WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Удосконалення паспортної системи як захід попередження торгівлі людьми - Реферат

Удосконалення паспортної системи як захід попередження торгівлі людьми - Реферат


Реферат
на тему:
Удосконалення паспортної системи як захід попередження торгівлі людьми
Перед вченими і практиками України сьогодні постає питання втілення в життя дієвої системи заходів попередження злочинності. При цьому, в першу чергу, необхідно враховувати власний досвід та досвід і результаті превенції інших держав.
За влучним визначенням професора О.І. Александрова: "Преступность - это массовое решение людьми своих проблем с нарушением уголовного запрета" [1]. Проблема безробіття, гендерної нерівності, насилля в сім'ї, наявності безпритульних та бездоглядних громадян, дітей, позбавлених батьківського піклування, примушує громадян України шукати шляхи працевлаштування за кордоном, користуватися послугами сумнівних шлюбних організацій, а звідси виникає ситуація, коли вони несвідомо стають жертвами злочинців, наприклад, незаконне усиновлення з метою подальшої експлуатації або вилучення органів.
Як відмічав О.М. Яковлєв ще у 70-ті роки, злочинність існує у суспільстві завдяки суспільству та у зв'язку з умовами цього суспільства [2]. Він пов'язував злочинність з дисфункціями соціальних інститутів, які, з його точки зору, повинні задовольняти всі суспільні потреби. Дійсність підтверджує теорію кримінолога. На жаль, суспільство і держава починають реагувати на наявні злочинні процеси після настання тяжких наслідків.
Одним з небезпечних суспільних процесів останнього часу, який має тенденцію до поширення, є торгівля людьми. За даними МВС України, у 1998 році було порушено за торгівлю людьми 2 кримінальні справи, у 1999 році - 11, у 2000 - 42, у 2001 - 90, у 2002 - 169, у 2003 - 289, у 2004 - 269, у 2005 - 415, а у першому кварталі 2006 року - порушено вже 182 кримінальні справи. Як правило, ці злочини вчиняються організованими злочинними групами. У 2005 виявлено 37 організованих злочинних груп, що вчинили злочини, пов'язані з торгівлею людьми. У першому кварталі 2006 року виявлено 15 організованих злочинних груп, що спеціалізуються на цій категорії злочинів, 6 з яких мають транснаціональний характер (за участю іноземних громадян).
Зазначимо, що цей вид злочину є досить латентним, з огляду на низку причин, зокрема: потерпілі не завжди повідомляють правоохоронним органам про вчинений злочин, соромлячись стати жертвою, оприлюднити інтимні сторони життя, складною є і процедура отримання доказів у країні, в якій перебуває потерпілий (-а), складно отримати відповіді на запити, що надсилаються за кордон.
З огляду на ситуацію у країні, Верховна Рада України у Постанові "Про стан боротьби з організованою злочинністю у 2004-2005 роках" від 3 листопада 2005 року № 3070-IV, проаналізувавши стан боротьби з організованою злочинністю у 2004-2004 роках, відзначила, що діяльність державних органів, які відповідно до статей 5 та 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" здійснюють боротьбу організованою злочинністю, та інших державних органів, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України з метою боротьби з організованою злочинністю, не адекватна рівню пов'язаних з організованою злочинністю правопорушень. Передусім це викликано тим, що Генеральна прокуратура України не виконує вимог статті 10 Закону "Про прокуратуру" і не забезпечує координацію діяльності відповідних органів державної влади у сфері боротьби зі злочинністю. Попереджувально-профілактична робота у цій сфері не має постійного характеру і здійснюється у вигляді кампаній. Діяльність спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю державних органів не відповідає визначеним законом вимогам [3].
Комплексна програма протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2002 року, передбачила посилення прикордонного контролю стосовно осіб, які можуть стати жертвами торгівлі людьми, забезпечити облаштування пунктів пропуску через державний кордон автоматизованими комплексами прикордонного контролю, а також необхідними інформаційними матеріалами щодо запобігання торгівлі людьми (п. 23). Одним із завдань Держкомкордон, МВС, СБ України визначено забезпечення регулярного інформування правоохоронних органів про факти затримання осіб під час незаконного перетинання державного кордону за підробленими документами, а також депортації осіб, які постраждали внаслідок торгівлі людьми (п. 24).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 року № 188-р схвалено Концепцію Державної програми протидії торгівлі людьми на 2006-2010 роки. У ній, зокрема, зазначено, що у світі щороку від двох до чотирьох мільйонів осіб стають жертвами торгівлі людьми. Особливо це стосується жінок та дітей. Торгівля людьми становить значну суспільну небезпеку. В останні роки спостерігається поширення такого явища, як торгівля дітьми, з метою їх використання для примусової праці, жебракування, сексуальної експлуатації, поширення наркотиків та інших форм злочинної діяльності. Торгівля людьми в Україні з'явилась як наслідок зростання безробіття, зменшення асигнувань на програми соціального захисту, зубожіння населення. Низький рівень доходів штовхає громадян України на пошук роботи за кордоном навіть без знання мови і основ права, без кваліфікації, на нелегальних умовах, що водночас зумовлює їх перехід до груп ризику.
Аналіз результатів виконання Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки показав, що економічні проблеми, незадовільний стан справ на ринку праці, високий рівень безробіття і низька якість життя населення і далі змушують громадян шукати роботу за кордоном.
Легально за кордоном щороку працевлаштовується близько 50-60 тис. осіб. За неофіційними даними, майже 4 млн. громадян України працюють за кордоном нелегально, більшість з яких виїжджає за туристичними чи приватними візами, працює без необхідних документів, що негативно впливає на їх правовий захист і стає причиною потрапляння у сферу інтересів торговців людьми. Тому завданням загальнодержавного значення є боротьба з цим явищем, захист українських громадян за кордоном.
Заходи з протидії торгівлі людьми досі були спрямовані переважно на боротьбу з міжнародною торгівлею жінками з метою їх сексуальної експлуатації. Проте, недостатньо уваги приділялось проблемам торгівлі дітьми як на міжнародному рівні, так і в середині країни. Робота спрямовувалась, головним чином, на вилучення із сексуального рабства дівчат-підлітків і дорослих жінок, однак не охоплювала малолітніх дітей, юнаків та чоловіків.
Зважаючи на гостроту проблеми, виникає потреба консолідувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також міжнародних і громадських організацій у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на її розв'язання.
Для розв'язання проблеми торгівлі людьми необхідно вирішити такі питання:
1) забезпечення правового захисту жертв торгівлі людьми;
2) здійснення нагляду за дотриманням правусиновлених дітей;
3) запровадження в практику діяльності правоохоронних органів новітніх методів ведення оперативно-розшукової роботи у сфері протидії торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів;
4) укладення міжнародних договорів у сфері протидії торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів;
5) проведення постійного моніторингу та аналізу стану справ з торгівлею людьми та пов'язаних з нею злочинів;
6) удосконалення нормативного регулювання у сфері туризму і модельного бізнесу, а також посередницької діяльності з працевлаштування за кордоном;
7) створення єдиної загальнодержавної системи обліку осіб, що вчинили злочини, пов'язані з торгівлею людьми;
8) включення питань щодо запобігання торгівлі людьми до освітніх програм для дітей та молоді;
9) проведення у засобах масової інформації роз'яснювальної роботи з питань
Loading...

 
 

Цікаве