WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Суспільні трансформації та корупція: проблема взаємообумовленості - Реферат

Суспільні трансформації та корупція: проблема взаємообумовленості - Реферат


Реферат
на тему:
Суспільні трансформації та корупція: проблема взаємообумовленості
Протягом останніх десятиріч проблемі корупції присвячено величезну кількість фундаментальних і прикладних наукових праць, проведено декілька тисяч тематичних міжнародних та національних конференцій, парламентських слухань, якими напрацьовано важливі рекомендації щодо попередження корупції та боротьби з нею. Однак, це не завадило феномену корупції, як і раніше, вкрай негативно і суттєво впливати не лише на соціально-економічний розвиток окремих країн, народів, управлінських інституцій, але й на прогресивні прагнення світового співтовариства у цілому. Така ситуація викликає стурбованість різних міжнародних організацій, однак, практичних результатів у подоланні корупції майже не спостерігається. Все сказане можна віднести й до українських реалій (за даними "Трансперенсі Інтернешнл" у 2006 році серед 163 країн світу Україна за рівнем корупції посіла 99 місце).
Природа корупції в країнах, які знаходяться на стадії посткомуністичної трансформації, є принципово іншою, ніж в розвинених країнах. Сам цей процес є унікальним, оскільки їх економіка вже не командна, але й ще не ринкова, що безпосередньо впливає на причини і форми прояву корупції. В процесі дослідження природи корупції у постсоціалістичних країнах необхідно враховувати, що вказані трансформації містять два взаємодоповнюючі елементи. Перший - це досягнення макроекономічної стабільності, другий - формування адекватних ринковій економіці інститутів. Вказані чинники, не будучи доведеними до логічного завершення, стають основною причиною, що спричиняє специфічну, відповідну посткомуністичній трансформації економіки корупцію.
Метою даної статті є узагальнення наявних та вироблення нових методологічних підходів до дослідження корупції в трансформаційних суспільствах.
Теоретичні засади дослідження та моделі корупції. Більшість вчених, що займаються проблемами корупції розглядають її у трьох аспектах:
- політичному, який виражається у проникненні осіб кримінальної орієнтації до структур політичної влади і використанні їх можливостей для задоволення своїх злочинних потреб;
- соціально-економічному, що полягає у спотворенні (викривленні) корумпованим держапаратом соціально-економічних рішень держави;
- правовому, для якого характерне лобіювання інтересів, гальмування прийняття необхідних законів і рішень або прийняття тих, що дають можливість їх необмеженого тлумачення та використання з кримінальною метою.
Економічною основою корупційних відносин і їх головним лейтмотивом виступає бажання одержати додаткові переваги: для виробників - це, насамперед, рента, яка виникає внаслідок введення всіляких обмежень, а для чиновників - незаконне джерело одержання доходів. Вказане дає змогу виділити наступні можливості встановлення корупційних зв'язків між чиновниками та підприємцями:
- ухилення від сплати податків, що призводить до створення нерівних умов господарської діяльності, а, відповідно, і до зменшення ВВП, що негативно впливає на рівень економічної безпеки країни;
- зменшення витрат виробництва через надання доступу до дешевих ресурсів, пільгові поставки окремих факторів виробництва, дозвіл на використання екологічно шкідливих технологій тощо;
- незаконного додаткового ресурсу: в умовах нестабільності, недосконалості правового регулювання соціально-економічних відносин та невиконання законодавчих рішень виробникові важливо заручитися дієвим альтернативним додатковим ресурсом в особі корумпованого чиновника.
Вперше економічну модель корупції було запропоновано в праці С. Роз-Аккерман [1], в основу якої покладено конкуренцію "зовнішніх" у відношенні до державної організації фірм щодо отримання контракту чи ренти. Вказаний контракт виборюється за допомогою хабара державному чиновнику, який дають конкуруючі фірми, клієнти чи один з них, тобто у такій моделі кожний клієнт (фірма) прагне здійснити підкуп бюрократа для одержання урядового контракту. Модель дозволяє чітко сформулювати ряд проблем, що виникають при розгляді корупційної поведінки, - яким є сам ринок корупційних послуг (монопольний, олігопольний чи конкурентний), якими є витрати учасників такої угоди (матеріальні, моральні), від чого залежить їх розмір і як вони пов'язані з інституційною системою - законодавством, звичаями тощо.
Мікроекономічне дослідження корупції, проведене М. Бінштоком [2], є своєрідним розвитком моделі С. Роз-Аккерман. У цій моделі враховуються варіації ймовірності виявлення незаконної угоди і коливання розміру штрафних санкцій, а також обговорюється економічний ефект корупції.
Аналогічний підхід пропонується А. Шлейфером та Р. Вишні [3] - розглядаються механізми та можливості крадіжок у держави тих благ, які розподіляє державний службовець, а також роль монополії та монопсонії у розповсюдженні корупції і взаємозв'язок структури політичних, економічних інститутів з рівнем корупційної активності. Авторами робиться макроекономічний аналіз, на основі якого корупція розглядається як продаж державними службовцями державної власності в особистих цілях.
У праці А. Ламберт-Могіланскі [4] досліджується виконання нелегально укладених контрактів. Оскільки легальні кошти для гарантії їх виконання не можуть бути задіяними, в роботі пропонується наступна модель: існує легальна мережа фірм та один бюрократ, з яким фірми можуть укладати нелегальні угоди. Виконання таких контрактів є гарантованим, оскільки державний службовець пов'язаний з фірмами, що працюють в легальній мережі. Якщо будь-яка з фірм порушує нелегальний договір, то чиновник бойкотує всю легальну мережу фірм до тих пір, поки порушника не буде виключено з об'єднання.
У моделі, запропонованій Д. Аксемоллу, Т. Вердьє [5], мотиви для підкупу виконавця клієнтом ендогенізовані. Авторами проводиться аналіз економіки, що складається з нейтральних для ризику учасників, кожний з яких може займатися одним з двох видів діяльності: підприємницькою (торгівля чи виробництво) або суспільною. Також робляться наступні припущення: виробництво відбувається у приватному секторі, а суспільний сектор необхідний лише для гарантування прав власності; учасники економічних відносин різняться за рівнем підприємницького таланту; виробництво опосередковується через контракти між підприємцями-виробниками та підприємцями-посередниками. Гарантом дотримання інтересів сторін цього контракту виступає державний службовець. Для збільшення розміру свого прибутку підприємець-посередник прагне підкупити бюрократа. Укладення такої угоди може призвести до зниження інвестицій у виробництво. Рівноважний стан моделі включає окремі елементи корупції, а також індекс прав власності та інвестицій у виробництво.
Loading...

 
 

Цікаве