WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правовий режим розвитку й детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг - Реферат

Адміністративно-правовий режим розвитку й детінізації відносин у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг - Реферат

сфері.
Комплексний адміністративно-правовий режим управління і контролю необхідно спрямувати на формування корпоративного управління, громадського режиму управління і контролю, створення з боку держави належних економіко-правових та організаційних передумов, які б робили невигідним функціонування суб'єктів господарювання у ЖКС поза легальною економічною діяльністю, сприяли б на цій основі детінізації відносин, подоланню кризового стану й динамічному розвиткужитлово-комунальних відносин.
У сучасній вітчизняній адміністративно-правовій літературі висувається ідея "вирішального призначення адміністративного права… в регулюванні численних і різноманітних взаємостосунків між публічно-владними органами і приватними особами щодо забезпечення необхідних умов для ефективної реалізації, а в разі необхідності і захисту належних приватним особам прав, свобод і законних інтересів". При цьому, на думку відомого вітчизняного вченого В.Б. Авер'янова, у зазначених публічно-правових "відносинах повинен втілюватись новий, якісно відмінний від колишнього, адміністративно-правовий режим регулювання відносин між державою (її органами та посадовими особами) і громадянами. Новою якістю такого режиму, зазначає автор, є те, що "громадянин ніби стає "рівноцінним" учасником стосунків з державою" [6, с. 148].
Зазначене положення є одним із основних завдань Концепції адміністративної реформи в Україні, яке, в свою чергу, "потребує якісно нового погляду на сутність та функціональну орієнтацію виконавчої влади" [7, с. 25]. При цьому засобами забезпечення адміністративної реформи є перш за все комплексність "головних складових адміністративних перетворень… окремих сфер державного управління" [7].
У вітчизняній та російській науковій юридичній літературі з адміністративного права розповсюджена думка про те, що застосовуваність адміністративно-правових режимів досить обмежена і їм приділяється недостатньо уваги. Як правило, вони розглядаються в контексті "правового регулювання заходів, направлених на подолання ситуацій надзвичайного характеру" [8; 9], а також розглядають їх генезис через призму понять "суспільна безпека", "національна безпека" [10]. Для визначення поняття "адміністративно-правові режими" автори використовують загальнонауковий метод індукції (від одиничного до загального), тим самим визначаючи окремі терміно-поняття, які, відповідно вибудовують загальне - "адміністративно-правовий режим" [8; 10].
Аналіз юридичної літератури свідчить про те, що єдиної думки науковців щодо поняття "адміністративно-правових режимів" у науці адміністративного права немає.
Так, В.Б. Рушайло визначає поняття, що "правовий режим" - "заснована на єдиних правових принципах та встановлена законодавством система правового впливу, яка використовує специфічні юридичні форми і методи впливу на суспільні відносини" [10, с. 16].
За визначенням професора М.Н. Марченко "режим" (від латинського - "управління") означає сукупність заходів, норм, засобів для досягнення будь-якої мети" [11, с. 504]. Тому він розглядає будь-який правовий режим як специфічний вид правового регулювання, який знаходить свій вираз у своєрідному комплексі правових стимулів і правових обмежень.
На думку С.С. Алексєєва "каждый правовой режим есть все же именно "режим", и его понятие несет в себе основные смысловые оттенки этого слова, в том числе и то, что правовой режим выражает степень жестокости юридического регулирования, наличие известных ограничений и льгот, допустимый уровень активности субъектов, пределы их правовой самостоятельности" [12, с. 186].
Петров С. розглядає поняття "адміністративний режим" як "правлінський порядок (режим)", під яким розуміється "стан функціонуючої управлінської структури, направленої на досягнення визначених та взаємопов'язаних цілей". У більшості відносин, на думку автора, узгодження та упорядкування діяльності щодо досягнення множини взаємопов'язаних цілей повинні бути також визнаними із завданням управлінських режимів" [8].
У підручнику під терміном "адміністративно-правовий режим" розуміється "визначене об'єднання адміністративно-правових способів регулювання, яке проявляється у централізованому порядку, імперативному методі правового впливу та юридичній нерівності суб'єктів правовідносин" [9, с. 276].
Отже, однією із основних ознак "управлінських режимів" є їх функціональність. Функціональні управлінські режими закріплюють "його (порядку) основоположні ознаки, включаючи як окремі функції, так і їх взаємозв'язки в управлінському циклі (циклах). Такого типу функціональні управлінські режими можуть охоплювати окремі ознаки суб'єкта управління, його об'єкта, а також, протікаючи в системі управління, складні інформаційні потоки, включаючи документообіг або систему діловодства" [8].
Поряд з функціональністю однією із найважливіших ознак таких режимів, на нашу думку, є їх системність у використанні правових засобів, що в кінцевому випадку дозволяє об'єднати та диференціювати адміністративно-правові засоби залежно від характеру регульованих суспільних відносин, мети, завдань, поєднати їх з економічними, інформаційними заходами [10, с. 5]. Правовий режим, зазначає В.Б. Рушайло, "можна розглядати як певний "укрупнений блок" у загальному арсеналі правового інструментарію, що з'єднує у єдину конструкцію визначений комплекс правових засобів" [10, с. 16].
Тобто, застосовуючи адміністративно-правовий режим, держава здійснює вплив на суб'єктів господарювання, використовуючи при цьому нормотворчу, а також правозастосовну діяльність компетентних державних органів з метою забезпечення та охорони публічних і приватних інтересів суб'єктів господарювання та інших суб'єктів ринку. Щодо житлово-комунальної сфери, то формуючи адміністративно-правовий режим у ній держава має чітко, на класифікаційному рівні, визначити об'єкти, суб'єкти та правові механізми і процедури правового регулювання у сфері виробництва та реалізації житлово-комунальних послуг. Тобто систему управлінських, організаційних, правових, економічних, технічних, технологічних та інших заходів, які були б спрямовані на удосконалення системи державного управління у ЖКС; створення сприятливих економічних передумов для розвитку і детінізації відносин. Вдосконалення організаційної та функціональної інфраструктури суб'єктів управління і контролю за здійсненням фінансово-господарських операцій суб'єктів господарювання у сфері виробництва та реалізації ЖКП, а також оптимізації діяльності державних органів та органів громадського
Loading...

 
 

Цікаве