WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові та організаційні заходи боротьби з піратством - Реферат

Правові та організаційні заходи боротьби з піратством - Реферат

[7, ст. 100-107, 110].
Відповідно до частини 2 статті 446 КК психічне ставлення винної особи до загибелі людей чи інших тяжких наслідків характеризується необережністю. Умисне вбивство особи або спричинення їй тяжкого тілесного ушкодження під час вчинення піратських дій повинно додатково кваліфікуватися за статтями 115 КК (умисне вбивство) або 121 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження). Адже відносно до наслідків вказаних наслідків суб'єктивна сторона характеризується необережністю в тій чи іншій її формах.
На жаль, проблема боротьби з піратством не оминає і нашу державу. Останнім "свіжим" прикладом цього є захоплення двох громадян України, які перебували в складі екіпажу іноземного судна біля берегів західної Африки, в водах Атлантичного океану. І це є не поодиноким випадком, коли від нападів піратів страждають і навіть гинуть громадяни нашої держави. І тому вважаємо, що нам слід більш дієво реагувати та виробляти досконаліші методи боротьби з піратськими нападами, які вже сміливо можна назвати "Морською чумою 21 століття".
Що ж стосується боротьби з піратством, яке вже починає носити міжнародний характер: багато піратських угруповань мають інтернаціональний склад; фінансуються як з боку урядів деяких держав, так і з бюджетів численних терористичних організацій, то можна запропонувати досить цікавий метод "Попередження".
Даний метод був розроблений в 1992 році Центром дослідження піратства - спеціальним органом, який збирає інформацію про напади на кораблі, що був заснований при Міжнародному морському бюро. Даний центр займається збором та оперативним аналізом інформації від капітанів суден, які потерпіли напад піратів, а також про цілі і обставини атак в момент чи відразу ж після їх вчинення. Як свідчить 14-тирічний досвід діяльності Центру дослідження піратства, даний метод боротьби з морськими розбійниками є досить ефективним, адже це є насправді кращий спосіб отримання свідчень свідків, який істотно полегшує розслідування такого роду злочинів: як тільки в "центр" надходить інформація про напад піратів на корабель відразу ж повідомляється найближчий орган правопорядку чи берегова охорона - це дає їм можливість майже моментально направляти свої підрозділи на місце події.
У свою чергу, Центр дослідження піратства, володіючи такими даними здійснює своєрідний моніторинг нападів піратів, що відображається у підготовці прогнозів та складанні карт-схем найбільш вірогідних і небезпечних місць нападів піратів.
Актуальним залишається питання щодо використання у боротьбі з піратством на морі можливостей міжнародного з'єднання "Блексіфор", створеного на підставі відповідної угоди Причорноморських країн, у тому числі й України. Щоправда, для забезпечення функціонування системи морської безпеки на морському і річковому транспорті України в квітні 2004 року Міністерством транспорту і зв'язку було створене державне підприємство "Агентство морської безпеки". На сьогодні воно здійснює комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з проявами морських злочинів. Одним із його пунктів є взаємний обмін інформацією щодо безпеки но Чорному морі з Антитерористичним центром СБ України, центрами оперативного реагування МЗС, МНС, Державної прикордонної служби, Управлінням безпеки на транспорті Міністерства транспорту і зв'язку України.
Як свідчить аналіз, основні проблеми у боротьбі з піратством полягають у наступному:
- фінансових проблемах більшості прибережних держав третього світу;
- слабкій здатності урядів цих держав вплинути на ситуацію та неможливості постійного перекриття районів піратства недостатньою кількістю кораблів, катерів і літальних апаратів - саме патрулювання на сьогодні залишається одним із найбільш ефективних заходів у боротьбі з піратством;
- неузгодженості та недосконалості правових норм і актів, що регулюють боротьбу з піратством.
Звісно, Україну ще не можна віднести до категорії держав, які страждають від піратства, але нам слід не забувати про те, що загроза нападів піратів впевнено збільшується і від них з кожним днем потерпає все більше і більше громадян України-членів екіпажів іноземних суден. Тому представляється за можливе запропонувати:
- внести зміни до ч. 1 ст. 446 КК України, замінивши в диспозиції ст. 446 КК словосполучення "інших ворожих дій" та "інших злочинних чи терористичних дій", а також вилучити з гіпотези даної статті слово "винагорода", побудувавши частину гіпотези таким чином: "… з метою одержання матеріальної чи іншої особистої вигоди";
- розробити більш досконаліші заходи підвищення безпеки вітчизняного мореплавства, враховуючи напрацьований досвід [8, с. 128], а саме Положення про Службу загальної безпеки Державної адміністрації морського транспорту, наприклад впровадити заходи щодо:
- організації і здійснення охорони громадського порядку на суднах, підвищення стану безпеки мореплавства;
- супроводження і охорони суден з цінним вантажем і суден, що перебувають у районах поширення морського піратства і тероризму;
- складання і реалізації планів забезпечення безпеки суден, портових споруд, пасажирських терміналів, судноремонтних заводів;
- запобігання крадіжкам і пошкодження особистого майна пасажирів членів суден, вантажу та інших матеріальних цінностей [6].
- ефективніше використовувати міжнародний досвід у вітчизняній практиці боротьби з піратством; внести відповідні зміни та доповнення до законодавства [9, с. 366];
- впровадити в практику боротьби з піратством метод "Попередження", вирішивши на державному рівні питання співпраці з Центром досліджень піратства;
- вирішити питання щодо організації забезпечення належного патрулювання потенційно небезпечних районів акваторій.
Таким чином, нам необхідно усвідомити, що успішна протидія і боротьба з піратством за сучасних умов не є можливою без координації зусиль міжнародного співтовариства і розвитку регіонального співробітництва. До того ж, великої актуальності набуває протидія піратству через його потенційну можливість зв'язку з міжнародним тероризмом. Як бачимо, найбільш давні проблеми людства нині постають з новими загрозами при всій їх екзотичності та виявляються найбільш живучими і потенційно загрозливими.
Список використаних джерел
1. Бантишев О.Ф., Фетисенко К.Г. Контрабанда, скоювана організованими злочинними угрупуваннями і суміжні з нею злочини. - К., 1999 р.
2. Якимляк С.Пірати XXI століття // Військо України. - 2006. - № 7. - С.46 - 48.
3. Григорян В.Л., Дмитриїв В.І. Піратство, розбій і тероризм на морі. - М.: Академкнига, 2004.
4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. - 4-те вид., перероблене та доп. / Відп. ред. С.С. Яценко. - К.: А.С.К., 2005. - 848 с.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред.. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.
6. Положення про Службу загальної безпеки Державної адміністрації морського транспорту України від 16 травня 1992 р.
7. Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р.: Ратиф. Україною 3 червня 1999 р.
8. Про заходи щодо підвищення безпеки мореплавства: Постанова Кабінету Міністрів України № 250 від 16.05.1992 р. // Зібр. постанов Уряду України. - 1992. - № 5.
9. Конвенція по боротьбі з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства від 10 березня 1988 р.: Ратиф. Україною 17 грудня 1993 р.
О.Ф. Бантишев, М.М. Гуменюк. Правові та організаційні заходи боротьби з піратством. "Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)" 14'2006.
Loading...

 
 

Цікаве