WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми оцінки та ставлення до процесуальної діяльності слідчого - Реферат

Проблеми оцінки та ставлення до процесуальної діяльності слідчого - Реферат

провадженні слідчих МВС (без дізнання) становила 91,0 %, слідчих прокуратури - 7,5 %; СБУ - 0,5 %; ДПА - 0,9 %.
Доля слідчих МВС від загальної кількості фактично працюючих у цьому періоді працівників становила 76,8 %; прокуратури - 14,8 %; СБУ - 3,9 %; ДПА - 4,3 %.
У загальній кількості закінчених провадженням кримінальних справ доля справ, закінчених слідчими МВС становила 88,6 %; прокуратури - 10,0 %; СБУ - 0,4 %; ДПА - 1,0 %.
Середньомісячне навантаження на одного фактично працюючого у 2005 році слідчого МВС становило 4,2 справи, прокуратури - 1,8 %; СБУ - 0,4 %; ДПА - 0,7 %.
Середньомісячна кількість кримінальних справ, яка розслідувалася слідчим МВС, становила 2 справи, прокуратури - 1,2; СБУ - 0,2; ДПА - 0,4.
Таким чином, навантаження на одного слідчого МВС було вдвічі більшим ніж у слідчого прокуратури, в одинадцять разів більшим, ніж у слідчого СБУ та у сім разів більшим, ніж у слідчого ДПА.
Відповідно, продуктивність роботи слідчого МВС майже у два рази була більшою за слідчого прокуратури, в десять разів більшою за слідчого СБУ та в п'ять разів більшою за слідчого ДПА.
У той же час, працюючи у значно тяжких умовах, у порівнянні з іншими, слідчі МВС у 2005 р. досягли більш високих показників якості розслідування. Так, з числа направлених до суду кримінальних справ вони отримали на додаткове розслідування лише 1,8 % справ, тоді як слідчі прокуратури - 3,8 %; СБУ - 3,7 %; ДПА - 3,8 %.
З числа обвинувачених за направленими до суду кримінальними справами слідчими МВС України судами виправдано (у розрахунку на 1 тис. обвинувачених) 0,3 % осіб; прокуратури - 5,3 %; СБУ - 6,7 %; ДПА - 6,4 %.
Але несподіваним є те, що грошове утримання молодих спеціалістів, які вперше призначені на посади слідчих по зазначених 5 відомствах у м. Києві, складала: МВС - 650 грн.; прокуратура - 1900 грн.; СБУ - 1100 грн.; ДПА - 2000 грн. Тобто, за свою більш важку роботу слідчий МВС отримував у 1,7 разів менше, ніж слідчий СБУ, у 2,9 разів менше за слідчого прокуратури та у 3,0 разів менше за слідчого ДПА [7].
Як тут не згадати героя відомого кінофільму, який казав Шурику: "Вчись, студент! Хто не працює, той їсть".
Нами були наведені середньостатистичні показники навантаження та продуктивності слідчих. Насправді, у промислових регіонах та великих містах, де криміногенна обстановка більш напружена, фактичне навантаження слідчих територіальних підрозділів МВС України становить 10 - 15 справ на місяць. Питома вага молодих спеціалістів зі стажем роботи до трьох років складає біля 50 %. Саме на цю частину недосвідчених та малозабезпечених чиновників припадає найвідчутніший натиск злочинності. І це відбувається в умовах, коли слідчим МВС доводиться розслідувати справи про злочини, що непокоять всі верстви населення, у тому числі вбивства, завдання тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжки, шахрайства, дорожньо-транспортні пригоди тощо. Тому немає нічого дивного, що саме серед цієї частини слідчого корпусу спостерігається найбільша плинність кадрів.
У той же час, умови роботи слідчих не відповідають вимогам сьогодення. Затверджені наказом МВС України від 23.12.2003 № 1600 норми належності організаційної, криміналістичної, спеціальної техніки фактично не виконуються. Так, комп'ютерною технікою слідчі забезпечені менше ніж на 30 % від необхідної кількості. У деяких регіонах слідчі взагалі її не мають і до цього часу змушені користуватися застарілими друкарськими машинками, що давно підлягають списанню.
Крім усього іншого, на працівників органів досудового слідства, які мають спеціальні звання, поширюються обов'язки, передбачені Законом України "Про міліцію". Умови і порядок проходження ними служби встановлюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Тобто, окрім обов'язків, обумовлених слідчою справою, слідчі ОВС, на відміну від своїх колег з інших відомств, виконують ще й загальні обов'язки офіцерів міліції, у тому числі й з охорони громадського порядку.
Ці обставини не тільки обумовлюють додаткове навантаження, а й ставлять слідчих у один ряд з іншими працівниками ОВС при заохоченнях, грошовому утриманні, житловому та пенсійному забезпеченні. А що стосується вирахування строків вислуги та кар'єрного росту, то тут становище слідчих є навіть гіршим, у порівнянні з іншими офіцерами МВС.
Таке, м'яко кажучи, байдуже ставлення держави до слідчих органів внутрішніх справ, які розслідують понад 90 % усіх злочинів у державі й визначають рівень боротьби зі злочинністю в Україні, є далі нетерпимим. Незрозумілим є те, що при такому відношенню до неї, система досудового слідства продовжує функціонувати і може, хоча й на неналежному рівні, виконувати покладені на неї завдання судочинства.
Російські та білоруські дослідники підрахували, що після внесення до кримінально-процесуального законодавства змін, спрямованих на розширення забезпечення захисту прав підозрюваного, обвинувачуваного (організація присутності захисника, повідомлення і т. ін.), слідчий змушений витрачати на це значно більше свого робочого часу [8, с. 11; 9, с. 4].
Для успішного вирішення питань охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, гарантованих Конституцією України, від злочинних посягань та забезпечення підозрюваним і обвинувачуваним під час провадження досудового слідства дійсного права на захист потрібно негайно вживати заходи для формування системи досудового слідства відповідно до Перехідних положень Конституції України. Водночас з цим необхідно визначити роль досудового слідства у системі судочинства, його повноваження, законодавчі та соціальні гарантії дійсної незалежності, а також науково обґрунтовані критерії навантаження.
Список використаних джерел
1. Косякова Н. Уголовный закон и установление истины по делам о преступлениях // Следователь. - 1999. - № 1.
2. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. - М., 2001.
3. Защитник по уголовному делу. - М., 1998.
4. Бахин В., Когамов М., Карпов Н. Допрос на предварительном следствии: уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы. - Алматы. - 1999.
5. Розовський Б.Г. Оцінка латентної економічної злочинності в регіоні за побічними факторами // Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей). - Х. - 1999.
6. Махов В.Н., Пешков М.А. "Состязательность" моделей уголовного процесса США // Гос-во и право. - 1999. - № 12.
7. Статистичний вісник України. - К.: Вид-во "Держкомстат". - 2006.
8. Игнатович А.В. Проблемы правоприменительной деятельности органов предварительного следствия в условиях нового законодательства // Проблемы борьбы с преступностью и подготовка кадров для органоввнутренних дел Республики Беларусь. - Минск. - 2002.
9. Яблоков Н.П. О некоторых направлениях криминалистической реализации положений УПК России // Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации - проблемы практической реализации. - Краснодар. - 2002.
Н.С. Карпов, О.В. Останін. Проблеми оцінки та ставлення до процесуальної діяльності слідчого. "Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)" 15'2007.
Loading...

 
 

Цікаве