WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна процедура, її значення та місце в адміністративно-процесуальній діяльності - Реферат

Адміністративна процедура, її значення та місце в адміністративно-процесуальній діяльності - Реферат

розгляду та вирішення справ у адміністративних судах, який характерний, виключно, для юрисдикційного процесу. Принцип ефективності адміністративної процедури, що означає використання найпростіших і найефективніших засобів для розгляду та вирішення справи [4, с. 91], у такому розумінні характерний для позитивного процесу, адже суд перевіряє справу на відповідність законності, а не вирішує її, тобто він не може підмінити адміністративний орган.
Рішення адміністративного органу може бути оскаржене як до суду, так і до вищого у порядку підлеглості адміністративного органу відносно того, який прийняв адміністративний акт. Судове рішення оскаржується лише до апеляційної або касаційної судової інстанції.
Склад учасників юрисдикційного процесу у багатьох випадках, що зазначалося у пункті 1, передбачає наявність такого суб'єкта відносин, як суд. Для позитивного процесу такий атрибут не характерний;
4) розуміння "процесу" в класичних галузях права, тобто в кримінальному та цивільному процесі, характеризується такими ознаками, як наявність спору між сторонами та вирішення його судом. Широке визначення адміністративного процесу суперечить такому розумінню, що є неприпустимим, зважаючи на системність та узгодженість правової науки, а також однозначність розуміння загальних понять;
5) справи адміністративно-процедурної діяльності мають безспірний характер, тобто у них відсутній спір, проте у адміністративно-юрисдикційному процесі така ознака існує;
6) при вирішенні справ адміністративної юрисдикції можливий результат, що полягає у застосуванні заходів примусу, тобто винні притягуються до адміністративної відповідальності, на яких накладаються відповідні стягнення. Дана ситуація не характерна для позитивного процесу, через які вирішуються інші цілі управлінської діяльності;
7) правова оцінка поведінки учасників управлінських відносин є обов'язковою у адміністративно-юрисдикційній діяльності, щодо адміністративно-процедурних проваджень - вона може і не здійснюватись, якщо цього не вимагає порядок виконання процедури, наприклад, підготовка управлінських рішень.
Слід зазначити і те, що деякі науковці співвідносять поняття "процес" і "процедура" як рід і вид, тобто наділяють їх родо-видовими ознаками та родо-видовою субординацією. На думку автора, така позиція загального і особливого є невиправданою, виходячи із закону логіки оберненого співвідношення, а саме: ознаки виду включаються до більш широкого поняття роду і повністю ним покриваються, ідучи у зворотному напрямі, від роду до виду, відповідно зазначеному закону, зміст роду відображається у змісті кожного виду, виділених за одним критерієм.
Цікавою щодо розмежування адміністративно-процедурної та адміністративно-юрисдикційної діяльності є, також, думка О. Кузьменко, який вважає, що "у процедурі відсутня головна детермінанта процесу - подовженість у часовому вимірі, тобто процес наділяється такими ознаками, як динаміка, безперервний рух, що виражається в послідовних переходах від одного до іншого стану, а процедура визначається як дискретність такого руху".
Існують інші аргументи для розгляду адміністративного процесу у вузькому розумінні. На думку П.Г. Перепелюка, необхідно користуватися категоріями "управлінський адміністративний процес", або "адміністративний процес" як еквівалент "управлінському процесу", і "адміністративне судочинство" [5, с. 39]. Основним обґрунтуванням даного твердження є розуміння того, що розгляд адміністративної справи набуває процесуальної форми лише тоді, коли він не зводиться тільки до стадії вирішення справи, а охоплює також дії щодо контролю за збиранням доказового матеріалу в справі, формування юридичних позицій сторін та інше [5, с. 40-44].
Зважаючи на вищевикладене, доцільно виділити, як вказує Ю.М. Козлов, два варіанти адміністративно-процесуальної діяльності - адміністративно-процедурну та адміністративно-юрисдикційну [6, с. 305], іншими словами, розкриття адміністративного процесу у вузькому значенні - відповідає сучасному стану адміністративної науки та європейським тенденціям розвитку. Для прикладу, у Німеччині зміст поняття "адміністративний процес" включає лише судове провадження, тобто порядок вирішення адміністративно-правових спорів у суді, а поняття "адміністративна процедура" охоплює діяльність органів виконавчої влади щодо розгляду і розв'язання індивідуальних справ [7, ст. 198].
Отже, співвідношення понять "адміністративний процес" та "адміністративна процедура", у їх формулюванні як єдино-цілої категорії, не відповідає сучасній трактовці і розумінню адміністративної діяльності, зміст якої диференціює дані інститути у різні "області" адміністративної-правової оцінки.
Разом з тим, слід зауважити, що не всі адміністративно-процедурні провадження, які належать до позитивного процесу, мають характерні риси, пов'язані з вирішенням індивідуальних справ, наприклад, в установчому провадженні та провадженні з діловодства подібна детермінанта відсутня, тому поєднувати їх у формулюванні єдиного поняття неправильно. За таких обставин більш доцільно визначати подібні провадження як "управлінські процедури", що внесе чіткість і ясність у теорію і практику адміністративної діяльності.
Крім того, однозначне формулювання змісту "адміністративної процедури" як для адміністративно-правової науки, так і для діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відіграє особливе значення, про що зазначає Авер'янов В.Б.: "адміністративні процедури здатні істотно сприяти підвищенню ефективності управлінської діяльності, чіткому виконанню функцій і повноважень органів і посадових осіб. Але основне - ці процедури повинні забезпечити необхідну послідовність у реалізації громадянами своїх прав і свобод і стати дієвою перешкодою для суб'єктивізму й свавілля службовців органів виконавчої влади" [8].
Таким чином, правова регламентація управлінської діяльності в аспекті адміністративної процедури гарантує чіткість і ясність правозастосування та вносить атрибут впорядкованості, що в кінцевому результаті позитивно впливатиме на реалізацію конституційних положень щодо прав та свобод людини і громадянина.
Підсумовуючи вищевикладене, можемо зробити висновок, що поняття адміністративної процедури або ж адміністративно-процедурне провадження посідає цілком обґрунтоване самостійне місце в адміністративно-процесуальній діяльності і його не слід ототожнювати з категорією адміністративний процес, атакож дане поняття, відіграє особливу роль для злагодженої роботи виконавчої вертикалі влади.
Література:
1. Наукові засади реформування державної служби в Україні: Наукова доповідь / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К., 2000.
2. Авер'янов В.Б. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний підхід для теоретичної дискусії // Право України. - 2003. -№ 5. - С. 117.
3. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес. - Київ: Літера ЛТД , 2002.
4. Проект адміністративно-процедурного кодексу України / Тимощук В.П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. - К., 2003.
5. Перепелюк В.П. Адміністративний процес. - Чернівці: Рута, 2001.
6. Козлов Ю.М. Административное право. - Москва, 2001.
7. Авер'янов В.Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики. - 2002.
8. Авер'янов В.Б. Проблеми демократизації державного управління в контексті адміністративної реформи в Україні // Часопис Київського університету права. - 2002. - № 2. - Ст. 6.
Loading...

 
 

Цікаве