WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виникнення служби податкових інспекторів і наділення їх функціями дізнання - Реферат

Виникнення служби податкових інспекторів і наділення їх функціями дізнання - Реферат

кількість, місце знаходження, наявність печаток тощо.
Коли були встановлені факти торгівлі недозволеними товарами або торгівлі не в установленому місці, то в протоколі слід було описати товар чи приміщення та зробити як додаток відповідну схему (план). Належна увага приділялася питанням правового статусу осіб, які вчинили порушення.
Наприклад, слід було уточнити у прикажчиків, є вони такими, чи головними тощо.
Протокол повинен був бути підписаний особами, які були присутні при виявленні порушення. У тому випадку, коли особа, з вини якої відбулося порушення, відмовляється підписувати протокол, а очевидці відсутні, повинні запрошуватися дві посторонні особи для підтвердження наявності виявленого порушення, які сьогодні набули правового статусу понятих.
У 1906 році за рахунок державного поземельного податку, промислового податку, зборів з доходів від грошовихкапіталів, викупних платежів, податку на перехід нерухомості, податку з спадщини, що відносилися до так званих прямих податків, у державну казну Росії поступило понад 148 млн. крб., що складало всього лише 7 % бюджету [3, с. 16].
Це свідчило про те, що основна сума від сплати податків у державний бюджет поступає від населення у вигляді непрямих податків.
Несправедливість діючої податкової системи, коли вилучалося більше половини доходів селян, визвала з їх боку сильну протидію, яка проявлялася в масовій відмові від сплати податків.
У цих випадках посадові особи, які виконували функції податкового нагляду мали підстави звертатися в разі необхідності за підтримкою до місцевих властей. Губернатори мали право направляти у відрядження поліцейських на допомогу особам, які здійснювали податковий нагляд, а в разі відкритого опору населення - направляти військові частини для наведення відповідного порядку.
Заслуговує на увагу з проблеми прямих податків висловлювання сучасника того періоду Гаврика П.Г., який зазначав, що в той час, коли шляхи і способи для виявлення матеріального стану сільських платників податків більш-менш чітко визначені, то в галузі вивчення економічного життя міських платників податків такі шляхи і способи не вивчалися і цей недолік пояснювався особливими труднощами обстеження пов'язаних різноманітністю як у складі міських платників податків, так і в самому об'єкті оподаткування [4, с. 11].
За Положенням про стягнення податків від 14 жовтня 1925 року безпосереднє стягнення прямих податків покладалося на фінансових інспекторів, їх помічників і фінансових агентів; акцизів - на інспекторів непрямих податків і їх помічників; сільськогосподарського податку на волості і районні виконавчі комітети.
У цілому керівництво стягненням усіх податків було підпорядковано Міністерству фінансів тодішнього Радянського Союзу, союзних та автономних республік.
Для стягнення податків органи фінансового контролю були наділені широкими повноваженнями. Так, при примусовому стягненні податків фінансові органи були наділені правом робити опис, арешт, продажу з публічного торгу майна, в тому числі нерухомого, що належало недоїмщику.
У спеціальній статті "Податкова роль торгових книг", опублікованій у той час, давалися конкретні рекомендації фінансовим інспекторам, як себе вести при перевірці оподаткування підприємств [2, с. 59-60].
Хотілося б зазначити, що в цей період уже чітко були розмежовані функції податкових інспекторів, одні з яких контролювали сплату податків - прямих, а інші - непрямих. Таким чином, якщо виявлялися факти ухилення від сплати прямих податків, то дізнання повинні були проводити податкові інспектори з прямих податків, а непрямих - податкові інспектори, що відповідали за непрямі податки.
Досить чітко уявлення про діяльність працівників, які безпосередньо контролювали і наглядали за сплатою податків у той час, може служити Інструкція по виявленню акцизних порушень, прийнята в 1924 році, за якою так званим агентам "Косналогинспекции" "вмінялось в обов'язок" при встановлені фактів акцизних порушень обов'язково складати протокол. У протоколі потрібно було відображати такі дані: відомості про час, місце його складання; місце виявленого порушення; відомості про особу, яка склала протокол; відомості про особу, яка здійснила правопорушення; підставу для огляду приміщення; точний опис виявленого порушення; детальне перерахування знайдених при огляді підакцизних предметів; відомості про проведену на місці експертизу чи відібранні проб, перерахуванні всього того, що може служити речовими доказами; вказівкою, як була проведена упаковка, кількість накладених пломб і печаток; пояснення самого правопорушника.
При складанні протоколу поняті повинні бути у тих випадках, коли відсутній хозяїн підприємства чи його заступник.
При проведенні дізнання співробітникам "Косналогинспекции" надавалось право проводити огляди приміщень торгових закладів, а в разі необхідності і в нічний час. Проводити обшуки, виїмки та затримання правопорушника.
Такі протоколи і інші зібрані матеріали підлягали затвердженню старшими інспекторами і лише після цього направлялися в суд.
У цей же період у зв'язку з різким збільшенням справ по податкових злочинах виникла необхідність створення спеціальних податкових судів. Так, на підставі постанови Ленінградського губернського суду від 2 квітня 1927 року була створена спеціальна камера народного суду по податкових справах. Аналогічний суд був створений при Мосфінвідділі в м. Москві [3, с. 32].
Створення таких судів було викликано великою кількістю виявлених фактів ухилення від сплати податків, які носили не лише адміністративну, але й досить часто кримінальну відповідальність.
Література:
1. Рудченко И.Я., Жданов И.И. Исторический очерк обложения торговли и промыслов в России. - С.Пб., 1893. - С. 77.
2. Иверонов С. Налоговая роль торговых книг // Вестник финансов. 1924. - № 2. - С. 59-60.
3. Кучеров И.И. Налоговые преступления - М., 1997. - С. 16, 32.
4. Гаврик П.Г. Основные задачи податного и оценочного дела. - Киев, 1912. - С. 11.
5. Налоги / Под ред. Д.Г. Черника. - М., 1995. - С. 42.
Loading...

 
 

Цікаве