WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Посилення боротьби з корупцією як одна з проблем вдосконалення оперативно-розшукової діяльності - Реферат

Посилення боротьби з корупцією як одна з проблем вдосконалення оперативно-розшукової діяльності - Реферат

[3; 4; 5]. Ці міжнародні нормативно-правові акти визначають основні вектори удосконалення законодавства країн, що їх підписали. Але з підписання міжнародних нормативно-правових актів тільки починається складний та багатогранний процес гармонізації національного законодавства. Тут вже постає, мабуть, найголовніша проблема - імплементація міжнародного нормативно-правового акту, тобто довга і кропітка робота по глибокому вивченню та аналізу вітчизняного законодавства, визначенню кола законодавчих актів, що потребують приведення його у відповідність до міжнародних актів, та, як наслідок, внесенню змін і доповнень у визначене коло нормативних документів. Не слід забувати і про те, що для повноцінного та ефективного функціонування законодавчі акти повинні "обрости" масивом необхідних підзаконних нормативних актів (наказів, інструкцій, розпоряджень і т. ін.). З огляду на значну кількість законодавчих актів України, що необхідно приводити у відповідність до міжнародних актів, процес імплементації деяких міжнародних документів об'єктивно може затягуватись на досить значні терміни.
Так, з моменту підписання зазначених вище конвенцій Ради Європи Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією набула чинності в Україні лише у березні минулого року, тобто аж через 6 років з моменту підписання, а Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією та Конвенцію ООН проти корупції ратифіковано Верховною Радою України у жовтні цього року.
Водночас триває робота по приведенню національного законодавства у відповідність до підписаних міжнародних актів про боротьбу з корупцією. Так, з метою урегулювання питання відповідальності за корупційні правопорушення, які нині згідно з чинним Законом України "Про боротьбу з корупцією" не мають чітких рамок, які б розділяли поняття адміністративного та кримінального характеру корупційного діяння, Міністерством юстиції України розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", а для приведення законодавства України у відповідність до положень Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Конвенції ООН проти корупції підготовлено проект Закону України "Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення". 18 жовтня 2006 року Верховна Рада України постановила направити обидва законопроекти до Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією для підготовки з повторного першого читання.
Чинним Законом України "Про боротьбу з корупцією" не передбачено настання кримінальної відповідальності за корупційні діяння, оскільки поняття "корупція" - згідно з положеннями цього нормативного акту - існує виключно у площині адміністративного законодавства. І це при тому, що "корупція" в Україні ще задовго до прийняття цього Закону виросла з "дитячих штанців" і більшість її проявів давно вже не відповідає поняттю "адміністративне правопорушення" [6].
З огляду на недосконалість національного антикорупційного законодавства, що полягає, у першу чергу, в однобокому підході до визначення самого поняття корупції та наявності досить великого кола неврегульованих законом відносин і питань, які лежать безпосередньо в площині протидії корупції, виникає проблема невідповідності ступеню суспільної небезпеки вищезазначеного явища визначеному та санкціонованому законом інструментарію протидії корупції. Наприклад, Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає жодних оперативно-розшукових дій з боку правоохоронних органів, покликаних здійснювати боротьбу з корупцією. Таким чином, здійснення повного спектру необхідних для документування протиправної діяльності державних службовців оперативно-розшукових заходів у випадку перевірки отриманої правоохоронними органами України інформації про здійснені ними корупційні діяння здається досить сумнівним. А оперативно-розшукова діяльність є чи не найголовнішим інструментом боротьби зі злочинністю. Саме тому правоохоронні органи змушені вдаватися до низки хитрощів для забезпечення ефективності протидії корупції. Недосконалість національного законодавства у ряді випадків дає можливість здійснення оперативно-розшукових заходів по відношенню до "адміністративних правопорушників" - корупціонерів. І досить часто це стає можливим завдяки тому, що корупція все ж таки тісно пов'язана з вчиненням низки інших злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, що, у свою чергу, дає цілком достатні підстави для здійснення оперативно-розшукової діяльності. Теоретично можливе здійснення оперативно-розшукових заходів у рамках кримінальних справ, що розслідуються органами внутрішніх справ та прокуратури. І, нарешті, ніхто не забороняв використовувати оперативно-розшукову складову службової діяльності правоохоронних органів у межах перевірки інформації, отриманої від громадян. А у більшості країн об'єднаної Європи робота з громадськістю призводить до отримання досить високих показників викриття злочинних проявів (як зазначалось вище, у більшості з цих країн корупційне діяння не вважається лише адміністративним правопорушенням, а завдяки менталітету нашої нації відношення громадськості до діянь, передбачених кримінальним правом, дещо інше ніж до адміністративних правопорушень, що дає надію на зміни у свідомості українців з моменту приведення антикорупційного законодавства України у відповідність до вимог сьогодення).
Цілком очевидно, що такі кримінальні злочини, як хабарництво, зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень і ряд інших службових злочинів мають перелік ознак корупційних діянь, а у ряді розвинених країн світу на цілком законних підставах відносяться до таких. Слід зазначити, що і у свідомості громадянського суспільства нашої держави явище корупції не уживається в рамках адміністративного права. Багато хто сьогодні розуміє підцим явищем саме кримінальні злочини, такі як, наприклад хабарництво чи зловживання владою. Але, доки розуміння цього не трансформується в норму закону, протидія корупції буде таким же складним та насиченим об'єктивними та, що найсумніше, цілком законними перешкодами завданнями для правоохоронних органів, як і сьогодні. І, нарешті, визначення змістовних ознак статусу корупційних діянь на законодавчому рівні та виведення цього поняття із рамок суто адміністративного законодавства уможливить Україні позбутись ряду обвинувачень світової спільноти, оскільки відбудеться вирівняння показників статистичної звітності правоохоронних органів у сфері протидії корупції через те, що низка злочинів буде мати статус корупційних.
Крім того, темпи поширення корупції у світі все більше нагадують про те, що явище це необхідно долати в планетарних масштабах, що, у свою чергу, вимагає уніфікації понять та законодавчого інструментарію протидії. Тому вдосконалення чинного національного антикорупційного законодавства постає, як мінімум, раціональним завданням. Тобто, ратифікуючи міжнародні конвенції, а згодом і гармонізуючи відповідно до їх положень національне антикорупційне законодавство, Україна знаходиться на правильному шляху.
У світлі зазначеного вище на особливу увагу заслуговує проект Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", який у разі його прийняття має замінити чинний Закон України "Про боротьбу з корупцією" (до речі, зазначений законопроект також 18 жовтня 2006 року направлено до Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією для підготовки повторного першого читання). Положеннями законопроекту уніфіковано термінологію та приведено її у відповідність до міжнародних стандартів, урегульовано питання щодо визначення поняття "корупції", суб'єкту корупції, видів корупційних діянь, заходів запобігання корупції та усунення наслідків корупційних правопорушень, міжнародного співробітництва у сфері протидії корупції.
Проектом розширено перелік суб'єктів корупційних правопорушень, передбачено розподіл органів, уповноважених на здійснення заходів
Loading...

 
 

Цікаве