умов в Україні у 1991 році визначили необхідність створення нової організаційної структури управління сферою рекреаційного обслуговування, враховуючи різні форми власності і розподіл загальносоюзної матеріально-технічної бази рекреації на власність СНД, різних відомств і громадських організацій.
У зв'язку з цим управління майном курортних підприємств перейшло до окремих лінійних структур з суворою вертикальною ієрархією, що призвело ще до більшого відокремлювання рекреаційних об'єктів. Так, курортні підприємства, що знаходилися на балансі Міністерства охорони здоров'я України, підпорядковувалися і управлялися його підрозділами. Здравниці профспілок України увійшли до складу акціонерного товариства "Укрпрофздравниця" і управлялися через курортні об'єднання у містах-курортах. Міністерства і відомства управляли безпосередньо майном тих підприємств, що стали їх власністю. Відповідно здравниці, будинки відпочинку стали належати де-факто країнам СНД.
Перехід від централізованого планування в умовах існування відомчого принципу формування рекреаційного комплексу Криму до функціонування цього комплексу в умовах переходу до ринку і появи різних форм власності відбувся без будь-якого обгрунтування (як теоретичного, так і практичного), а також урахування того, що сфера рекреаційного обслуговування є комплексною за створенням такого товару, як рекреаційні послуги, до яких належать не тільки відпочинок або лікування, а також і додаткові послуги, які надаються підприємствами структурних складових цієї сфери (транспорт, зв'язок, торгівля, громадське харчування, культурно-видовищні заходи та ін.)
Ця ситуація призвела до створення умов щодо поглиблення роз'єднаності дій виробників рекреаційних послуг за відсутності координуючого органу управління з боку держави (хоча для цього у 1993 році було створено Міністерство курортів і туризму АРК), який би міг здійснювати ефективну політику з розвитку складових сфери рекреаційного обслуговування АРК. До сфери рекреаційного обслуговування належали лише об'єкти курортного призначення - санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, піонерські табори, туристичні бази, санаторії-профілакторії, діяльність яких розглядалася в галузі охорони здоров'я, і тому діяла організаційна структура управління тільки курортними підприємствами.
Як наслідок, це негативно вплинуло на розвиток сфери рекреаційного обслуговування і призвело до ситуації, яку можна охарактеризувати так: відсутність системності в управлінні і комплексності в розвитку всіх учасників сфери рекреаційного обслуговування; нераціональне використання рекреаційних ресурсів; надмірне забруднення навколишнього середовища; невідповідність розвитку рекреаційних підприємств як основного елемента сфери рекреаційного обслуговування та інфраструктури рекреації; централізоване планування обсягів рекреаційних послуг без урахування реальних потреб як виробників послуг, так і їх споживачів; відсутність економічних стимулів подальшого розширення обсягів послуг, їх видів і якості; жорстке адміністрування і втручання у внутрігосподарську діяльність рекреаційних підприємств.
Як показує аналіз, Міністерство курортів і туризму АРК фактично не має можливості реалізовувати функцію координації діяльності економічних об'єктів, що беруть участь у створенні рекреаційних послуг різного виду, тому що відсутній механізм координації в умовах існування різних видів власності рекреаційних підприємств, а також підприємств, що забезпечують різні аспекти процесу рекреаційного обслуговування.
Виходячи з результатів проведеного аналізу державного управління станом і розвитком сфери рекреаційного обслуговування в АРК, можна зробити такий висновок: для забезпечення ефективного функціонування рекреаційно-туристичного комплексу як соціально-економічної системи необхідно виходити з того, що для управління цим комплексом або його складовими необхідно, у першу чергу, створити організаційну структуру, яка б забезпечила розвиток сфери рекреаційного обслуговування на підставі врахування інтересів усіх учасників виробництва рекреаційних послуг і з урахуванням вимог об'єктивних економічних законів.
Література:
1. Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим: Закон України від 23.12.98 // Законодавство України. - КБД: Юрист-плюс, 2002.
2. Николаенко Д.В. Рекреационная география: Учебное пособие для студ. высш. учебн. заведений. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 288 с.
3. Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования / В.Н. Козлов, Л.С. Филиппович, И.П. Чалая и др. - М.: Наука, 1990. - 168 с.
4. Съезды Советов в документах. 1917-1937. -Т.4. - М.: Юрид. лит., 1962. - С. 221-222.
5. Собрание постановлений правительства СССР. - 1948. - № 6. - ст. 32. - С. 133-159.
6. Собрание постановлений правительства СССР. - 1959. - № 12. - ст. 74. - С. 293-294.
7. Собрание постановлений правительства СССР. - 1970. - № 16. - ст. 126. - С. 314-319.
8. Собрание постановлений правительства СССР. - 1973. - № 22. - ст. 124. - С. 525-529.
9. Собрание постановлений правительства СССР. - 1973. - № 20. - ст.112. - С. 475-485.
10. Про комплексу програму стабілізації соціально-економічного становища м. Севастополя на 1997-2000 роки: Постанова КМ України від 31.12.96 № 1599 // Законодавство України, КБД. - К.: Юрист-плюс, 2002.
11. Про Комплексу програму соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення: Постанова КМ України від 05.01.98 № 9 // Законодавство України, КБД. - К.: Юрист-плюс, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве