WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі - Реферат

Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі - Реферат


Реферат на тему:
Виникнення та розвиток податкової системи Київської Русі
У літературних джерелах період виникнення Київської Русі одні автори відносять до VІІІ-ХІІ інші до ІХ-ХІІІ століття [1, с. 45; 2, с. 12].
Податкова система в Україні тісно пов'язана з виникненням, формуванням і розвитком Київської Русі як держави.
Спочатку податки існували у вигляді безсистемних платежів, що носили переважно натуральну форму і називалися данина, подимне, пополужне, полюддя тощо [3, с. 34].
Крім того, в Київській Русі сплачували так зване мито.
Спочатку митні порядки існували в містах Причорномор'я, а також згадуються у перших міжнародних угодах, зокрема в договорах 907, 911 років Київської Русі з Візантією [4, с. 45].
Найдавнішою формою прямих податків у Київській Русі була данина, яка в основному йшла на утримання княжого двору і дружини.
На ранній стадії становлення державності у Київській Русі основною формою натуральної повинності - одним із перших видів податку, були данина і полюддя. У "Повісті минулих літ" згадується про данину від окремої будівлі - диму. Подимна данина з часом трансформувалася у поземельну - від рала або плуга [5, с. 95; 6, с. 47].
Данина носила звичаєвий характер і саме це робило її протягом тривалого часу відносно постійною. Данина, як правило, сплачувалася продуктами промислів і сільського господарства (хлібом, медом, воском, хутром, шкірами тощо), а вже пізніше грошима. Данина була основним джерелом доходів Київської Русі.
Близько 1/3 зібраної данини князь брав на свої особисті потреби, а решта йшла на утримання дружини, органів управління, ведення війни [2, с. 40].
На перших порах данина була "платіжкою" за спокій, але з часом вона перетворилася в податок, який повинні були сплачувати всі підлеглі народи. У свій час С.А. Корф у розвитку данини в Київській Русі виділяв три стадії:
- дань у формі простої контрибуції з населення, яку брав князь за свій військовий ризик;
- дань, яку брав князь, який уже твердо тримав владу в окремо взятому князівстві;
- дань, що мала характер державної повинності.
Спочатку це був нерегульований, а пізніше все більш систематичний прямий податок.
До прямих податків також належали дари (добровільне підношення підданих), оброк (плата за користування земельними надрами, знаряддями праці).
Данина справлялась двома способами: повозом - коли її привозили в Київ, та полюддям, коли князі чи їх дружинники самі їздили за даниною.
Полюддя, як правило, нічим не регламентувалося, залежало від самих потреб і задумів князя, збиралося восени, а саме в листопаді, і найчастіше носило характер походів, які періодично повторювалися.
З часом полюддя перетворилося вже в регулярний податок незалежно від того, чи приїздив за даниною сам князь, чи його агенти-прислуга.
При зборі данини проявлялися найбільш характерні, негативні риси феодально-децентралізованої системи: неврегульованість розмірів і періодичності збору більшості податків, їх величезна кількість і різнорідність, випадковість і свавілля поборів, збирання особами, які особисто зацікавлені у максимальному доході. Усе це призводило до значних зловживань, результатом чого були заворушення і навіть повстання [2, с. 23].
Класичним прикладом стали події 945 р. - повстання у Древлянській землі проти Київського князя Ігоря. Під час полюддя він спробував стягнути данину з древлян двічі, за що і поплатився головою.
Дружина Ігоря княгиня Ольга жорстоко помстилась древлянам. Проте смерть Ігоря примусила її "уважно поставитися до справи оподаткування людності" [1, с. 46].
Княгиня Ольга впорядкувала фінансову систему, започаткувала стабільніше стягнення податків. Вона запровадила адміністративно-фінансові пункти для збирання данини, так звані "становища", використавши для цього центри сільських общин - погости, двори, куди звозили данину. Були встановлені "оброки", "уроки", "устави", "дані", які визначали зміст і розмір данини [2, с. 24, 36, 40].
Впорядкована податкова система виключала можливість подвійного полюддя, обмежила свавілля князів і воєвод.
Разом з тим слід зазначити, що навіть у ті часи були виділені категорії людей, які звільнялися від сплати данини. До них належали дружинники, князівські слуги, духовенство [5, с. 95].
Це була, по суті, перша спроба реформи податкової системи, спрямована на впорядкування збору податків з визначенням примітивного адміністративно-територіального устрою і фінансової системи держави.
За правління Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.), який продовжив і вдосконалив те, що започаткували його попередники, був складений перший писемний звід законів - "Руська правда", яка детально регламентувала систему оподаткування і яка стала правовим кодексом усієї Київської Русі.
Складовою її частиною був "Покон вірний", який детально регламентував діяльність податкової системи [2, с. 40].
Одним із видів тодішньої податі була подать на "дим" (двір). Існування цього податку ґрунтувалося на історичній традиції стягування податі з диму, тобто окремого житла. Виникнення даного податку сягає коренями до того періоду часу, коли варяги стягували данину з слов'янських племен, які проживали у лісах. При такому способі проживання про наявність людської землянки свідчив лише дим, що виходив з неї. Така форма стягнення податей була зручною лише тоді, коли населення складалося з невеличких сімейств та окремих дворів. Запровадження подвірного оподаткування значно збільшило кількість платників податків за рахунок введення до їх групи тих категорій населення, що раніше були звільнені від сплати податків, так званих "задвірних", "ділових людей", половників тощо. Цей вид податку проіснував практично до часів Петра Великого, яких замінив його подушною податтю.
Як у містах, так і в селах окреме житло окремої сім'ї отримало назву "двору". Двір, який належав платникові податку отримав назву тяглового або чорного. Двори, звільнені від
Loading...

 
 

Цікаве