WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми реалізації в Україні положень Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці - Реферат

Проблеми реалізації в Україні положень Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці - Реферат

відбуватиметься, коли необхідно буде надати таку допомогу у зворотному порядку? Саме тут виникає декілька проблемних питань, що пов'язані, насамперед, з недосконалістю вітчизняного законодавства.
По-перше, якщо правоохоронним органам країни-партнера знадобиться термінове збереження інформації, яка раніше передавалася комп'ютерними мережами, або розкриття раніше збереженої інформації, існує велика ймовірність того, що такий запит залишиться невиконаним. Проблема полягає в тому, що якщо в багатьох закордонних країнах Інтернет-провайдери зобов'язані деякий час зберігати дані про трафік1 [1], користувачів, а також певний обсяг трафіку, то в Україні таких норм не існує. Отже, фірми, що надають послуги доступу до світової мережі, самостійно визначають термін та обсяг зберігання вказаних даних. Йдеться не тільки про відсутність нормативно правової бази, що можна було б частково виправити певними домовленостями між правоохоронними органами та організаціями-провайдерами, але й про те, що таке термінове збереження вимагає значних фінансових витрат. Для зберігання Інтернет-трафіку за місяць кожен провайдер має додатково встановити серверні станції, які здатні накопичувати десятки террабайт даних і найняти осіб, які будуть цим займатися. Звичайно, жоден Інтернет-провайдер добровільно не піде на такі "незаплановані" витрати заради допомоги державним структурам.
По-друге, - у разі надходження запиту від правоохоронного органу країни-партнера про рух інформації у реальному масштабі часу вітчизняним правоохоронцям будуть заважати його виконанню юридичні перепони чинного законодавства. Вказана дія, що закріплена в ст. 187 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) [5], як зняття інформації з каналів зв'язку, може проводитись тільки за наявності порушеної кримінальної справи і на підставі постанови судді апеляційного суду. Інституту "порушення кримінальної справи" у багатьох закордонних країнах не існує, тому формальних підстав для винесення суддею постанови про зняття інформації з каналів зв'язку теж не буде. Навіть якщо кримінальна справа в країні, яка звертається по допомогу, порушена, сумнівним виглядає те, що цього факту буде достатньо для вітчизняного судді для прийняття позитивного рішення. У ст. 187 КПК України також зазначено, що зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи. Ця правова норма дає можливість іноземним правоохоронним органам отримати необхідні дані, але за умови, якщо особа, чия інформація перехоплюється, ще не вчинила злочин, а тільки здійснює готування до нього. Аналізуючи практику боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій, можна стверджувати, що такі випадки трапляються дуже рідко, адже проміжок часу між початком підготовчих дій і самим вчиненням комп'ютерного злочину в більшості випадків не перевищує декілька хвилин.
Гостра необхідність подолання зазначених нормативно-правових проблем, яка відчувається не тільки у сфері міжнародного співробітництва, але й в діяльності вітчизняних правоохоронних органів, втілилась у проекті Закону України "Про моніторинг телекомунікацій" [6], що був поданий на розгляд Верховної Ради України у серпні 2003 року. Цей проект визначає правові та організаційні заходи моніторингу телекомунікацій під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності з метою забезпечення безпеки громадян, суспільства і держави [2]. На жаль, дотепер ні цей Закон, ні аналогічні проекти не були прийняті.
Проте, деяких рубежів на шляху імплементації українського законодавства щодо норм, закріплених у Конвенції про кіберзлочинність, все-таки вдалося досягнути. Зокрема, в останні декілька років Верховною Радою України прийнято закони України:
- "Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 6 жовтня 2004 року [7];
- "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-проце-суального кодексів України" (щодо відповідальності за комп'ютерні злочини) від 23 грудня 2004 року [8];
- "Про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 31 травня 2005 року [9].
Підсумовуючи викладене вище, хотілося б зазначити, що хоча в наш час Україна вже стала суб'єктом міжнародної співпраці по боротьбі зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій (кіберзлочинами), недосконалість внутрішньодержавної законодавчої бази не дозволяє їй повноцінно виконувати всі взяті на себе зобов'язання. Вирішення цієї проблеми можливе лише шляхом прийняття Верховною Радою України нормативно-правових актів щодо перехоплення, збереження та подальшого використання комп'ютерних даних під час виявлення, попередження, припинення та розкриття злочинів. Разом з тим, не слід забувати про розробку механізму реалізації таких нормативних актів із закріпленням обов'язків співробітників установ, підприємств і організацій, що будуть безпосередньо виконувати подібні дії, а також - передбачення способів відшкодування або зменшення витрат на впровадження відповідних апаратно-програмних комплексів.
Список використаних джерел
1. Голубев В.О. Вопросы международного сотрудничества в борьбе с транснациональной компьютерной преступностью / Компьютерная преступность и кибертерроризм: Сб. науч. статей / Под ред. В.А. Голубева, Н.Н. Ахтырской. - Запорожье: Центр исследования компьютерной преступности, 2004. - Вып. 2. - С. 17-20.
2. Зимовець В.В., Чувирін Д.Є. Кіберзлочинність в Україні: перспективи протидії // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика), 2006. - № 13. - С. 99-112.
3. Конвенція Ради Європи № 185 від 23.11.2001 р. "Про кіберзлочинність" ; Системна інформатизація правоохоронної діяльності: європейські нормативно-правові акти та підходи до упорядкування суспільних інформаційних відносин у зв'язку з автоматизованою обробкою даних у правоохоронній діяльності: Посіб. Кн. 2 / Упорядники: М. Швець, В. Брижко, Б. Романюк, В. Цимбалюк; За ред. член-кореспондента АПрН України М. Швеця та канд. юрид. наук Б. Романюка. - К.: НДЦПІ АПрН України, 2006. - С. 116-133.
4. Закон України від 7 вересня 2005 року "Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність" .
5. Кримінально-процесуальний кодекс України: (Затв. Законом від 28.12.60 р.) // Відомості Верховної Ради, 1961. - № 2.
6. Проект Закону України "Про моніторинг телекомунікацій" № 4042 від 07.08.2003р. // ЛІГА: ЗАКОН.
7. Закон України від 6 жовтня 2004 року № 2056-IV "Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" .
8. Закон України від 23 грудня 2004 року № 2289-IV "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України" .
9. Закон України від 31 травня2005 року № 2594-IV "Про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах" .
В.Г. Хахановський, Є.М. Ращенко. Проблеми реалізації в Україні положень Конвенції про кіберзлочинність у контексті міжнародної співпраці. "Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)" 14'2006.
Loading...

 
 

Цікаве