WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-процедурна діяльність в Україні - Реферат

Адміністративно-процедурна діяльність в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Адміністративно-процедурна діяльність в Україні
Розвиваючи ідею правової держави, Україна торує шлях до встановлення загальноприйнятих, європейських стандартів і вимог щодо формування прав і свобод людини та громадянина, які покликані гарантувати відповідний рівень правових можливостей, гідний Загальної декларації прав людини.
Одним із індикаторів подібного генезису є реформування системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке відбувається на даний час в Україні і потребує системного науково-теоретичного опрацювання для формулювання концептуальних засад і принципів подальшого руху у вказаному напрямі. Саме принципи адміністративно-процедурної діяльності є тим "дискусійним полем" (концептуальним базисом), яке автор намагається дослідити в контексті адміністративної реформи та відобразити у цій статті.
Відповідно до проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, принципами, спрямованими на регулювання адміністративно-процедурної діяльності, є такі: верховенства права, законності, рівності, публічності, відкритості, неупередженості, оперативності, ефективності, гарантованого правового захисту [1].
Зазначений перелік принципів, на думку автора, є базисним варіантом, який має загальноправовий характер і потребує доопрацювання та доповнення, адже не виражає повноцінно галузеву специфіку адміністративно-процедурної діяльності.
Наприклад, принцип законності у проекті Адміністративно-процедурного кодексу розглядається як здійснення адміністративними органами своєї діяльності лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами. Таким чином, законодавець формує певні межі для правозастосовного органу, змушуючи його чітко слідувати букві закону у своїй діяльності, але подібна категоричність генерує лише стереотипний підхід до вирішення справ і не сприяє "мобільності" управлінської системи, тобто її пристосованості до зовнішніх умов, що є важливим чинником для демократичної правової держави.
У цьому контексті автор пропонує встановити на законодавчому рівні дискреційне поле для діяльності адміністративного органу, тобто залишаючись у межах законності, передбачити випадки або ситуації, в яких органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть діяти на власний розсуд. У такому разі, з одного боку, не порушується принцип законності, а з іншого - адміністративний орган стає менш забюрократизованим у процедурних питаннях і вирішенні справи в цілому.
Використовуючи функції розсуду, адміністративний орган має вибір із багатьох правомірних, абсолютно легальних рішень. Тим самим надані права на розсуд відкривають перед органом влади можливість гнучко, реалістично та цілеспрямовано реагувати на розвиток подій, залишаючись пов'язаним при цьому нормою права. Виконуючи вказану функцію, орган виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов'язаний:
- дотримуватися встановлених законом меж розсуду ("діапазон розсуду");
- використовувати право розсуду відповідно до мети повноважень.
У даному аспекті автор пропонує сформулювати додатковий принцип до уже визначених проектом Адміністративно-процедурного кодексу, а саме: право адміністративного органу на власний розсуд у межах законності. Подібний принцип можна інтерпретувати із Закону про адміністративні процедури кантону Базель-Ланд (Швейцарія) [2], даному питанню приділяють також увагу Старилов Ю.Н., Ткач Г.Й.
Наступне концептуальне питання, яке потребує дослідження стосується принципу рівності, який передбачає, що всі учасники адміністративної процедури рівні перед законом. Подібне формулювання несе в собі колосальне змістовне навантаження, адже урівнює у правових можливостях адміністративний орган та особу, які є учасниками адміністративної процедури та йде у розріз із загальним уявленням про адміністрування, з основною якісною характеристикою у вигляді підпорядкування.
Таке визначення принципу рівності дозволяє говорити про перебудову органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із інституту управління, в інститут надання адміністративних послуг, що є першочерговим завданням реформаційних процесів в управлінській системі.
Досить влучно щодо даного питання зауважив професор О. Люхтергандт, законодавче регулювання адміністративної процедури дозволяє зменшити стратегічно слабке становище людини перед органами влади, або, інакше кажучи, - завдяки правовому зв'язуванню та покладенню на публічну адміністрацію обов'язків перед громадянином вдається врівноважити сторони та компенсувати відносну слабкість особи у відносинах з державою. Таким чином, відносини між особою із державою, які традиційно мали характер підпорядкування (субординації), завдяки адміністаривно-процедурному регулюванню набувають нового характеру і майже наближаються до стану рівності (координації) [3].
Наступною дискусійною категорією є формулювання принципу публічності, внутрішнє наповнення якого, тобто зміст, суперечить загальноприйнятому розумінню терміна "публічність".
Відповідно до проекту Адміністративно-процедурного кодексу, принцип публічності означає, що адміністративний орган діє від імені держави або територіальної громади, і при вирішені справи повинен зважати на публічні інтереси та інтереси осіб, прав і законних інтересів яких стосується адміністративний акт.
У західних наукових доктринах подібним змістом наділяється принцип офіційності, що, на думку автора, є цілком виправданим і дозволяє правильно інтерпретувати внутрішній зміст, базуючись на зовнішніх атрибутах, тобто офіційність тлумачити як діяльність від імені держави, а публічність - як відкритість діяльності державних органів.
У зв'язку з цим необхідно зауважити на етимологію слова "публічність", яке в перекладі з грецької мови означає - "громадськість" [4], тобто зміст самого слова йде у розріз з його законодавчим тлумаченням. Така суперечність є неприпустимою для правової науки, адже порушує засадні принципи творення
Loading...

 
 

Цікаве