WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судове рішення в господарському суді першої інстанції - Реферат

Судове рішення в господарському суді першої інстанції - Реферат


Реферат на тему
Судове рішення в господарському суді першої інстанції
Підсумком судового вирішення будь-якого господарського спору є судове рішення - владний акт, що пов'язує правову норму з конкретним юридичним фактом і поширює дію норми на даний факт, установлює права й обов'язки конкретних суб'єктів права. Як акт застосування норм права, судове рішення ухвалюється ім'ям України і являє собою категоричне й обов'язкове до виконання веління, у якому реалізуються авторитет і сила судової влади [].
У залежності від підстав суд виносить рішення, ухвали і постанови.
Рішення приймається господарським судом при вирішенні спору по суті, тобто при повному чи частковому задоволенні позову або при відмові в позові. В інших випадках господарський суд виносить ухвали, а по справах про банкрутство - постанови про визнання боржника банкрутом. Постанови також виносяться апеляційною і касаційною інстанціями за підсумками перегляду винесених судом попередніх інстанцій рішень, ухвал і постанов [].
Судове рішення в господарському суді першої інстанції приймається в засіданні за результатами вивчення всіх обставин справи і відповідно до норм матеріального і процесуального права.
Прийняте рішення викладається в письмовій формі, підписується всіма суддями, що брали участь у засіданні, і оголошується суддею (головуючим) у судовому засіданні по закінченні розгляду справи. При колегіальному розгляді суддя, не згодний з рішенням, також його підписує, однак має право викласти в письмовій формі свою особливу думку, що приєднується до справи, але не оголошується (статті 4 і 82 ГПК).
При згоді сторін суддя може оголосити тільки вступну і резолютивну частини рішення, про що робиться відмітка в протоколі судового засідання (ч. 2 ст. 85 ГПК).
Рішення господарського суду набуває законної сили по закінченні 10-денного терміну з дня його прийняття, а у випадку, якщо в судовому засіданні були оголошені тільки вступна і резолютивна частини рішення, воно набирає сили по закінченні 10-денного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 4 ГПК України.
У випадку подачі апеляційної скарги чи внесення прокурором апеляційного протесту рішення, якщо воно не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією [].
Зміст і структура судового рішення повинні відповідати вимогам ст. 84 ГПК України. Судове рішення складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата ухвалення рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора й інших осіб, що приймали участь у засіданні, посади цих осіб. Якщо справа розглядається у виїзному засіданні на підприємстві, в установі, організації, це також зазначається у вступній частині рішення [].
Описова частина повинна містити короткий виклад вимог позивача, короткий виклад відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін і їхніх представників, інших учасників господарського процесу, опис дій виконаних арбітражним судом (огляд і дослідження доказів, ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їхнього перебування).
При наявності в справі третіх осіб у вступній і описовій частинах рішення у відповідності зі статтями 26 і 27 ГПК України точно визначається їхній правовий статус: із самостійними вимогами щодо предмета спору чи без таких. У залежності від цього формулюються мотивувальна і резолютивна частини.
У мотивувальній частині вказуються: обставини справи, установлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийняте рішення; зміст письмової згоди сторін, якщо вона досягнута; доводи, на підставі яких господарський суд відхилив клопотання, докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору чи угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався приймаючи рішення, а також обґрунтування надання чи відмови в наданні чи відстрочки розстрочки виконання рішення [].
Резолютивна частина повинна містити висновок про задоволення чи про відмову в позові цілком чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок суду не може залежати від настання чи ненастання яких-небудь обставин (умовне рішення).
Резолютивна частина рішення не повинна викладатися альтернативно (наприклад стягнути з відповідача визначену суму чи, у випадку відсутності коштів на його рахунку, звернути стягнення на належне йому майно). Коли такі альтернативні вимоги містяться в позовній заяві, господарський суд визначає предмет позову і вирішує спір в залежності від характеру зобов'язань відповідача [].
При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:
- найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум чи яка зобов'язана виконати відповідні дії;
- термін виконання цих дій, а також термін сплати грошових сум при відстрочці чи розстрочці виконання рішення;
- розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, неустойки (штрафу, пені) і збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 ч. 2 ст. 83 ГПК);
- найменування і номер рахунка, з якого підлягають стягненню грошові суми;
- найменування майна, що підлягає передачі, вартість цього майна, місце його перебування;
- найменування, номер і дата виконавчого чи іншого документа про стягнення коштів у беззаперечному порядку (у спорі про визнання цього документа, не підлягаючим виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.
По спорах, що виникли при укладенні чи зміні договору, у резолютивній частині вказується рішення по кожній спірній умові договору, а за позовами про примушення укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на представлений позивачем проект договору [].
У резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених п. 1 ст. 83 ГПК.
При задоволенні позовної заяви про визнання акта недійсним у резолютивній частині вказуються найменування акта й органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним, цілком чи частково (і в якій саме частині).
У резолютивній частині рішення вказується також про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення державного збору з бюджету. Якщо в справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них. При розгляді первісного і зустрічного позовів у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів [].
Рішення, ухвала, постанова арбітражного суду аналізується відповідним структурним підрозділом та юридичною службою. По результатам цього аналізу керівнику підприємства або його заступнику вносяться пропозиції:
- подання до арбітражного
Loading...

 
 

Цікаве