WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вітчизняна та світова практика організаційно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

Вітчизняна та світова практика організаційно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Реферат

також режим митного оформлення. Наприклад, для митного оформлення імпортного товару вимагаються такі документи: вантажна декларація; для ліцензованих товарів - ліцензія; для товарів, що підлягають контролю різних державних органів, - їхній дозвіл; платіжні документи, які підтверджують сплату митних зборів, податків тощо, чи документи, в яких гарантується оплата; для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, - сертифікат відповідності тощо. Крім того, митні органи мають право вимагати додаткові документи, перелік яких визначається посадовими особами митниці. Під час митного оформлення імпортних товарів підприємство змушене подавати масу документів і довідок, лише 10 % яких передбачено Митним кодексом України [5].
Серед тарифних(економічних) засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід виділити митні тарифи, які являють собою перелік або групу товарів, що обкладаються митом. Для групування товарних позицій ООН розробила типову класифікацію. Мито на ввезення товару у вигляді тарифів встановлюється двома способами. Перший - у вигляді відсотка до ціни товару (адвалерне мито). Другий - визначення розміру мита у вигляді певної суми, що сплачується з маси, об'єму чи штуки товару. Таке мито називають специфічним. Застосовують обидва види мита, але, як правило, при підвищенні ціни більш ефективним є адвалорне, а при зниженні ціни - специфічне мито.
Митні тарифи є прості (одноколонні) і складні (багатоколонні). У першому випадку діє одна ставка мита. У другому - дві і більше. Менша з них називається мінімальною і застосовується до країн, з якими підписані торгові договори й угоди про режим найбільшого сприяння. Максимальна ставка називається генеральною й застосовується до країн, з якими немає угод про найбільш сприятливий режим торгівлі. Розгляд цих тонкощів у контексті протидії тіньовим проявам у вигляді корупції є надзвичайно важливим, оскільки у випадках, коли не існує вищезазначених угод про торговий режим сприяння, а застосовується мінімальна ставка мита, це є першою ознакою, що сплата мита з "дозволу" посадових осіб митних органів є відхиленням від норми, за яким може критися завуальована корупційна ситуація, а відповідно, незаконний режим сприяння.
Підсумовуючи вищенаведений аналіз формування і регулювання міжнародних економічних відносин, потрібно зауважити, що учасники міжнародного бізнесу робили неодноразову спробу гармонізувати міжнародні торгівельні відносини, придати їм правову визначеність і стабільність шляхом уніфікації методів визначення митної вартостітоварів. Після Другої світової війни стали виникати різні митні союзи, основними серед яких є: ГАТТ (Генеральна асамблея з торгівлі із тарифів, нині - СОТ) ЄЕС (Європейська економічна співдружність), НАФТА (Північноамериканська угода про вільну торгівлю) та інші, які вимагали співставлення та уніфікації тарифів різних країн. У 1950 році у Брюсселі була підписана Конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів і створена так звана Брюссельська схема митного тарифу. В її основу покладено поділ товарів за виробничим принципом, згідно з яким рівень митних ставок зростає з підвищенням ступеня обробки, науко- та техноємкості. Сировина обкладається низьким митом або взагалі не обкладається.
Уніфікація митних тарифів, з одного боку, могла б обмежити недобросовісну конкуренцію, усунути фактори виникнення різноманітних схем тіньових відносин та корупції, що, як правило, супроводжує тіньові відносини. Разом з тим, нерівномірний розвиток економіки в різних країнах, прагнення до забезпечення національних інтересів, групові інтереси тих чи інших країн або економічних утворень, на практиці дуже часто перетворю-ють ідеї вільної торгівлі, чесної конкуренції у декларацію. Останні в кращому випадку можуть бути базою для конкретних домовленостей між конкретними країнами, групою країн або, навіть, між конкретними економічними утвореннями. Світовий досвід із зазначених питань необхідно ефективно використати. Однак це можливо лише за умов переходу від політики ринкового "романтизму" українських урядовців до політики реального захисту національних інтересів.
Важливе значення у контексті захисту національних інтересів має прийнятий у грудні 1998 року Антидемпінговий кодекс України. У результаті його застосування при проведенні антидемпінгових заходів у 1999-2000 роках українське виробництво електроламп за цей період зросло в 10 разів [5, с. 80].
Поряд з цим про суттєві недоліки антидемпінгової роботи та використання тарифних і нетарифних методів захисту вітчизняного ринку свідчить положення з Послання Президента України до Верховної ради України [6]. "В Україні не знайшов належного застосування ряд поширених у міжнародній практиці методів і засобів захисту внутрішнього ринку. Внутрішній ринок високотехнологічних товарів поки що недостатньо захищається від недобросовісної конкуренції. До імпортерів практично не застосовуються ні квоти, ні антидемпінгові розслідування. Нерідко закуповуються застарілі засоби інформатизації, мають місце некомпетентність, помилки, несумлінність посадових осіб під час вибору фірм-постачальників та укладання міжнародних контрактів" [6, с. 21].
Виходячи з вищенаведеного аналізу, потрібно зробити висновок, що забезпечити успішний захист національних інтересів України у сфері ЗЕД можливо лише за умов удосконалення систем управління і контролю в сфері зовнішньоекономічної діяльності та активного застосування світового досвіду з цих питань, що стане не тільки підґрунтям для успішного розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а й основою для створення відповідної організаційно-правової інфраструктури протидії корупції та іншим тіньовим проявам у сфері зовнішньоекономічних відносин.
Література:
1. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 р. № 959-XII зі змінами та доповненнями на 01.10.2002 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2002. - № 2: Експортно-імпортні операції в Україні. - С. 5-39.
2. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник / За ред. проф. А.І. Кредісова. - К., 1998.
3. Буренич В. Организация и управление внешнеэкономическими связями. - М., 1992.
4. Перова Е. Наша ряба полностью соответствует мировым стандартам // Комсомольская правда в Украине. - 2003. - № 22.
5. Науменко Н. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Економіка України. - К., 2002. - № 2 (483). - С. 80-82.
6. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році: Послання Президента України до Верховної Ради України // Економіст. - 2002. - № 6. - С. 4-57.
Loading...

 
 

Цікаве