WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Службова недбалість як передумова корупції та організованої злочинності - Реферат

Службова недбалість як передумова корупції та організованої злочинності - Реферат


Реферат
на тему:
Службова недбалість як передумова корупції та організованої злочинності
Корупція та організована злочинність є одними із основних чинників, які створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави. Вони негативно впливають на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини.
Окремим науковим і прикладним проблемам боротьби з корупцією та організованою злочинністю приділялась певна увага у роботах зарубіжних і вітчизняних вчених: Д. Албаніза, Р. Андерсона, В.І. Борисова, О.М. Бандурки, Ф. Вільямса, О.І. Гурова, В.С. Зеленецького, О.Г. Кальмана, Б.В. Лизогуба, В.О. Мандибури, М.І. Мельника, В.С. Овчинського, Дж. Пікареллі, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, Л. Філліпса, В.І. Шакуна, Л. Шеллі, А.М. Яковлєва та інших учених.
Зазначені науковці досліджували широкий аспект проблем щодо визначення поняття корупції та організованої злочинності як соціально-правових категорій, аналізу факторів, що їх обумовлюють, основних засад запобігання і протидії. Однак проблемі службовій недбалості як одній із передумов корупції та організованої злочинності у працях кримінологів не приділяється достатньої уваги.
У той же час, як переважна більшість науковців особливу увагу приділяли зв'язку корупції з організованою злочинністю і не звертали увагу на тісний зв'язок службової недбалості з корупцією та організованою злочинністю. Так, М.І. Мельник не відносить службову недбалість до корупційних злочинів, він зазначає, що не всі службові злочини є корупційними і виключає із них службову недбалість [1, с. 197].
На законодавчому рівні проблемі протидії службовій недбалості, корупції та організованій злочинності приділяється певна увага. Указом Президента України від 11 вересня 2006 року № 742/2006 [2] затверджена Концепція подолання корупції в Україні "На шляху доброчесності" та внесено на розгляд до Верховної Ради України проект шести законів з цієї проблематики. На сьогодні Верховною Радою України ратифіковані Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції та Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією, проекти ще трьох законів України "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" та "Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення" доопрацьовані Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією і прийняті за основу [3]. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 березня 2006 р. № 116-р була схвалена Концепцію Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006-2008 роки [4], а постановою від 20 грудня 2006 р. № 1767 була затверджена четверта загальнодержавна програма боротьби зі злочинністю - Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007-2009 роки [5], пункт 13 якої визначає заходи, спрямовані на удосконалення форм і методів профілактики правопорушень та підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів у сфері протидії організованій злочинності та корупції.
Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Указу Президента України від 6 лютого 2003 року № 84 "Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією" розроблена Національна програма діяльності державних органів у сфері протидії організованій злочинності і корупції до 2010 року.
Так, тільки в системі МВС та СБ України десять служб на центральному, обласному та міському рівнях борються з корупцією. Відсутність належного контролю за виконанням концепції та вищезгаданих постанов Верховної Ради України, інших нормативно-правових актів призвела до того, що здійснювані відповідними органами заходи жодним чином не сприяли подоланню корупціїзації держави [3]. Статистичні дані та публікації у засобах масової інформації свідчать, що вжитих заходів явно недостатньо, або вони не виконуються.
Органами внутрішніх справ виявлено організованих груп та злочинних організацій у 2005 р. - 554, у 2006 р. - 466; з них з корумпованими зв'язками у 2005 р. - 26, у 2006 р. - 26, економічної спрямованості у 2005 р. - 173, у 2006 р. - 161. Виявлено злочинів, що вчинені організованими групами та злочинними організаціями у 2005 р. - 7741, у 2006 р. - 3977; з них злочини у сфері службової діяльності у 2005 р. - 405, у 2006 р. - 208. Всього виявлено злочинів у сфері службової діяльності у 2006 р. - 16 396 [6].
Особливістю корупції є її зв'язок з організованою злочинністю [7]. Щорічно виявляється понад 4 тис. порушень Закону України від 5 жовтня 1995 р. № 3595-ВР "Про боротьбу з корупцією" [8]. Більшість з них торкається спеціальних обмежень державних службовців, які створюють умови для їх корупційної поведінки в подальшому [9]. Так, на думку експертів українського центру економічних і політичних досліджень, в Україні тіньовими структурами пов'язані практично всі рівні державних службовців та депутати. При цьому 60 % організованих злочинних груп, 40 % підприємців і близько 90 % комерційних структур, за даними деяких вчених, мають корупційні зв'язки в різних органах влади і управління [10].
З правової точки зору, службова недбалість полягає в невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Службова недбалість є складним і багатоаспектним соціальним явищем. Її соціальну сутність характеризують економічні, політичні, управлінсько-правові, морально-психологічні, кримінологічні та інші аспекти. При цьому особливе місце займає кримінологічний аспект, оскільки службова недбалість як соціальний феномен є продуктом нереального функціонування владних структур. Основним показником суспільної небезпеки службової недбалості, який характеризує її кримінологічну сутність є те, що вона сприяє вчиненню багатьох злочинів, і виступає в якості їх передумов. Таке розуміння соціальної сутності службової недбалості дозволяє з позиції кримінології визначити її як особливий об'єкт кримінологічних досліджень.
Службову недбалість, корупцію й організовану злочинність слід розглядати як органічно взаємопов'язані, але все ж як самостійні соціальні і правові явища, яким притаманні специфічні ознаки, закономірності розвитку, кримінологічні та кримінально-правові характеристики, заходи протидії. Якщо говорити про роль службової недбалості у функціонуванні організованої злочинності та корупції, то необхідно констатувати, що службова недбалість - це лише одна із умов, що має різноманітні прояви, яка широко використовується організованою злочинністю, особливо при вчиненні злочинів у сфері економіки.
Службова недбалість проявляється у різнихсферах суспільного життя: 1) політики; 2) економіки; 3) організаційно-управлінській діяльності; 4) правозастосовній; 5) ідеологічній; 6) морально-психологічній та інших.
Сучасний стан і тенденції розвитку корупції та організованої злочинності в Україні та відповідний зарубіжний досвід протидії цьому явищу в провідних країнах світу вимагають перегляду й удосконалення системи заходів протидії з урахуванням специфіки їх детермінації. Одним із напрямів такої протидії є рішуча боротьба всіх державних інституцій із службовою недбалістю, яка в останні роки набула епідемічного
Loading...

 
 

Цікаве