WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, функції та система інвестиційного права - Реферат

Поняття, функції та система інвестиційного права - Реферат

чи група держав надають іншій державі. В цьому випадку йдеться про відносини між державами, які регулюються міжнародними договорами, і до яких за-стосовуються норми міжнародного економічного права. Можливі також випадки, коли інвестиції державі надають приватні установи. Під приватними інвестиціями розуміють інвестиції, що надаються приватними фірмами, компаніями чи громадянами відповідним суб'єктам іншої країни.
Інвестиційні відносини настільки багатоманітні, що в ряді випадків відносини між державами тісно пов'язані з відносинами між приватними особами. Такий зв'язок виникає, наприклад, у разі домовленості сторін міжнародної угоди про взаємний захист та заохочення іноземних ін-вестицій стосовно суброгації, тобто права інвестора передати свої права та вимоги до держави.
Визначаючи правовий зміст поняття "іноземні інвестиції", слід звернути увагу на такі моменти. Будь-яка інвестиція - це майно, яке є об'єктом права власності. Вона може бути власністю держави (державні іноземні інвестиції) чи власністю приватних юридичних осіб або громадян (приватні інвестиції). Водночас будь-яка власність є об'єктом правового регулювання. Поняття "іноземна власність" та "іноземні інвестиції" не є тотожними. Це обумовлено тим, що поняття "власність" більш широке ніж поняття "інвестиції". Інвестиції мають своє чітке цільове призначення (підприємництво або іншагосподарська діяльність, благодійна діяльність). За своїм походженням іноземні інвестиції є іноземним капіталом.
Наступним, важливим для правової характеристики іноземних інвестицій, моментом, на який необхідно звернути увагу, є те, що під іноземними інвестиціями розуміють всі майнові цінності, дозволені до інвестування в приймаючу країну відповідно до чинного в ній законодавства.
Перелік видів та форм іноземних інвестицій, що дається в законодавчих актах та в міжнародних договорах звичайно не є вичерпним, оскільки поняття іноземних інвестицій охоплює всі види майнових цінностей, які іноземний інвестор вкладає на території приймаючої країни.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що іноземні інвестиції як правова категорія є юридичне регламентованою власністю у вигляді будь-якого майна або майнових прав, які мають походження за межами приймаючої країни, дозволені для інвестування її законодавством або міжнародними договорами та вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти підприємницької та іншої діяльності приймаючої країни з метою отримання прибутку (доходу) та досягнення соціального ефекту від-повідно до законодавства цієї країни або її міжнародних договорів.
Метод інвестиційного права - це сукупність засобів впливу на суб'єктів інвестиційної діяльності (інвесторів та
учасників інвестиційної діяльності), які характеризуються юридичними фактами, з якими пов'язуються виникнення інвестиційних правовідносин, правовим статусом їх суб'єктів та розподілом прав і обов'язків між ними, видами санкцій за порушення правових норм та порядком їх застосування. Зазначені юридичні ознаки властиві методам регулювання всіх галузей права.
Виходячи з того, що предмет інвестиційного права має міжгалузевий характер (більш детально про це буде зазначено у § 3 даної глави) і поєднує в собі як "горизонтальні" суспільні відносини, що регулюються диспозитивними методами, так і "вертикальні" суспільні відносини, що регулюються адміністративно-правовими методами, метод інвестиційного права має комплексний характер і поєднує в собі як елементи методу рівності сторін (диспозитивного методу), так і адміністративно-правових методів.
Таким чином, інвестиційне право - це сукупність правових норм, що комплексно регулюють відносини, які виникають у процесі інвестиційної діяльності - практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій національних та іноземних інвесторів з метою більш повного задоволення матеріальних і духовних потреб суб'єктів інвестиційної діяльності.
Інвестиційне право має такі функції: регулятивну, охоронну, попереджувально-виховну і стимулюючу.
Регулятивна функція полягає у врегулюванні нормами інвестиційного права інвестиційно-правовідносин.
Охоронна функція забезпечує захист порушених прав суб'єктів інвестиційної діяльності.
Попереджувально-виховна функція тісно пов'язана з охоронною і забезпечується нормами відповідальності за порушення інвестиційного законодавства.
Стимулююча функція полягає у формуванні необхідної ддя держави і суспільства поведінки суб'єктів інвестиційної діяльності шляхом створення матеріальних та нематеріальних стимулів.
Системою інвестиційного права є структура, що складається із норм інвестиційного права, розміщених у певній послідовності.
Норми інвестиційного права можна поділити на загальні та особливі (спеціальні).
Загальні норми становлять загальну частину інвестиційного права, до якої входять положення про предмет і метод інвестиційного права, його джерела, суб'єкти та об'єкти, інвестиції, їх форми, інвестиційну діяльність, її види та порядок її здійснення.
До особливої (спеціальної) частини інвестиційного права можна віднести положення про особливості здійснення інвестування громадянами, юридичними особами, державою, іноземними інвесторами, державне управління інвестиційною діяльністю, особливості інвестиційної діяльності у різних галузях економіки, у виробничій і невиробничій сфері, правове регулювання інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах, гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності та захист інвестицій, міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності.
Loading...

 
 

Цікаве