WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Створення Єдиного державного демографічного реєстру – необхідна передумова боротьби з корупцією та організованою злочинністю - Реферат

Створення Єдиного державного демографічного реєстру – необхідна передумова боротьби з корупцією та організованою злочинністю - Реферат


Реферат
на тему:
Створення Єдиного державного демографічного реєстру - необхідна передумова боротьби з корупцією та організованою злочинністю
У правоохоронних органах розвинених країн постійно впроваджуються сучасні методи протидії організованій злочинності та корупції. Особливо гостро необхідність впровадження нових засобів та методів попередження нелегальної міграції, торгівлі людьми, тероризму постала після подій 11 вересня 2001 року.
Україна, підтримуючи зусилля світового співтовариства у боротьбі з тероризмом взяла на себе низку зобов'язань, зокрема, - забезпечити імплементацію Резолюції Ради Безпеки ООН 1373/01 від 28 вересня 2001 року щодо боротьби проти тероризму, якою передбачено запобігати пересування терористів або терористичних груп за допомогою ефективного прикордонного та контролю за видачею документів, що засвідчують особистість, і проїзних документів, а також - за допомогою заходів попередження фальсифікації, підробки або незаконного використання документів, що засвідчують особу [1].
Створення сучасних документів, які захищені від підробки передбачає внесення в них біометричних даних власника та функціонування відповідного реєстру, в якому містяться особисті відомості та службова інформація.
Про актуальність проблеми впровадження такої системи в Україні свідчать наступні факти. За дослідженням Міжнародної організації міграції (МОМ), Україна разом із Білоруссю і Молдовою стали основними лідерами з торгівлі людьми у Європі. Щорічно від 2 до 4 мільйонів людей купляються в межах своїх країн, за кордон переправляються 600-800 тисяч "рабів", які згодом використовуються для важких робіт, проституції, жебрацтва тощо. Як рабовласники ставляться до свого товару, свідчить жахливий факт, що стався в Аденській затоці. За повідомленням служби новин ООН, у березні 2007 року контрабандисти, втікаючи від переслідування, викинули у море з акулами 200 нелегальних мігрантів [2]. Докладніше щодо проблеми превенції торгівлі людьми в Україні можна ознайомитися в раніше опублікованій праці [3]. Зазначимо лише, що проблема підробки документів, які посвідчують особу, досить гостро відчувається і в країнах Європейського Союзу.
Журналістка BBC Шахіда Тулаганова провела унікальне дослідження, купуючи підроблені паспорти у всіх країнах Євросоюзу і перетинаючи по фальшивках кордони. В її документальному фільмі розповідається про те, як можна без особливої труднощів в'їхати в Британію по підроблених або крадених документах [4]. Їй вдалося придбати 20 паспортів в різних країнах Європи вартістю від 250 до 1500 фунтів.
Досить прибутковим "бізнесом" вважається підробка документів і в Україні. Працівники телеканалу НТН провели своє дослідження та продемонстрували схеми та вартість "роботи" у м. Києві, знаходячи відповідні "фірми" в Інтернеті. Слід зазначити, що попитом користуються не лише закордонні паспорти, але й дипломи про освіту, різноманітні довідки, внутрішні паспорти.
Особливу активність аферисти різноманітної кваліфікації почали проявляти під час розширення мережі кредитування. Так, організована злочинна група, використовуючи підробні паспорти, оформлювала кредити на закупівлю побутової техніки. Після першого внеску та отримання товару "покупець" зникав. Великою популярністю користуються підроблені дипломи про вищу освіту - адже його вартість набагато менша, ніж вартість навчання та й часу "на освіту": замість 5-6 років витрачається тиждень.
Як правило, в усіх нелегальних фірмах, особливо тих, які спеціалізуються на "відмиванні" коштів, використовуються підроблені або викрадені документи. Злочинці навчилися навіть використовувати ксерокопії документів для проведення своїх нелегальних операцій [5]. Тому сьогодні, як ніколи, актуальним є не тільки наявність документа, що посвідчує особу, а й факт аутентифікації особи - тобто підтвердження того, що фізична особа є дійсно тим, за кого себе видає. Основним засобом щодо такої операції є використання біометричних даних, які є індивідуальними для кожної особи. В правоохоронній діяльності метод дактилоскопії використовують вже більше сотні років. А на сьогодні в Євросоюзі представлений законопроект, який передбачає створення до кінця 2008 р. централізованої бази даних відбитків пальців, в якому будуть зібрані відомості про всіх громадян ЄС, засуджених за злочини, а також звинувачених або підозрюваних в їх скоєнні. Значну історію має і вітчизняна школа дактилоскопії. А з 90-х років в МВС України функціонує автоматизована дактилоскопічна інформаційна система, яка дозволяє за короткий термін часу отримати інформацію про власника відбитків пальців.
Водночас, індивідуальними в людини є не тільки папілярні візерунки, але й "рисунок" сітківки ока, почерк, голос і навіть запах, та інші властивості, які широко використовуються для ідентифікації особи у найрізноманітніших галузях [6].
У паспортних документах нового зразка біометричні дані повинні міститися в електронному вигляді в чипі - невеличкій інтегральній схемі. Ці дані можуть зчитуватися відповідними пристроями та інформація, яка міститься в ній, порівнюється з даними, які містяться у відповідному електронному реєстрі, або, наприклад електронна фотографія порівнюється з виглядом власника документа.
Створення такого реєстру надасть можливість не тільки підтвердження персональних даних власника документа, але й дозволить вирішити цілу низку соціальних питань, починаючи від створення Реєстру виборців, закінчуючи наданням різноманітних соціальних пільг, наприклад, безкоштовного проїзду в автотранспорті з автоматичним перерахуванням коштів за проїзд автоперевізнику.
З іншої сторони, відсутність електронного реєстру призводить до низки проблем. Так, як свідчить практика, традиційні ідентифікаційні документи, які надають відповідні відомства, містять багато неточностей. Зокрема, за документами в Україні проживають громадяни з віком 122, або навіть 940 років! На перший погляд, дрібні помилки призводять до того, що громадяни не можуть отримати спадщину (наприклад, квартиру), пенсію, працевлаштуватися, вступити до вищого навчального закладу тощо. Особливо багато неточностей спостерігаються у східних областях, де "знавці" мови невірно записують імена, по батькові та прізвища, або ж вказують неіснуючі місця проживання. Та й у західних регіонах помилок зустрічається не менше. Наприклад, житель міста Луцька Карманов став "Кишеньковим" [7].
Відсутність електронних
Loading...

 
 

Цікаве