WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України - Реферат

Адміністративна відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України - Реферат

державного кордону України.
Разом з тим при незаконному перетинанні державного кордону України при виїзді особи з території України на територію суміжної держави виникає питання про її притягнення до відповідальності, оскільки вона вже перебуває за межами України. Вимагати її видачі українська сторона не може, оскільки вона не вчинила злочину, передбаченого Кримінальним кодексом.
Водночас не може бути спроби, тобто незакінченого перетинання державного кордону, при в'їзді в Україну, оскільки в цьому випадку особа ще не перетинає державний кордон, а отже, не робить правопорушення на території України.
Із змісту статті 16 КУпАП, "Відповідальність іноземців і осіб без громадянства" - "Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України", витікає, що адміністративна відповідальність передбачена за адміністративні правопорушення, які вчиняються на території України.
У зв'язку з викладеним вище, на нашу думку, необхідно викласти зміст ч. 1 статті 2041 КУпАП у такій редакції:
"Перетинання державного кордону України при в'їзді будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади або спроба такого перетинання при виїзді з України -...".
Суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2041, є громадяни України, іноземці і особи без громадянства, які досягли шістнадцятирічного віку, незаконно перетнули державний кордон України. Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий намір, тобто виражається в навмисній формі провини. Особа усвідомить, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
Дія даної статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з метою отримання притулку або набуття статусу біженця, якщо вони у встановлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади щодо надання їм притулку чи статусу біженця.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про біженців", особи, які мають намір набути статусу біженця і перетнули державний кордон України у порядку, встановленому законодавством України, повинні протягом п'яти робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця.
Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні протягом трьох робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Державної прикордонної служби України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Державної прикордонної служби України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України. Якщо у таких осіб відсутні документи, які посвідчують особу, або такі документи є підробленими чи фальшивими, вони мають повідомити про цю обставину у заяві про надання статусу біженця, а також викласти причини зазначених ситуацій. Такі особи повинні бути направлені посадовими особами Державної прикордонної служби України до органу міграційної служби.
Якщо державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена з сім'єю, і заявляє про намір набути статусу біженця, або про це повідомили інші особи, які не є законними представниками неповнолітньої особи, посадові особи Державної прикордонної служби України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної служби та орган опіки і піклування [4].
Із змісту ст. 149 КК України "Торгівля людьми або іншою незаконною угодою по передачі людини" витікає, що особами, які стали жертвами злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, слід вважати осіб, щодо яких планується або здійснено їхній продаж або інша передача іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, залучення в злочинну діяльність, втягування в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) з комерційною діяльністю, використання в збройних конфліктах, експлуатації його праці [5].
Разом з тим згідно з ст. 9 Закону України "Про державний кордон України" не є порушенням правил перетинання державного кордону України вимушене перетинання державного кордону особами, транспортними засобами на суші, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальне море та внутрішні води України, вимушений вліт повітряних суден та інших літальних апаратів, вчинені в стані крайньої необхідності, а також за інших вимушених обставин.
Очевидно, що особи, які зробили вимушене незаконне перетинання кордону, не повинні підпадати під дію статті 2041 КУпАП через відсутність у їхніх діях одного з головних ознак складу правопорушення - провини.
Таким чином, у ч. 3 ст. ст. 2041 КУпАП законодавець невиправдано звужує перелік випадків, які не підпадають під дію даної статті, не включивши в нього випадки вимушеного переміщення через кордон будь-яких осіб, як громадян України так і негромадян. До таких випадків можна віднести вимушене переміщення через кордон:
- жертв злочинів проти особистості з метою приховання від правоохоронних органів суміжних країн;
- заручників;
- жертв злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми;
- дітей, які вивозять для всиновлення (удочеріння) не в комерційних цілях та ін.
У зв'язку із цим пропонуємо ч. 3 ст. 2041 КУпАП викласти в наступній редакції:
"Чинність цієї статті не поширюється на випадки вимушеного переміщення осіб через державний кордон України, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з метою отримання притулку або набуття статусу біженця, якщо вони у встановлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади щодо надання їм притулку чи статусу біженця."
Література:
1. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. - Издание четвертое - Харьков: ООО "Одиссей", 2003
2. Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991 № 1777-ХІІ// Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 2 (із змінами і доповненнями).
3. Про правовий статус іноземців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 23. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1807-III від 08.06.2000 // ВВР. - 2000. - № 38; № 2247-III від 18.01.2001; ВВР. - 2001. - № 13.
4. Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 року // Голос України. - 2001. - 31 липня.
5. Кримінальнийкодекс України: Науково-практичний коментар / Баулін Ю.В., Борисов В.І., Гаврик С.Б. та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - К., 2003.
Loading...

 
 

Цікаве