WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історія та географія юридичної компаративістики: наукознавчі підходи - Реферат

Історія та географія юридичної компаративістики: наукознавчі підходи - Реферат

на культурній і національній своєрідності, досягнутому інформаційному, правовому, економічному, політичному й інших рівнях розвитку країни або певних регіонів. "З погляду науки як загального духовного феномена, наука в соціальному плані не може бути ні регіональною, ні національною, оскільки пізнавальні закони носять всеохоплюючий характер. Однак при розгляді науки як соціального утворення й інституту культури, правомірний і необхідний аналіз тих її формоутворень, які пов'язані з національно-державними й етнокультурними характеристиками суспільства" [6].
Даний аспект розгляду являє собою "просторовий зріз" буття юридичної компаративістики або, іншими словами, - географію юридичної компаративістики як розташування її складових на карті світу з урахуванням їх якісних і кількісних характеристик. Значення в цьому випадку здобувають форми наукової комунікації і їхня інтенсивність між просторово розділеними або поєднаними науковими співтовариствами регіонального й національного масштабу.
Компаративне сприйняття науки в цьому випадку займає "помірну" позицію між радикальними універсалізмом і залежністю національної науки від своєрідності країни, підкреслює її мінливість від країни до країни, від культури до культури й діалогічність становлення "світової" науки. До основних факторів, що "підривають" абсолютизацію універсалізму науки й розкривають її "націоналізацію", відносять: інфраструктуру науки, що в останні роки істотно впливає на інтенсивність її розвитку, а стан першої залежний від стану розвитку країни; національні пріоритети щодо вибору парадигм і напрямків наукових досліджень, формування структури наукових спеціальностей, професійної підготовки дослідників; характер наукових комунікацій (формальних інеформальних, легальних і неявних тощо), у яких проявляється на надособистісному й особистісному рівнях національна "ментальність", національний "дух"; конфесіональну належність народів; історичні особливості розвитку країни, а відповідно й історію національної науки; такі країнознавчі параметри, як географічне положення, державно-територіальний устрій, державний режим, розвиненість громадянського суспільства, розселення населення по території, ступінь урбанізації, наявність соціокультурних й економічних центрів та ін.
Співвідношення й "питома вага" цих факторів своєрідні для кожної країни, що також обумовлює особливості історії, сучасного стану національної науки. Ці ж фактори дозволяють досліджувати й загальне серед національних наук, а введення показника інтегрованості у світову науку - загальне й особливе в співвідношенні світової й різних національних наук.
Регіоналізація науки - це один з нових напрямів її вивчення, що багато в чому ґрунтується на положеннях регіоналістики - географічної науки, теоретичні схеми й методологічні підходи якої останнім часом стали використовуватися багатьма науками. Регіонознавча проблематика наукознавства включає розмаїтість форм територіального поширення компонентів науки й власне наук - від регіонального об'єднання національних наук до організації науки в межах краю, як регіону місцевого значення. Регіональність науки фіксує безперервність її територіальних параметрів, зв'язок зі станом інших сфер життя даного регіону, що дозволяє здійснювати дослідження науки як напрям при комплексному аналізі регіонів, їхньому зіставленню за принципом "сімейної подібності" і "сімейного розходження", що з погляду компаративізму є одним з оптимальних варіантів.
Таким чином, викладені положення можуть служити методологічними орієнтирами дослідження національної юридичної компаративістики на основі побудови моделі національної науки, тобто інваріантної теоретичної схеми дослідження диференціації й інтеграції юридичної компаративістики в її географічному (просторовому) зрізі, що враховує як її регіоналізацію усередині країни, так і зовні, її інтегрованість у світовий й регіональні наукові простори.
Юридична компаративістика, з огляду на зазначене, може бути представлена у вигляді різноманітних форм її існування як: наукова дисципліна, наукова спеціальність, передній край, інститут науки, інфраструктура, наукова діяльність, національна й регіональна наука тощо, що потребує подальших досліджень
Література:
1. Рачков П.А. Науковедение. - М., 1974; Малкей М. Наука и социология знания. - М., 1983; Налимов В.В., Мульченко З.М. Наукометрия. - М., - 1969; Науковедение и история культуры. - Ростов, 1973; Философия и социология науки и техники. - М., 1978; Франк Ф. Философия науки. - М., 1960.
2. Бойцова Л.В., Бойцова В.В. Будущее сравнительного права: возможности двадцать первого века // Юридический мир. - 2002. - № 4. - С. 17-25; .Бехруз Хашматулла. Вступ до порівняльного правознавства: Навчальний посібник. - Одеса: Юридична література, 2002; Дмитрієв А.И., Шепель А.О. Порівняльне правознавство: Навчальний посібник / Відп. редактор В.Н. Денисов. - К.: Юстиніан, 2003; Порівняльне правознавство: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / Ткаченко В.Д., Погребняк С.П., Лук'янов Д.В.; За ред. В.Д. Ткаченка. - Х.: Право, 2003; Лисенко О.М. Порівняльне правознавство як наука та його місце в системі юридичних наук: Автореф. дис. канд-та юрид. наук: 12.00.01/ Київ. нац. ун-т ім.. Шевченко. - К., 2001; Бигич О.Л. Порівняльне правознавство: природа та методологічне значення: Автореф. канд-та юрид. наук/ 12.00.01/ Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2002.
3. Огурцов А.П. Дисциплинарная структура науки: ее генезис и обоснование. - М.: Наука, 1988. - С. 203.
4. Позитивизм и наука: Критический очерк. - М., 1975; Неопозитивизм и проблемы эмпирического обоснования науки. - М., 1966; Никифоров А.А. Философия науки: история и методология: Учебное пособие. - М.: Дом интеллектуальной книги, 1998.
5. Уитли Р. Когнитивная и социальная институциализация научных специальностей и областей исследования // Научная деятельность: структура и институты. - М., 1980. - С. 218-257.
6. Розин М.Д. Научный комплекс Северного Кавказа. - Ростов-на-Дону.: Изд-во СКНЦ ВШ, 2000. - С. 4.
Loading...

 
 

Цікаве