WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження. Перегляд судових рішень із підстав неправильного застосування - Реферат

Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження. Перегляд судових рішень із підстав неправильного застосування - Реферат


Реферат на тему
Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження. Перегляд судових рішень із підстав неправильного застосування
. Перегляд судових рішень із підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення
Як зазначено в п. 2 ч. 1 ст. 400 КПК підставами для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження є: неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Для перегляду справи достатньо однієї підстави за умови, що вона істотно вплинула на правильність судового рішення.
З цих підстав в порядку виключного провадження можуть бути переглянуті такі судові рішення:
1) судові рішення, ухвалені Верховним Судом України в Касаційному порядку;
2)ухвалені апеляційним судом як судом першої інстанції судові рішення, що не були предметом розгляду касаційної інстанції та набрали законної сили;
3)ухвалені в апеляційному порядку вироки і постанови апеляційного суду, що не були предметом розгляду касаційної інстанції й набрали законної сили;
4)вироки і постанови місцевих судів, що були предметом розгляду апеляційної інстанції і залишені без зміни або змінені, якщо вони не були предметом розгляду касаційної інстанції;
5)вироки і постанови місцевих судів, що не були предметом розгляду апеляційного суду, набрали законної сили і не були предметом розгляду касаційного суду в зв'язку з пропуском строку на оскарження або внесення подання;
6)передбачені законом судові рішення апеляційногосуду, що ухвалені ним в апеляційному порядку і не можуть бути предметом касаційного розгляду;
7)передбачені законом судові рішення місцевих судів,що не можуть бути предметом касаційного розгляду.
У порядку виключного провадження можуть бути переглянуті й постанови, винесені свого часу президіями обласних і прирівняних до них судів (нині апеляційних) за умови, що відповідні судові рішення, які були предметом розгляду президіями, набули законної сили більше шести місяців тому назад, і за наявності до того інших передбачених законом умов, а також ухвали Верховного Суду України, постановлені в порядку нагляду, вироки і постанови, винесені Верховним Судом України як судом першої інстанції.
У порядку виключного провадження розглядаються також справи про реабілітацію жертв політичних репресій.
Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у п. 2 ч. 1 ст. 4004 КПК, строком не обмежується.
Клопотання про перегляд судового рішення з підстав неправильного застосування кримінального закону й істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, мають право подавати безпосередньо до Верховного Суду України:
-засуджений, його захисник або законний представник;
-прокурор, що брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної або касаційної інстанції;
-незалежно від участі в розгляді справи судом - Генеральний прокурор України і його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурори міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їхні заступники в межах повноважень;
-інші особи, якщо таке право надано їм законодавчими актами України.
Крім зазначених осіб ніхто інший не може звернутися безпосередньо до суду з клопотанням про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження.
Інші учасники процесу (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, їхні захисники і законні представники, потерпілий і його представник, цивільний позивач, цивільний відповідач і їхні представники, особа, до якої застосовані примусові заходи виховного характеру, і її представник, представник особи, до якої застосовані примусові заходи медичного характеру, а також всі інші особи, права й інтереси яких, на їхню думку, порушені) у випадках, коли відповідні судові рішення можуть бути переглянуті, за захистом своїх прав та інтересів повинні звертатися до суду виключної інстанції тільки через відповідного прокурора. Останній за наявності до того підстав має право подати клопотання про перегляд відповідних судових рішень у порядку виключного провадження.
У КПК не передбачено вимог до форми та змісту клопотання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження, але, враховуючи, що зміст клопотання має принципове значення і є предметом розгляду спільного засідання судових палат Верховного Суду України, та виходячи із загальних правил, що стосуються такого роду документів, вважаємо, що воно за формою і змістом повинно відповідати вимогам, які ставляться до апеляції (ст. 350 КПК).
Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, відповідно до ст. 371 КПК вважається:
1)незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;
2)застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;
3)неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту. Але згідно з п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК не кожне неправильне застосування кримінального закону є підставою для перегляду справи в порядку виключного провадження. Необхідно, щоб воно істотно вплинуло на правильність судового рішення, тобто помилка в застосуванні закону повинна бути такою, яка має принципове значення і тягне за собою відповідні правові наслідки. Наприклад, від правильності кваліфікації діяння за статтею КК, її частиною чи пунктом залежать вид і тяжкість покарання, умови дострокового звільнення і багато інших надзвичайно важливих для людини наслідків. Тому така помилка в кваліфікації діяння є тою обставиною, яка істотно впливає на правильність судового рішення. В той же час помилкове врахування кваліфікуючої ознаки, виключення якої не тягне зміни статті КК, його частини чи пункту, за умови, що призначене покарання відповідає тяжкості злочину і даним про особу злочинця, не може вважатися підставою для розгляду справи в порядку виключного провадження, оскільки воно істотно не вплинуло на правильність судового рішення.
Найпоширенішим неправильним застосуванням кримінального закону є неправильна кваліфікація дій чи бездіяльності винного, яка істотно впливає на правильність судового рішення.
Невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого є окремою підставою для скасування або зміни вироку в апеляційному та касаційному порядку, але вона не передбачена як підстава для такого скасування чи зміни в порядку виключного провадження. Тобто за змістом статей 367, 371, 372, 398 та п. 2 ч. 1 ст. 4004 КПК призначення покарання згідно із санкцією закону, з урахуванням інших вимог законодавства, але такого, що не відповідає, на думку суддів виключної інстанції, тяжкості злочину та особі засудженого, не можна розглядати як неправильне застосування кримінального закону і підставу для переглядусудового рішення в порядку виключного провадження, оскільки кожний суддя по-своєму оцінює цю відповідність. Отже, це є підставою для помилування засудженого, а не для перегляду судового рішення в порядку виключного провадження.
Під неправильним застосуванням кримінального закону в контексті призначення покарання слід розуміти призначення покарання більш суворого, ніж передбачено санкцією закону, на порушення правил призначення покарання при сукупності злочинів чи сукупності вироків тощо, тобто порушення конкретної норми кримінального закону.
Разом із тим ст. 370 КПК передбачено, що істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є незак-риття кримінальної справи за наявності для цього підстав.
Підставами для перегляду в порядку виключного провадження судових рішень апеляційного суду, постановлених ним в апеляційному порядку, і судових рішень касаційного суду, постановлених у результаті перевірки судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 383 КПК, є:
-порушення вимог статей 351, 387 КПК про повідомлення засудженому, виправданому або іншому учаснику процесу, інтересів яких стосується подана апеляція або касаційна скарга (подання), щодо їх надходження, внаслідок чого ці особи були позбавлені можливості ознайомитися з апеляцією (скаргою, поданням) і подати на неї свої заперечення;
-порушення вимог статей 354, 389 КПК про повідомлення заінтересованим особам про день розгляду справи в апеляційній інстанції, внаслідок чого розгляд справи проводився у відсутності засуджених, виправданих, їхніх захисників або законних представників;
-порушення вимог статей 358, 391 КПК про обов'язковий виклик у судове засідання засудженого, який тримається під вартою, за
Loading...

 
 

Цікаве