WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Аспекти класифікації адміністративних правопорушень у сфері оподаткування - Реферат

Аспекти класифікації адміністративних правопорушень у сфері оподаткування - Реферат


Реферат на тему:
Аспекти класифікації адміністративних правопорушень у сфері оподаткування
Для глибокого і всебічного пізнання суті адміністративних правопорушень у сфері оподаткування проводиться класифікація для визначення мір адміністративної відповідальності, для якої необхідне вивчення також суб'єктивних елементів складу: суб'єкта і суб'єктивної сторони правопорушення.
У вітчизняній науковій літературі питанням класифікації податкових правопорушень не присвячено жодної об'ємної праці. Деякі спроби розглянути ці питання роблять російські вчені-адміністративісти.
Зокрема, С.Г. Пепеляєв усі податкові проступки поділяє залежно від спрямованості протиправних діянь і визначає сім груп правопорушень щодо: 1) системи податків; 2) прав і свобод платників податків; 3) виконання дохідної частини бюджетів; 4) системи гарантій виконання обов'язків платника податків; 5) контрольних функцій податкових органів; 6) порядку ведення бухгалтерського обліку, складання й надання бухгалтерської і податкової звітності; 7) обов'язків щодо сплати податків[1].
М.П. Кучерявенко пропонує класифікувати правопорушення у сфері оподаткування за декількома критеріями залежно від: а) від об'єкта; б) спрямованості діянь; в) характеру санкцій і галузей, які їх регулюють; г) від ступеня суспільної небезпеки [2].
В основі даної класифікації податкових правопорушень лежать дві групи критеріїв, що і дозволяють віднести конкретне правопорушення до певного виду.
1. Кількісні: термін відхилення, неподання звітності з податків і зборів; розмір несплачених, прихованих сум податків, зборів.
2. Якісні: обставини, що характеризують суспільну небезпеку правопорушення. Одним з основних критеріїв у цій галузі законодавець зазвичай виділяє форму вини. Так, навмисне непредставлення, ухилення від подачі податкової декларації карається відповідно до кримінального законодавства. Ненавмисне (через недбалість тощо) припускає більш м'які санкції.
Розвиваючи цю ідею, Л.Ю. Кроліс вважає корисним виділити тільки дві основні групи правопорушень у сфері оподаткування, що тягнуть за собою адміністративну відповідальність: 1) вчинені платниками податків і обов'язкових платежів у позабюджетні фонди; 2) вчинені іншими суб'єктами податкових правовідносин [3].
У межах цих двох великих груп вона також пропонує виділити інші групування уже за іншими критеріями.
З огляду на необхідність законодавчого закріплення відповідальності органів виконавчої влади за податкові правопорушення, деякі вчені пропонують виділити у податковому законодавстві дві групи правопорушень - проти системи податків і проти прав і свобод платників податків. Так С.Г. Пепеляєв до першої групи відносить:
1) незаконне встановлення або введення податків;
2) незаконне стягнення податків;
3) незаконне звільнення від сплати податків.
У другу групу включені:
1) незаконне перешкоджання господарській діяльності платника податків;
2) відмова від консультування або ненадання консультацій;
3) розголошення податкової таємниці [4].
Незважаючи на єдність видів адміністративних правопорушень, що досліджуються, юридична особа як суб'єкт адміністративної відповідальності визначається законодавцем по-різному як щодо порушень податкового законодавства, так і щодо адміністративних правопорушень.
Неоднозначне ставлення до юридичних осіб як суб'єктів адміністративного правопорушення наявне і у вчених-адміністративістів. Так, професор С.Т. Гончарук до суб'єктів адміністративного правопорушення відносить одночасно з фізичними і юридичні особи. При цьому він зазначає, що "Юридичні особи в такій якості - це різні організації незалежно від форм власності, що підлягають адміністративній юрисдикції України"[5].
Для правильної класифікації адміністративних правопорушень у сфері оподаткування щодо суб'єкта посягання важливе значення має дослідження як загальних, так і спеціальних ознак такого суб'єкта, прямо зазначених у нормативній конструкції конкретного складу адміністративного правопорушення у сфері оподаткування.
Як відомо, загальними суб'єктами визнаються такі, які повинні мати ознаки, властиві будь-якій особі, яка вчинила адміністративне правопорушення. У першу чергу до них відносяться вік і осудність такої особи. Осудність є важливою загальною ознакою особи, яка може бути суб'єктом адміністративного правопорушення у сфері оподаткування. В окремих випадках особа може бути неосудною, тобто такою, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану (ст. 20 КУпАП).
Рівень інтелектуального розвитку особи дістав вияв у здатності останньої під час вчинення правопорушення у сфері оподаткування усвідомлювати свої дії, а вольового - у її спроможності керувати ними. Осудність і неосудність характеризують стан особи підчас та щодо вчинення правопорушення, а не її стан взагалі. Вважається, що людина з нормальною психікою під час вчинення правопорушення завжди є осудною.
До індивідуальних ознак особи, яка може бути суб'єктом правопорушення в сфері оподаткування, можна віднести і її минулу протиправну поведінку (вчинення правопорушення повторно). У деяких випадках це є обтяжуючою обставиною, а іноді - кваліфікуючою ознакою, яка веде до створення нового, більш суспільно небезпечного складу правопорушення, за яке законодавством передбачено застосування більш суворого аміністративного стягнення. У деяких випадках повторне вчинення аміністративного правопорушення призводить до формування такого його складу, відповідальність за який передбачена іншою галуззю права - кримінальним правом. Важливість встановлення осудності особи обумовлена тим, що осудність є передумовою вини, а без вини не може бути відповідаль-ності і покарання [6].
Крім загальних ознак, у конкретних складах адміністративних порушень суб'єкт може характеризуватися ще й додатковими, специфічними властивостями. Такі суб'єкти називаються спеціальними (ті, яким властиві певні особливості щодо вчинення тих чи інших правопорушень або які не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах)[7]. До них можна віднести, наприклад, посадових осіб, керівників.
Як уже зазначалося, склади деяких адміністративних правопорушень в сфері оподаткування прямо вказують на необхідність урахування спеціальних ознак суб'єктів адміністративної відповідальності.
Спеціальними у сфері оподаткуванна визнаються такі суб'єкти, ознаки яких вказують на особливості їх правового становища і дозволяють диференціювати відповідальність різних категорій осіб, забезпечуючи тим самим справедливу правову оцінку вчиненого правопорушення. Тому при порушенні ними норм податкового законодавства вони "караються" більш суворо, до них застосовуються більш суворі заходи адміністративного стяг-нення. Наявність особливих ознак може мати длясуб'єкта правопорушення такі юридичні наслідки: вони можуть бути обставинами, що пом'якшують або обтяжують відповідальність; особливі суб'єкти не піддаються деяким стягненням; цілий ряд суб'єктів з особливими ознаками за деякі правопорушення можуть бути піддані не адміністративним, а дисциплінарним стягненням [8].
У ряді випадків одна й та ж ознака може використовуватися як спеціальна (така, що має статус конструктивного або така, що кваліфікує) і як особлива. Так, вчинення правопорушення
Loading...

 
 

Цікаве