WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Інформаційна культура в управлінській діяльності - Реферат

Інформаційна культура в управлінській діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Інформаційна культура в управлінській діяльності
Кінець ХХ століття і початок ХХІ стали початком Ери інформатизації. Відбувається формування нового типу суспільного устрою - інформаційного суспільства. Інформація у наш час означає все. Інформація та поінформованість, в першу чергу, для управлінця - це ключ до перемоги.
Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій дозволив створити безпрецедентні засоби передачі інформації, які спричиняють докорінні зміни в усіх сферах людської діяльності. Такий бурхливий розвиток інформатизації суспільства одержав назву інформаційної революції, яка, без сумніву, сприяючи прогресивному розвитку суспільства, породила значну кількість проблем [1], обумовлених ключовою роллю інформації в житті суспільства. У сучасних умовах саме інформація є стратегічним ресурсом, який визначає рівень розвитку держави.
Відбувається зміна способів виробництва, світогляду людей, міждержавних відносин. Інформаційні технології, що з кожним днем набувають все ширшого застосування, кардинально змінюють повсякденне життя людей. Усвідомлення природи цих змін - необхідна передумова для розв'язання практично будь-якого прикладного завдання.
Держава набуває в інформаційному суспільстві нових рис, нового значення [2]. Саме тому державні службовці, менеджери, керівники різних ланок повинні усвідомити цінність інформації як товару, як необхідної складової управлінської діяльності, як основного елемента аналізу та прогнозування. Саме інформація виходить на основні позиції у формуванні перспективного розвитку в будь-якій сфері діяльності.
Основним завданням даної статті є висвітлення необхідності підготовки спеціалістів-управлінців до роботи в нових умовах - в умовах розвиненого інформаційного суспільства та потреби правового забезпечення розвитку інформаційних відносин на сучасному етапі в державних органах, при цьому формуючи основи інформаційної культури.
Цілий ряд учених підтримує ідею необхідності впровадження інформаційних технологій в управлінні: "основними заходами підвищення ефективності діяльності органів управління соціальними системами в цілому є наступне вдосконалення їх організації, починаючи з низових ланок: перебудова методів і методик планування і контролю за діяльністю органів і підрозділів, запровадження нових інформаційних технологічних процесів підтримки та прийняття управлінських рішень "[3].
Серед вітчизняних досліджень проблеми інформатизації управлінської діяльності слід відзначити праці Р.А. Калюжного, М.Я. Швеця, В.С.Цимбалюка, В.Д. Гавловського, В.М. Брижка, І.О. Здеби, В.А. Саницького, В.М. Глушкова, а також зарубіжних учених О.А Гаврилова, Н.С. Польового, Г.Г. Абрамкіна, В.С. Кудрявцева та Ю. Хаяші, якими, фактично, було сформульовано поняття "інформаційне суспільство" [4].
Розвиток комп'ютерних технологій дозволяє автоматизувати багато процесів щодо накопичення, аналізу, розподілу пошуку інформації, підвищуючи тим самим ефективність управлінської діяльності. Аналізуючи ситуацію, яка склалася на сьогодні у державних органах, необхідно зазначити існування великої кількості інформаційних систем. Саме існування цих розрізнених інформаційних систем не дозволяє стверджувати про існування інтегрованої бази даних, що змогла б забезпечити нормальний режим роботи всіх органів держави. Адже наявність великої кількості автоматизованих інформаційних систем, які не взаємопов'язані між собою, не тільки не допомагає у роботі, а інколи навіть шкодить - не дозволяє правильно оцінити ситуацію і прийняти відповідне управлінське рішення. Управлінці повинні вміти правильно накопичувати і користуватися необхідною інформацією. Досягнення високої ефективності роботи неможливе без створення автоматизованих інтегрованих між собою інформаційних систем.
Головним "енергоносієм" у системі державного управління є інформація. Повнота, якість, своєчасність і достовірність інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях управління, визначають їх правильність, ефективність і дієвість. Оперативність передачі, форма надання та захищеність інформації за категоріями доступу визначають стійкість функціонування системи управління, функціональну достатність її організаційної структури і надійність взаємозв'язків різних рівнів управління між собою та з суспільством, обслуговування якого і повинно бути основною метою державного управління.
При забезпеченні інформатизації та комп'ютеризації різними відомствами використовуються різні програми, до інформаційних програм висуваються різні вимоги, і це не дозволяє їм інтегруватися одна з одною. Дуже часто інформація збирається та накопичується, дублюючись різними органами (наприклад, при державній реєстрації суб'єкта господарювання, далі при реєстрації платника податків у ДПС, у Пенсійному фонді, у Фонді соціального страхування і тощо). Об'єднання інформаційних систем в одну державну дало б можливість підвищити рівень державного управління та оперативної взаємодії органів державної влади між собою та з органами місцевого самоврядування, зекономити не тільки час як державних службовців, так і суб'єктів господарювання, але й підсилити контроль, підвищити ефективність відбору необхідної інформації, її аналіз і прийняття відповідного управлінського рішення.
Таким чином, використання єдиної інформаційної системи при прийнятті рішення державним службовцем, дозволить уникнути ризику неправомірності дій, повтору управлінського рішення, дублювання заходів попередження та ін. Усе це впливає, в кінцевому рахунку, на ефективність роботи державного апарату в цілому. Існування єдиної інформаційної системи державних органів управління можливе лише при відповідному правовому забезпеченні. Тобто необхідно прийняти законодавчий акт, в якому повинні бути передбачені не тільки органи, які будуть обслуговувати дану систему, а і кошти на її створення, підтримання та обслуговування. На нашу думку, організатором та головним адміністратором даної системи повинен стати Кабінет Міністрів України, а на місцях у регіонах - органи виконавчої влади. Крім того, в цьому законодавчому акті необхідно передбачити обов'язковий мінімальний перелік інформації, яка буде загальнодоступною, інформації для службового користування та з обмеженим доступом у користуванні.
Говорячи про українське інформаційне законодавство, необхідно зазначити, що воно на сучасному етапі досить активно розвивається. Багато ще є невирішених питань, проте держава робить значні кроки в цьому напрямі. Національна програма інформатизації була одним із перших нормативних актів, який засвідчив намагання України на нормативному рівні закріпити вступ до інформаційного суспільства. Дана програма дала поштовх комп'ютеризації органів державної влади. Крім того, для запровадження на основі сучасних інформаційних технологій автоматизованої обробки, систематизації та аналізу інформації, що застосовуються для прийняття управлінських рішень, створення єдиної інформаційної системи державнихорганів, для постійного доступу до державних інформаційних систем було прийнято ряд нормативних актів, серед яких особливе місце займають Постанова Верховної Ради України "Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2000-2002 роки" та Указ Президента України "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади" [6, 7].
Зазвичай проблема доступу до інформації звучить так: "час - інформація", тобто коли на одержання інформації затрачено мінімум часу. У діяльності державного службовця, як і будь-якого іншого спеціаліста, важливе значення має спілкування з іншими спеціалістами, в тому числі й з інших міст, країн. Використання комп'ютерних мереж зв'язку, глобальної мережі Інтернет, внутрішніх корпоративних електронних мереж дозволяє у максимально можливому ритмі здійснювати управління процесами, контролювати їх виконання, регулювати напрям акценту виконання управлінського рішення у конкретний час.
Таким чином, інформаційне забезпечення діяльності управлінця має велике, якщо не визначне значення, і воно повинно бути зовсім іншим ніж "довга паперова тяганина", а також має відповідати
Loading...

 
 

Цікаве