WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за порушення авторських та суміжних прав - Реферат

Відповідальність за порушення авторських та суміжних прав - Реферат

способи охорони прав інтелектуальної власності. Ми погоджуємося з тим, що "сучасне адміністративне право має розглядатися переважно як засіб забезпечення належного дотримання та дієвого захисту прав і свобод людини і громадянина у сфері функціонування держави" [6, с. 16]. Але воно не повинно бути осторонь тих злочинів, що вчиняються у приватній сфері і впливають на державні та економічні інтереси. Якщо адміністративні методи державного регулювання економіки базуються на державній владі і включають у себе заборони, дозволи і примус [11, с. 22], то їх необхідно використовувати для превенції порушень, у тому числі, йу сфері інтелектуальної власності. На етапі правової реформи йдеться про якісно нову систему регулювання відносин між суб'єктами інтелектуальної власності і державою, суть якої зводиться до того, що юридична або фізична особа має бути рівноправним учасником цих відносин [7, с. 9] і може вимагати від держави у особі її органів здійснення ними своїх повноважень.
Розглядаючи питання про захист виробників фонограм, яке в першу чергу полягає у відповідальності за порушення авторських і суміжних прав, зазначимо її дискусійний характер у науці. Слід підкреслити, що саме визначення поняття відповідальності є досі актуальним. Так, одні вчені виходять з того, що кримінальна відповідальність - це реакція на злочин, отже, без злочину немає і відповідальності [12, с. 13]. В основному з цим можна погодитись, але в той же час не кожен злочин закінчується притягненням винного до кримінальної відповідальності. Це може статися внаслідок його малозначності, латентності тощо.
Інші вчені висловлюють думку, що кримінальна відповідальність виходить від держави і накладається нею за порушення правових норм [13, с. 42]. Деякі із учених притримуються конструкції відповідальності, що заснована на її загальносоціологічному тлумаченні. Вони виходять з того, що юридичній відповідальності необхідно надати більш широке значення. До неї повинна входити не тільки ретроспективна (негативна, пасивна) відповідальність, як наслідок правопорушення, але і відповідальність у позитивному сенсі. Позитивною (перспективною, активною) відповідальністю пропонується вважати певний внутрішній стан порушника [14, с. 75, 12, с. 7]. Іншими словами, злочинець повинен переживати щодо вчиненого ним злочину, усвідомлювати свою провину в ньому.
Ми погоджуємося із твердженням, що "юридическая ответственность - это правовая обязанность правонарушителя претерпевать меры государственного принуждения, порицающие его виновно совершенное противоправное деяние и заключающиеся в лишения личного или имущественного характера" [13, с. 24]. Хоча слід підкреслити, що осудом протиправної поведінки є сам факт притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Важливо домагатися, щоб і сам правопорушник чи злочинець також засудив свою протиправну поведінку. Тоді притягнення до відповідальності, так чи інакше, означатиме не тільки обмеження свободи і покарання, але й усвідомлення порушником недопустимості порушення у подальшому.
Незважаючи на те, що більшість віддає перевагу першому підходу [12, с. 13], ми схильні притримуватися концепції відповідальності як "зобов'язання" [10, с. 24]. Застосування заходів державного примусу (покарання) є зовнішньою стороною відповідальності, об'єктивним вираженням її виду і міри. Внутрішній бік відповідальності - суб'єктивне сприйняття злочинцем покарання і переживання, які він відчуває при накладенні на нього покарання. Якщо порушник його не сприймає, то ефективність покарання незначна. Деякі з порушників прав інтелектуальної власності не так бояться самого покарання (майнового), як розголосу: доведення факту покарання до інших осіб із оточення порушника - колег по роботі, рідних, друзів тощо. Тому навряд чи можна вважати таку концепцію однобічною і неповною. Звичайно, відповідальності без стягнення не може бути. Стягнення є наслідком порушення і мірою адміністративної та кримінальної відповідальності.
Таким чином, об'єкти авторського права і суміжних прав прямо чи опосередковано захищаються цілим рядом інститутів адміністративного права, які у сукупності можуть забезпечити публічно-правову охорону інтелектуальної власності на загальному рівні. Але правові наслідки порушення прав на окремі об'єкти інтелектуальної власності зовсім інші і потребують кримінально-правового регулювання. Тому ми ще раз наголошуємо на доцільності диференційованого регулювання адміністративної відповідальності за порушення у сфері інтелектуальної власності.
Література:
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141.
2. Закон України від 23 грудня 1993 р. "Про авторське право і суміжні права" // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст.62.
3. Закон України від 11 січня 2000 р. "Про захист економічної конкуренції" // Орієнтир. - 2000. - № 50.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Кодекси України. - Т. 1. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 1002с.
5. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. - Харьков: Одиссей, 2002. - 1040 с.
6. Агапов А.Б. Административная ответственность: Учебник. - М.: Статут., 2000. - 251 с.
7. Бандурка А.М. Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. - Х.: Изд-во НУВС, 2001. - 352 с.
8. Бахрах Д.Н. Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях. - М.: Знание, 1989. - 96 с.
9. Васильев А.С., Мучник А.Г. Законодательная защита социальных интересов как способ управления экономикой // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса, 1999. - С. 210-218.
10. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. - Л.: Изд. АН СССР, 1948. - 841 с.
11. Еременко В. Содержание и природа исключительных прав (интеллектуальной собственности) // Интел-лектуальная собственность. - 2000. - № 4. - С.29. Шишка Р.Б. Право інтелектуальної власності: погляд на проблему // Право України. - 1999. - № 1. - С. 55-58.
12. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. Том 1. // Право интеллектуаль-ной собственности. - К., 1999.
13. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. - Х., 2001. - 832 с.
14. Тацій В. Читачам журналу Інтелектуальний капітал // Інтелектуальний капітал. - 2002. - № 1. - С. 5.
Loading...

 
 

Цікаве