WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за порушення авторських та суміжних прав - Реферат

Відповідальність за порушення авторських та суміжних прав - Реферат


Реферат на тему:
Відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
Запорукою сучасного процесу гуманізації законодавства і цивілізованого прогресу є вільне та ефективне здійснення людиною своїх прав і свобод [6, с. 16]. Це забезпечується шляхом надання учасникам відносин свободи у здійсненні своїх прав і державної допомоги особам з боку уповноважених державних органів. Власне, демократична правова держава існує для того, щоб допомагати та сприяти людині у здійснені нею прав і законних інтересів, охороні та захисту їх у разі порушення. Тобто необхідність встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав згідно з Конституцією України права і законні інтереси фізичних осіб становлять основний зміст діяльності держави в особі її органів [1, с. 10]. Отже, держава самостійно повинна забезпечувати цей захист на загальному і спеціальному рівнях. Загальний рівень - охорона правопорядку в державі взагалі, спеціальний - діяльність спеціалізованих державних органів з профілактики, виявлення правопорушень та злочинів у сфері інтелектуальної власності, проведення дізнання по них та притягнення винних осіб до відповідальності.
Не менш важливим для іміджу України, як країни, де дотримуються права та свободи громадян, - є прозора економічна діяльність, здатність держави швидко виявляти правопорушення та злочини і приймати ефективні заходи щодо попередження і припинення протиправної діяльності осіб, які їх вчиняють. Якщо у перехідний період поширення набуло порушення авторських і суміжних прав, що пояснюється об'єктивними і суб'єктивними факторами, то зусилля держави у даній сфері повинні бути спрямовані на захист саме цього сектору економіки. Значна частина порушень зумовлена появою на ринку інтелектуальної власності нових товарів - носіїв об'єктів авторського і суміжних прав, швидким моральним старінням і наявністю швидкісних каналів й технологій розповсюдження. З поширенням на пострадянському просторі індустрії шоу-бізнесу зміщуються й акценти у праві інтелектуальної власності. Більшої значимості набуває авторське право і суміжні права.
Як показує практика, значна частина правопорушень і злочинів у сфері інтелектуальної власності реєструється саме у цій галузі. Тому виникає питання, чому, а відтак - що робити: якими правовими та організаційними заходами запобігти порушенням? Тим більше, що внаслідок поширення порушень прав виробників фонограм зростає тиск на економіку України з боку розвинених країн світу.
Адміністративну відповідальність в основному пов'язують із адміністративним правопорушенням. Його легальне визначення міститься у ст. 9 КУпАП: "Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність" (4, с.5; 5, с.44). Слід зазначити, що це визначення є морально застарілим і піддається критиці стосовно об'єкта правової охорони і протиправного діяння.
Не вдаючись у наукову дискусію з цього питання, зазначимо, що ми поділяємо думки А.С. Васильєва, який зазначає, що не може бути соціально не шкідливих правопорушень, а тому і немає правопорушень, які б не були суспільно небезпечні. Тобто діяння, яке завдає шкоду суспільним відносинам, обов'язково є суспільно небезпечним злочином [9, с. 35-37].
Звідси адміністративним правопорушенням авторських і суміжних прав визнається передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення або іншими законами суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом адміністративного проступку, і яке посягає на громадський порядок у сфері авторського і суміжних прав. Це дозволяє при визначенні контрафакту використовувати формальні визначення, що містяться у чинному законодавстві. Юридичне закріплення цих відносин подано у чинному законодавстві України, зокрема у ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", інших законах. Так, у ст. 9 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2000 р. зазначено, що: "Положення ст. 6 цього Закону не застосовуються до договорів про передачу прав інтелектуальної власності або про використання об'єкта права інтелектуальної власності в тій частині, в якій вони обмежують у здійсненні господарської діяльності сторону договору, якій передається право, якщо ці обмеження не виходять за межі законних прав суб'єкта права інтелектуальної власності" [2, 3].
Нині деякі з порушень прав інтелектуальної власності і зокрема авторських і суміжних прав набули суспільно небезпечного характеру, що потребує активного втручання у ці процеси, у тому числі встановлення кримінальної відповідальності за такі правопорушення. Так, особливої проблеми набуло виробництво в Україні і розповсюдження неліцензійних СD-ROM. Як у 2001 р., так і в квітні 2002 року спеціальна комісія уряду США знов звинуватила Україну в порушеннях прав інтелектуальної власності. Це означає посилення економічних санкцій проти українських товаровиробників і втрату завойованих позицій на світових ринках. Аналізуючи ці обставини зрозуміло, що або на нашій території діють підпільні виробництва, або через територію України спрямовано потік контрафактних СD-ROM, або хтось спеціально "роздуває" проблему там, де її нема. Наприклад, за даними США з України щороку на західні ринки надходить більше 70 000 000 СD-ROM. Тож можливо ми змінили напрями експортного потенціалу? Схоже що ні. Проте проблема існує і її треба вирішувати. Для цього повинні бути задіяні всі можливості права і державного апарату.
В Україні право інтелектуальної власності відносно нове правове явище, яке хоча й побудоване на тих же засадах, що і в інших країнах, але ще не забезпечене належним чином ні матеріально, ні організаційно, ні кадрово. Не потрібно забувати і реалії перехідного періоду: значна криміналізація економіки, корупція, низька законослухняність населення, низький рівень достатку основної частини населення, зокрема молоді і проблеми її працевлаштування, що призводить до вимушеного придбання контрафактного товару. Здебільшого, як свідчить практика, порушниками авторських і суміжних прав є молоді люди, які обізнані у технічних особливостях копіювання носіїв. Крім того, ослабли публічно правові
Loading...

 
 

Цікаве