WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність органів державної податкової служби при здійсненні контролю - Реферат

Відповідальність органів державної податкової служби при здійсненні контролю - Реферат


Реферат на тему:
Відповідальність органів державної податкової служби при здійсненні контролю
Одночасно з розгортанням системи оподаткування, утворенням і закріпленням системи органів державної податкової служби на законодавчому рівні запроваджувався їх інститут відповідальності. В.О. Тархов пов'язує відповідальність з обов'язком, бо без нього не може бути стану відповідальності, без порушення обов'язку не може бути притяг-нення до відповідальності. Факт правопорушення породжує правові відносини тільки за умови, якщо відповідальність не передбачена вже існуючими між сторонами правовідносинами, що виникли раніше із правомірних дій або подій [22, с. 36]. Відповідальність виникає вже тоді, коли особа приступає до виконання своїх обов'язків, а не лише тоді, коли вона їх не виконує або стане діяти всупереч їм [17, с. 50].
Необхідно зазначити, що державою вживались заходи щодо підвищення виконавчої дисципліни як серед платників податків, так і серед державних службовців, які виконували свої обов'язки в державних установах, що здійснювали контроль та управління процесами у сфері оподаткування. Правовідносини виникають тільки за наявності юридичного факту, тобто певної фактичної обставини, вираженої у правовій нормі [20, с. 400].
Відповідальність - це необхідність відповідати за свої дії, бути відпові-дальним за них [18, с. 466]. У науці існує ряд понять юридичної відпові-дальності, які відрізняються одне від одного. Термін "відповідальність" вживається в таких галузях науки, як філософія, психологія, юриспруденція та інших, у різних аспектах, але найчастіше під відповідальністю розуміють обов'язок, зобов'язання, покарання. При визначенні загального поняття юридичної відповідальності необхідно виходити з таких моментів: яким є призначення інституту юридичної відповідальності у правовому регулюванні і якими є загальні для усіх видів відповідальності родові властивості. С.С. Каринський визначає юридичну відповідальність як міру державного примусу [14, с. 63], а інші науковці [19, с. 44] зазначають, що юридична відповідальність має примусовий характер і за змістом, і за формою.
У правовій науці проблемам юридичної відповідальності присвячено чимало праць, але, на жаль, не можна говорити про єдність наукових поглядів хоча б з принципових положень щодо проблеми відповідальності як такої. Тривала дискусія правників, по-перше, показала, яким багатофак-торним феноменом є відповідальність; по-друге, дозволила виявити різноманітні риси змісту різних видів юридичної відповідальності; по-третє, привела до висновку про необхідність диференційованого підходу до відповідальності залежно від сфери соціальних відносин і соціальної ролі суб'єктів відповідальності.
Слід зазначити, що у правовій літературі питання відповідальності органів ДПС у сфері контролю обговорювалося дуже мало. Але ж ідея правової держави вимагає чіткої регламентації прав і обов'язків державних органів, суворого дотримання та непорушності законних прав та інтересів громадян. Платники податків повинні мати державні гарантії від незаконного втручання органів контролю у їх діяльність.
Якщо С.С. Алексєєв, С.Н. Братусь, О.С. Йоффе, Р.О. Халфіна та інші пов'язують відповідальність із застосуванням примусових заходів за правопорушення, то інші науковці, наприклад, В.С. Венедиктов, П.Е. Недбайло, Л.О. Сироватська, О.Ф. Скакун, розглядають відповідальність як більш широку категорію, яка включає в себе не лише негативний (ретроспективний), але й позитивний (перспективний) аспект відповідальності за правопорушення з дотриманням вимог закону і досягнення суспільно-корисних результатів.
На нашу думку, друге визначення юридичної відповідальності є більш конкретним, оскільки юридичного характеру відповідальності надає не державний примус, а правове регулювання. Зведення юридичної відпові-дальності лише до ретроспективної реакції щодо правопорушення, до реалізації негативної санкції щодо правопорушника, на нашу думку, є однобічним. Відповідальність працівників органів ДПС виникає в межах службово-трудових правовідносин.
Законами України "Про державну службу" [7] та "Про боротьбу з корупцією" [6] запроваджується система заходів, направлених на підвищення виконавчої та службової дисципліни серед службових і посадових осіб органів ДПС та інших державних установ, що мали відношення до галузі оподаткування. Ці заходи посилилися з прийняттям Закону України "Про звернення громадян" [8], коли кожен здобув право на оскарження дій або бездіяльності органів ДПС України.
Відповідно до п. 22 статті 92 Конституції України [1] "виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними порушеннями, та відповідальність за них".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" [5], "за невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету. Посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися комерційної та службової таємниці". Відповідно до статті 25 цього ж Закону посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу, передбачену законодавством, відповідальність.
Посадові особи органів ДПС відповідно до Закону України "Про державну службу" [7] належать до категорії державних службовців.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, він зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Серед учених-юристів триває дискусія щодо питання правового регулювання самої державної служби. Ю.М. Старілов вважає, що державна служба - це самостійна частина (підгалузь) особливої частини адміністративного права [21, с. 47], а С.А. Іванов, аналізуючи адміністративно-правову природу відносин, що утворюються при проход-женні державної служби, дійшов висновку, що ряд авторів розглядає їх як "державно-службові", а регулювання державної служби знаходиться на стику двох галузей права: трудового та адміністративного [12, с. 56]. Але норми трудового права можуть бути застосовані до державної служби, якщо вони не суперечать законодавству про неї. Відповідно до структури відносин, що виникають у процесі трудової діяльності, можна виділити відносини, пов'язані безпосередньо з процесом праці, і відносини щодо цієї праці. Аналізуючи ці двіскладові, можна сказати, що у кожної з норм права своя сфера дії, що норми адміністративного права регулюють сам процес праці (служби) працівників органів ДПС України, а норми трудового права регулюють відносини щодо цієї праці. Власне кажучи, цими відносинами є відносини щодо притягнення працівників податкових органів до відповідальності за заподіяну ними шкоду.
Розглядаючи державну службу і визначаючи її як "вид трудової діяльності" [15, с. 289], знаходячись у трудових правовідносинах із державним органом, державні службовці можуть у той же час вступати в адміністративно-правові відносини з третіми особами від імені цього органу. У відносинах із третіми особами у зв'язку зі здійсненням державновладних функцій державний службовець (зокрема і працівник податкових органів) виступає від імені державного органу, в якому перебуває на державній службі. Такі відносини, іменовані у правовій літературі "зовнішніми" [10, с. 406], є адміністративно-правовими і регулюються нормами адміністративного законодавства. На нашу думку, в цьому і полягає одна з особливостей
Loading...

 
 

Цікаве