WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Інструментальна кримінальна агресія та її попередження щодо злочинів проти основ національної безпеки держави - Реферат

Інструментальна кримінальна агресія та її попередження щодо злочинів проти основ національної безпеки держави - Реферат

справи". При підготовці до серії вибухів у Москві злочинна діяльність З. і його співучасників Б. і С. була припинена [11, с. 549].
Н. Кузнецова щодо цього слушно зазначає, що "найбільш небезпечною рисою сучасної злочинності є два взаємозалежних явища: криміналізація політики та політизація злочинності" [8, с. 185].
Як уже зазначалося, інструментальна кримінальна агресія є одним із видів кримінальної агресії особистості, як спеціальне й загальне.
На нашу думку, кримінальна агресія - це форма прояву десоціалізації особи на свідомому чи несвідомому рівні, виражена зовні вчиненням злочинних дій (діїчи бездіяльності) із метою збереження (підтримки) біологічного чи соціального (природженого чи придбаного) статусу. Інструментальна кримінальна агресія, таким чином, є тим засобом (інструментом), за допомогою якого десоціалізована особа намагається зберегти (підтримати) свій біологічний чи соціальний (природжений або придбаний) статус.
Основною відмінністю злочинів проти основ національної безпеки держави є характер і ступінь їх суспільної небезпечності. Інструментальна кримінальна агресія як один із видів кримінальної агресії знаходить свій прояв і в характері, і в ступені суспільної небезпечності, оскільки відображає сам процес реалізації й формування злочинного наміру у конкретного суб'єкта злочину.
Характер суспільної небезпечності як якісний показник визначає групу суспільних відносин, на які посягає злочин, зокрема: злочинах проти основ національної безпеки держави - це, по суті, сама держава в її основних функціях і обов'язках зі ствердження, гарантування, забезпечення прав і свобод людини, і в тому числі в її (людини) праві на життя, його недоторканність і безпечність. Інструментальна кримінальна агресія, як один з видів кримінальної агресії особистості, в цих злочинах виступає тим зовнішнім, символічним засобом, який посягає на існуючі суспільні відносини, при внутрішній неузгодженості (десоціалізації) потреб суб'єкта злочину.
Ступінь суспільної небезпечності, як відомо, залежить від форми вини, мотиву, цілі, способу вчинення дій, місця та обстановки. Інструментальна кримінальна агресія в злочинах проти основ національної безпеки втілює в собі ці складові ступеня суспільної небезпечності, через яку вони проявляються найбільш повно і змістовно (вибухи, зараження місцевості та людей, підпали та інше). Саме в цих злочинних діяннях конкретних осіб, які входять до складу будь-якої злочинної групи, втілюється й реалізується їх особистісний потяг руйнувати всіх і вся, щоб не зруйнувати себе, своє лицемірне самовиправдання, потреба захистити свій природжений або придбаний соціальний статус, загроза якому сприймається особою на свідомому чи несвідомому рівні, як загроза своєму біологічному життю, самому існуванню.
Інструментальна кримінальна агресія як один із видів кримінальної агресії особистості має свій зовнішній прояв і у злочинах проти основ національної безпеки держави завдяки: по-перше, її здатності бути безпосереднім зовнішнім, символічним засобом вчинення злочинів у їх об'єктивній стороні (вибухи, підпали, руйнування), і по-друге, завдяки її прояву через суб'єктивну (внутрішню) сторону складу злочину. Суб'єкт злочину застосовує до себе інструментальний підхід, тобто "суб'єкт - об'єктне" самовідношення до свого "Я". Використовує зовні, як інструмент потягу свого внутрішнього "Я" до руйнування для збереження своєї внутрішньої "рівноваги", своєї "цілісності".
Таким чином, інструментальна кримінальна агресія як один із видів кримінальної агресії особистості знаходить свій прояв у внутрішній структурі злочинів проти основ національної безпеки держави. У ній суб'єкт - це десоціалізована особа, інструментальна кримінальна агресія якої є формою прояву її десоціалізації. Інструментальна кримінальна агресія суб'єкта злочину відображає характер самовідношення до свого "Я". Об'єкт - держава та суспільство в їх основних функціях з гарантування прав і свобод своїх громадян, у тому числі і права на безпечне життя. Із суб'єктивного (внутрішнього) боку - засобом захисту свого біологічного або соціального (природженого чи придбаного) статусу, з об'єктивного - спосіб учинення злочину (підпали, вибухи, руйнування та інше) - символічним засобом реалізації потягу свого "Я" до руйнування.
Отже, вивчення проблеми кримінальної агресії особистості в усіх її видах є засобом підтримки пріоритетів національних інтересів України, а саме: гарантування конституційних прав і свобод людини й громадянина, зміцнення політичної й соціальної стабільності в суспільстві (ст. 6 Закону України "Про основи національної безпеки України"), захисту міжнародної безпеки в цілому.
Виходячи з вищенаведеного, на нашу думку, терористичний акт (ст. 258 КК України) повинен бути включений до розділу 1 "Злочини проти основ національної безпеки", оскільки він як суспільно-небезпечне діяння має дестабілізуючий характер на рівні всієї держави, яка тільки при своєму стабільному функціонуванні може бути надійним гарантом прав і свобод своїх громадян, у тому числі і в забезпеченні їм права на безпечне життя і загрожує своїм дестабілізуючим впливом міжнародній безпеці в цілому (глобальній, регіональній, колективній).
Література:
1. Общая теория национальной безопасности: Учебник / Под общ. ред. А.А. Прохожева. - М.: Изд-во "РАГС", 2002. - 320 с.
2. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19. 06. 2003. № 964 - IV. http: // zakon. rada. gov.ua / cgibin / 1a ws / main.cgi.
3. Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей ООН на 29 сессии 17.09-18.12.74. - Т. 1. - Нью-Йорк: ООН, 1975. - 211 с.
4. Lorenz K. On Aggression. - L., 1967.
5. Румянцева Т.Г. Агрессия: проблемы и поиски в западной философии и науке. - Минск: Университетское, 1991. - 148 с.
6. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - Спб.: Питер, 1997. - 336 с.
7. Хекхаузен Хайнц Мотивация и деятельность: В 2-х т. - Т. 1. - М.: Педагогика, 1986. - 406 с.
8. Кивалов С.В., Дремин В.Н. Социально-правовые аспекты терроризма. - Одесса: Феникс, 2003. - 232 с.
9. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. - М.: МГУ, 1984. - 200 с.
10. Антонян Ю.М. Жестокость в нашей жизни. - М., ИНФРА-М, 1995. - 318 с.
11. Долгова А.И. Криминология. - М.: Норма-ИНФРА М., 1999. - 784 с.
12. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М.: Политиздат, 1992. - 544 с.
13. Фромм Э. Бегство от свободы. - Минск: Попурри, 1998. - 672 с.
14. Почепцов Г. Национальная безопасность стран переходного периода. - К.: Випол, 1996. - 136 с.
15. Симонов П. Междисциплинарная концепция человека. - М.: Знание, 1989. - 63 с.
16. Бандура А. Теория социального научения. - СПб.: Евразия, 2000. - 318 с.
Loading...

 
 

Цікаве