WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Актуальні проблеми адміністративної відповідальності - Реферат

Актуальні проблеми адміністративної відповідальності - Реферат

підвідомчість справ.
Правила провадження в справах про адміністративні правопорушення закріплено в розділі ІV КУАП. У ньому визначено завдання та принципи цього провадження, порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, заходи забезпечення провадження, правовий стан учасників, порядок розгляду справ і винесення постанов, оскарження та опротестування постанов і перегляду справ.
Останній, V розділ КУАП присвячено виконавчому провадженню. У ньому детально врегульовано порядок виконання постанов про накладення кожного із 7 видів адміністративних стягнень, а також постанов у частині відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням.
Окремі законодавчі акти, які регулюють питання адміністративної відповідальності, повинні включатися до КУАП, що сприяє послідовній кодифікації законодавства про адміністративні правопорушення. Разом з тим, норми деяких законодавчих актів, що передбачають адміністративну відповідальність, до КУАП не включено, що не можна визнати нормальним, оскільки вже кодифіковане законодавствопотребує ніби додаткової кодифікації. Тому потрібно передбачити механізм, який би забезпечував концентрацію всіх норм, що встановлюють адміністративну відповідальність, саме в цьому Кодексі. Інші нормативні акти можуть лише встановлювати її певні особливості в тих чи інших сферах. До згаданих норм належать приписи Митного кодексу України [10], який регулює відповідальність за порушення митних правил, законів "Про боротьбу з корупцією" [11], "Про державну податкову службу в Україні" [12], "Про відповідальність під-приємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" [13] та деяких інших.
Закріплення за органами місцевого самоврядування повноважень щодо прийняття рішень з адміністративною санкцією обумовлено тим, що на місцях виникає необхідність врегулювання загальнообов'язковими правилами певних відносин, які мають тимчасовий або місцевий характер, із застосуванням до їх порушників заходів адміністративного впливу.
Зокрема, органам місцевого самоврядування надано право приймати загальнообов'язкові рішення з питань боротьби зі стихійним лихом та епідеміями. Разом з тим, незрозуміло, де передбачається така відповідальність? Адже в самих рішеннях не можна, це суперечить Конституції. А в КУАП відповідальність за це відсутня. Зазначені органи мо-жуть також встановлювати правила боротьби з епізоотіями, відповідальність за порушення яких передбачено ст. 107 КУАП.
Крім цього, сільські, селищні та міські ради мають право встановлювати правила благоустрою територій міст та інших населених пунктів, забезпечення в них чистоти і порядку, правила торгівлі на ринках, а також забезпечення тиші в громадських місцях, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено відповідно до ст.ст.152, 159 і 182 КУАП (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") [14]. Викликає заперечення питання доцільності надання таких повноважень сільським і селищним радам. До того ж, зазначені правила можна було б уніфікувати в межах усієї України. Наприклад, чи потрібно в кожному місті, селищі або селі визначати свій час, протягом якого забороняється порушувати тишу в громадських місцях? Краще в КУАП визначити цей час централізовано. Це має бути нічний час - з 24.00 до 6.00.
Органи місцевого самоврядування повинні інформувати населення про прийняті ними рішення з адміністративною санкцією. Зазначені рішення набирають чинності через 10 днів із дня їх опублікування, а видані у зв'язку із надзвичайними обставинами (стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями) - з дня опублікування.
Порядок чинності законодавства про адміністративні правопорушення закріплено в ст. 8 КУАП. Основний принцип чинності цього законодавства полягає в тому, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі актів, що діють під час і за місцем вчинення правопорушення. Єдиний виняток із зазначеного правила становлять норми, які пом'якшують або скасовують адміністративну відпо-відальність.
Такі норми мають зворотну силу, тобто вони поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих норм. Акти ж, які встановлюють або посилюють відповідальність, зворотної сили не мають, а вони можуть застосовуватися лише щодо діянь, вчинених після набрання цими актами чинності. По-іншому вирішено питання щодо чинності процесуальних норм: провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі законодавства, яке діє не під час вчинення проступку, а під час розгляду справи.
На нашу думку, необхідно припинити засновувати адміністративно-юрисдикційні органи, про які не зазначено в КУАП, створювати нові механізми реалізації адміністративної відповідальності. Відповідальність за адміністративні проступки повинна мати єдиний підхід до правових підстав адміністративної відповідальності. Правове регулювання адміністративної відповідальності повинно здійснюватись тільки відповідно до принципів, закладених у п. 22 ст. 92 Конституції України.
Література:
1. Советское административное право / Под ред. В.И. Поповой и М.С. Студеникиной. - М.: Юрид. лит., 1988. - С. 88.
2. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР. - Воронеж: ВГУ, 1970. - С. 41.
3. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. - Львів: ЛДУ, 1975. - С. 84.
4. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: Навчальний посібник. - К., 1995. - С. 19.
5. Козлов Ю.М. Основы советского административногоправа. - М.: Знание,1975. - С. 133.
6. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996. - ст. 122-129.
7. Лук'янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.- С. 30.
8. Советское административное право / Под ред. В.М. Манохина. - М.: Юрид. лит., 1977. - С. 228.
9. Административное право: Учебник / Под. ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. - М.: Юристъ, 1999. - С. 338-339.
10. Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 16 (із змінами та доповненнями). - Ст. 203.
11. Відомості Верховної Ради України. - 1995.- № 25. - ст. 256.
12. Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 29. - ст. 190.
13. Відомості Верховної Ради України. - 1994.- № 46. - ст. 411.
14. Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - ст. 232.
Loading...

 
 

Цікаве